Справа № 489/8195/25
Провадження № 1-кс/489/2874/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
06 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене з прокурором, у кримінальному провадженні №62025150010004963 від 13.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у його вчиненні
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді навідника стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_1 , зі слів зареєстрованого по АДРЕСА_1 та проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25.10.2024 за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 19.05.2025 умовно-достроково для проходження військової служби з невідбутим строком 4 роки 5 місяців 17 днів позбавлення волі,
з участю прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
Згідно з клопотанням, Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 у самовільному залишенні 21.06.2025 місця служби у військовій частині НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 в умовах воєнного стану тривалістю понад три доби. Сторона обвинувачення просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю ризиків того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.
Прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, при цьому, підозрюваний підтвердив факт самовільного залишення місця служби.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме в тому, що, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та перебуваючи на посаді навідника стрілецького спеціалізованого військової частини НОМЕР_1 , 21.06.2025 самовільно залишив місце служби в умовах воєнного стану тривалістю понад три доби.
03.10.2025 о 16:40 год. годин ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та вручено повідомлення про підозру у його вчиненні, обґрунтованість якої підтверджується матеріалами клопотання, в тому числі копіями акту службового розслідування, контракту, наказів, а також особистими показаннями підозрюваного, наданими при розгляді клопотання. При цьому, обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.
Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), вбачається, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя вважає доведеним наявність існування передбачених статтею 177 КПК України ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, та вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення та покарання за його вчинення; раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких злочинів до реального покарання у виді позбавлення волі, після останнього засудження був звільнений від покарання саме для проходження військової служби. Однак, протягом короткого періоду часу після звільнення з місць позбавлення волі вчинив умисний тяжкий злочин, пов'язаний із залишенням місця служби. Також підозрюваний з дня самовільного залишення місця служби та до часу фактичного затримання не повернувся до місця служби, тим самим вчиняючи тривалий умисний тяжкий злочин, який був припинений працівниками правоохоронних органів.
Натомість прокурором не доведений ризик вчинення незаконного впливу на свідків, оскільки не вказано, про яких свідків він обізнаний, може впливати на них та яким чином, що у свою чергу, свідчить про формальне посилання сторони обвинувачення на наявність зазначеного ризику, враховуючи той факт, що підозрюваний постійно перебував поза межами місця служби з часу його залишення і до моменту затримання та не вчиняв будь-яких дій, направлених на незаконний вплив на свідків.
При цьому, прокурором доведено необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам, враховуючи той факт, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, однак на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні нового умисного тяжкого злочину, не відбувши попереднє покарання.
Також сторонами кримінального провадження не надано слідчому судді відомостей, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного під вартою.
Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вказане є підставою для задоволення клопотання.
Також, враховуючи обставини кримінального правопорушення (в умовах воєнного стану) та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, наявність декількох істотних ризиків, особу підозрюваного (раніше неодноразово судимий), слідчий суддя вважає доцільним не визначати розмір застави відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178,182,183,193-194,196-197,309,372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні №62025150010004963 від 13.09.2025 за ч. 5 ст. 407 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, з моменту фактичного затримання на строк з 03.10.2025 до 01.12.2025 включно без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали - до 01.12.2025 включно.
Слідчий суддя ОСОБА_1