Справа № 487/9861/24
Провадження № 1-кс/487/4369/25
01 жовтня 2025 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024230000000640 від 26.04.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України
25.09.2025 року старший слідчий відділу слідчого управління ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням, у якому просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід - заставу в розмірі 60 560 гривень (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень. У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати до старшого слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 або до іншого слідчого, включеного до складу слідчої групи в даному кримінальному провадженні, із періодичністю раз на тиждень - щоп'ятниці, у період часу з 10 до 11 години, прибуття підтверджувати особистим підписом; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, за винятком участі у слідчих та судових діях; здати на зберігання слідчому всі документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.
В обґрунтування клопотання зазначив, що враховуючи що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності свідчать про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, беручи до уваги його тяжкість та специфіку, а також те, що у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні інкримінованих злочинів йому може бути призначено покарання у вигляді штрафу від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, дані про особу підозрюваного, є підстави вважати, що запобіжним заходом, який здатний забезпечити належну поведінку ОСОБА_4 є лише застава. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Даних, які б вказували на неможливість обрання стосовно ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, в ході досудового розслідування не встановлено. Отже, у відповідності до ч. 4 ст. 189 КПК України у кримінальному провадженні наявні підстави для обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого із підстав вказаних в ньому, посилаючись на те, що матеріали клопотання містять достатньо відомостей для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав частково, суду пояснив, що дійсно здійснював торгівлю цигарками, але не згоден, що такою кількістю пачок цигарок. Вказував, що здійснював торгівлю щоб заробити кошти на годування родини. Зазначив, що на теперішній час не має постійного місця роботи та проживає у місті Херсоні. Просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки не має змоги сплати суму застави.
Заслухавши позицію сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, а також матеріали, якими слідчим обґрунтовані його доводи, суд дійшов наступного.
Слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22014230000000002 від 12.02.2014, за підозрою: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, раніше не судимого, який не є депутатом будь-якого рівня, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбачено ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним про встановлений чинним законодавством порядок обігу тютюнових виробів, з метою незаконного збагачення, не будучи суб'єктом господарської діяльності, не маючи відповідних ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі тютюновими виробами, у порушення вимог п. 212.1.1 ст. 212, ст. 215, п.п. 226.1, 226.9, ст. 226 Податкового Кодексу України, ст.ст. 1, 11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», п.7 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше серпня 2024 року, почав вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, пов'язаних з незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту та збутом незаконно виготовлених тютюнових виробів для отримання неконтрольованого прибутку.
У силу наявних знань, умінь та навичок діяльності в сфері обігу підакцизних товарів ОСОБА_4 мав усі можливості бути ознайомленим з вимогами наступних нормативно-правових актів.
Згідно з п. 215.1. ст. 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) до підакцизних товарів, крім іншого, відносяться: тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, тютюнова сировина.
Відповідно до п. 14.1.252. ст. 14 Кодексу тютюнові вироби це - сигарети з фільтром або без фільтру, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Абзацом 11 статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що незаконний обіг тютюнових виробів - це імпорт, експорт, транспортування, зберігання, торгівля з порушенням вимог законодавства, що регулює ці питання.
Абзацом 16 статті 1 Закону визначено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання тютюнових виробів, тютюнової сировини, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;
Абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону визначено, що тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно зі ст. 15 Закону роздрібна торгівля тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Зберігання тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Виходячи із змісту п.п. 226.2.-226.5 ст. 226 Кодексу наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пачці (упаковці) тютюнового виробу, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Марки акцизного податку для вироблених в Україні тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України тютюнових виробів дизайном та кольором.
Маркування тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. 226.11. ст. 226 Кодексу ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку тютюнових виробів забороняються.
Проте, ігноруючи вищевказані нормативні акти у сфері обігу підакцизних товарів, ОСОБА_4 у період з серпня 2024 року по 10.12.2024 скоював злочини у сфері господарської діяльності за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше серпня 2024 року на підставі усної домовленості із ОСОБА_8 отримав у користування торгівельний кіоск за адресою АДРЕСА_1 . Діючи з корисливих спонукань, бажаючи незаконно збагатитись за рахунок незаконно збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, посягаючи на порядок виробництва та обігу підакцизних товарів, незаконно придбав, зберігав з метою збуту, а також збув незаконно виготовлені тютюнові вироби при наступних обставинах.
Так ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, у невстановлених осіб, незаконно, з метою подальшого збуту придбав невстановлену кількість незаконно виготовлених тютюнових виробів різних найменувань, не маркованих марками акцизного податку та маркованих підробленими марками акцизного податку.
Придбані незаконно виготовлені тютюнові вироби, ОСОБА_4 помістив до торгівельного кіоску за адресою АДРЕСА_1 , який перебував у його користуванні, звідки незаконно збував їх жителям м. Херсона.
Для збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів із кіоску за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 залучив ОСОБА_9 , яка не була обізнаною про протиправний характер такої діяльності.
Так, 12.08.2024 ОСОБА_4 , задіявши ОСОБА_9 , яка не була обізнаною про його злочинні наміри, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, перебуваючи у кіоску за адресою АДРЕСА_1 , збув ОСОБА_10 , шляхом продажу, дві пачки тютюнових виробів «MARLBORO» не маркованих марками акцизного податку.
21.08.2024 ОСОБА_4 , задіявши ОСОБА_9 , яка не була обізнаною про його злочинні наміри під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, перебуваючи у кіоску за адресою АДРЕСА_1 , збув ОСОБА_10 , шляхом продажу дві пачки тютюнових виробів «ПРИМА» не маркованих марками акцизного податку, одну пачку тютюнових виробів «MINSK» не марковану марками акцизного податку, одну пачку тютюнових виробів «NZ black power» не марковану марками акцизного податку.
23.08.2024 ОСОБА_4 , під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, перебуваючи у кіоску за адресою АДРЕСА_1 , збув ОСОБА_10 шляхом продажу дві пачки тютюнових виробів «RITM» не маркованих марками акцизного податку, одну пачку тютюнових виробів «MINSK» не марковану марками акцизного податку, одну пачку тютюнових виробів «ПРИМА» не марковану марками акцизного податку.
28.08.2024 ОСОБА_4 , задіявши ОСОБА_9 , яка не була обізнаною про його злочинні наміри під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, кіоску за адресою АДРЕСА_1 , збув ОСОБА_10 шляхом продажу одну пачку тютюнових виробів «RITM» не марковану марками акцизного податку та одну пачку тютюнових виробів «BOND», марковану маркою акцизного податку, яка відповідно висновку експерта № СЕ-19/122-25/541-ДД від 06.02.2025 за результатами судової технічної експертизи документів не відповідає відповідним марками акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром, що перебувають в офіційному обігу.
28.08.2024 ОСОБА_4 , під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, перебуваючи у кіоску за адресою АДРЕСА_1 , збув ОСОБА_10 шляхом продажу одну пачку тютюнових виробів «RITM» не марковану марками акцизного податку, та одну пачку тютюнових виробів «BOND», марковану маркою акцизного податку, яка відповідно висновку експерта № СЕ-19/122-25/540-ДД від 04.02.2025 за результатами судової технічної експертизи документів не відповідає відповідним марками акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром, що перебувають в офіційному обігу.
30.10.2024 ОСОБА_4 , задіявши ОСОБА_9 , яка не була обізнаною про його злочинні наміри під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, кіоску за адресою АДРЕСА_1 , збув ОСОБА_10 шляхом продажу одну пачку тютюнових виробів «COMPLIMENT» не марковану марками акцизного податку, одну пачку тютюнових виробів «MARLBORO» не марковану марками акцизного податку.
30.10.2024 ОСОБА_4 , під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, перебуваючи у кіоску за адресою АДРЕСА_1 , збув ОСОБА_10 шляхом продажу одну пачку тютюнових виробів «COMPLIMENT» не марковану марками акцизного податку, одну пачку тютюнових виробів «MARLBORO» не марковану марками акцизного податку.
Залишок від вже реалізованих ним незаконно придбаних ним незаконно виготовлених тютюнових виробів, а саме одну пачку тютюнових виробів «WINSTON» не марковану марками акцизного податку, ОСОБА_4 , незаконно з метою подальшого збуту зберігав у кіоску за адресою АДРЕСА_1 , яка була вилучена 10.12.2024 в ході обшуку зазначеного кіоску.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/122-25/2141-ТВ від 19.05.2025 за результатами судової товарознавчої експертизи, надані на дослідження пачки із тютюновими виробами (отримані під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки та вилучені під час обшуку), є тютюновими виробами, не відповідають вимогам ДСТУ 3935:2004 «Сигарети. Загальні технічні умови» та не придатні до реалізації на території України.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, а саме у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою, а також збуті незаконно виготовлених тютюнових виробів.
19.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
На даному етапі досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю доказів у кримінальному проваджені, а саме: протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 ; протоколами обшуків від 10.12.2024 торгівельних кіосків, автотранспорту; висновком експерта № СЕ-19/122-25/2141-ТВ від 19.05.2025; протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Згідно частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, враховуючи процесуальну позицію підозрюваного та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року. Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Також за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків: переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
Разом з тим, ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення не обґрунтований та не доведений слідчим та прокурором, відтак слідчий суддя вважає його недоведеним і не бере до уваги.
За таких обставин, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризику, передбаченого пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Щодо можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч.1 ст.182 КПК України).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з домашнім арештом є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.
В клопотанні слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, зазначив що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного.
Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, майновий та сімейний стан, та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відтак, враховуючи, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а також з огляду на існування можливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж у вигляді застави, на підставі ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. ч. 1, 2 ст. 179 КПК України).
На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 особистого зобов'язання, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З огляду на викладене, за результатами розгляду клопотання, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , його процесуальну поведінку, наявність постійного місця проживання, беручи до уваги, що останній раніше не судимий, має тісні соціальні зв'язки, не доведення прокурором недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу, за відсутності обґрунтування з посиланням на належні докази необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту і що такий захід в даному випадку буде виправданий, слідчий суддя дійшов висновку, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, є співрозмірним з існуючими ризиками, відповідає його особі, та тяжкості кримінального правопорушення, буде необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить вимогам ст. ст. 178, 179 КПК України.
З урахуванням наведеного, обставин клопотання, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст.177,178,179,193,194,196,205,206,309, 376 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024230000000640 від 26.04.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного - до 19 листопада 2025 року (включно).
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання вищезазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 06.10.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1