Справа № 444/1487/25
Провадження № 2/444/1122/2025
02 жовтня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Зеліско Р. Й.
секретар судового засідання Мамедова Г.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)про визнання права власності на нерухоме майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання права власності на нерухоме майно. Просить визнати за нею, ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Просить позов задоволити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради Львівського району Львівської області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, при вирішенні справи покладаються на думку суду.
Представник третьої особи - Жовківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності та на виконання ухвали Жовківського районного суду Львівської області копії спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .
А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, представника третьої особи, які не з'явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що видно із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с 6).
ОСОБА_2 був головою двору домогосподарства, що належить до робітничого типу двору, що за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою від 06.11.2024 р. №751 (а.с. 10).
Довідкою КП ЛОР «Червоноградське МБТ» від 28.05.2024 року № 2933 (а.с.11) стверджується що станом на 31.12.2012 року реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не здійснювалася.
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дружина ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.06.2024 року виданим Жовківською ДНК та зареєстрованим в реєстрі за № 888 та копією спадкової справи ( а.с. 36-75).
ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 (а.с. 7).
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсним у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрації, передбаченої цим Законом, за таким умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.
ОСОБА_1 , зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус в письмовій формі їй відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, оскільки її чоловік такого права належним чином не зареєстрував, що видно з копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії ( а.с. 25).
Відповідно до п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296\5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки та господарські (присадибні) будівлі (далі - об'єкти нерухомого майна), які побудовані до 05 серпня 1992 року не потребують прийняття в експлуатацію, для оформлення права власності на такі об'єкти достатньо лише їх зареєструвати.
Реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, збудовані до 05 серпня 1992 року, регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - «Порядок»).
Так, Верховний Суд у своїй постанові по справі № 1540\3952\19 прийшов до наступних висновків: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Відповідно до додатку № 2 Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав свідоцтво про право на забудову земельної ділянки в сільських населених пунктах Української PCP є правовстановлюючим документом.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу У країни до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Інших спадкоємців, крім позивача, після смерті ОСОБА_2 немає, що вбачається із копії спадкової справи № 245/2024 (а.с. 36-75).
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись статтею 23, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 02.10.2025 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.