Справа №443/1092/25
Провадження №3/443/489/25
іменем України
06 жовтня 2025 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Соколова О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого провідним спеціалістом у Головному управлінні Держспоживслужби у Львівській області, який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
23 червня 2025 року о 16:41 год. на автодорозі між населеними пунктами міста Жидачів та села Рогізно, Стрийського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 210700-20», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Drager Alkotest 6810», що підтверджується тестом №4805 від 23.06.2025 року, результат огляду становить 4,85 ‰, з результатом якого останній погодився. Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9 “а» Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 під час розгляду справи заперечив факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пояснивши, що такий його стан був зумовлений підвищеним артеріальним тиском.
Захисник - адвокат Соколов О.В. заперечив факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з підстав викладених у заяві про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, зокрема зазначив, що не було зафіксовано на відеокамеру покази приладу Драгер відразу після продування його водієм. Поліцейські без жодного коментаря покинули місце освідування разом з приладом Драгер і після певних маніпуляцій з ним повернулись до водія через 47 секунд, при чому водій не мав можливості бачити, що саме роблять поліцейські з приладом. Не зафіксовано на нагрудну відеокамеру другого поліцейського, що саме робила особа в службовому автомобілі, якій було передано прилад. Не відомо, з яких підстав в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 370745 від 23.06.2025 року, складеному капралом поліції ОСОБА_2 , а також в роздруківці приладу Драгер ARBL 0688, прінтер ARBM 5138, тест № 4805, зазначено результат 4,85%, якщо відеокамерою такий показник не зафіксований (тоді, як прилад піддавався невідомим маніпуляціям після чого на моніторі Драгера були зафіксовані вертикальні стрілки.
Крім того, посадова особа ДПП, яка не представилась і була безпосередньою учасницею спілкування з водієм, в протоколі не згадується взагалі. Проте, при зверненні до водія інша посадова особа ДПП, яка здійснювала відеозапис, в порушення вимог частини 3 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», не представилась, тоді як у цій правовій нормі вказується, що звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук, не вчинив зазначених дій.
Також, поліцейські додали до протоколу відеозапис, на якому не зафіксований показник приладу Драгер відразу після його застосування водієм ОСОБА_1 , а також не містить відеофіксації дій з приладом особи в службовому автомобілі, якому прилад був переданий інспектором без присутності водія. Неповна відеофіксація технічними засобами процедури освідування водія на вміст алкоголю в його організмі дає підстави визнання недопустимою процедуру визначення перебування водія в стані алкогольного сп'яніння.
Вказує, що так звані докази свідчать про те, що працівниками поліції не було дотримано саме процедури проведення огляду, відеозапис не повністю фіксує подію, що є підставою закриття провадження.
Допитаний як свідок працівник Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 в судовому засіданні дав покази про те, що 23.06.2025 між населеними пунктами міста Жидачів та села Рогізно , їхнім екіпажем було зупинено автомобіль «ВАЗ 2107», водій якого був не пристебнутий паском безпеки. Під час спілкування із водієм вказаного автомобіля, у останнього було виявлено алкогольні ознаки сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, порушення вимови, порушення координації рухів. Водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер», на що водій погодився. Ним, як працівником поліції було зроблено пробний забір повітря у алкотестері, на що показник «Драгера» показав «нуль», після чого водію ОСОБА_1 було надано даний прилад для проходження огляду. Після того, як водій видихнув у технічний прилад, то такий показав «три стрілки, напрям яких вгору», що згідно інструкцією з використання спеціального технічного приладу «Драгер» означає, що виміряне значення концентрації алкоголю перевищує вимірювальний діапазон. Після чого, ним було видрукувано тест «Даргер», на якому результат огляду становило 4,85 ‰,
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, захисника, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено правила дорожнього руху.
Нормами п.2.9 “а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 ПДР).
Відповідно до п.6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за № 1452/735 (далі - Інструкція), вбачається, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п.7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП).
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведеною повністю.
Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №370745 від 23.06.2025 року;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою тестування за допомогою газоаналізатора “Drager Alkotest 6810» №4805 від 23.06.2025, результат проби позитивний - 4,85 ‰, з результатом якого ОСОБА_1 погодився;
-свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П 51 QM 0655 103 25 від 29.05.2025, засіб вимірювальної техніки Газоналізатор для контролю вмісту у видихуваному повітрі «Alkotest 6810» зав № ARBL-0688 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019, чинне до 29.05.2026;
-керівництвом із експлуатації технічного приладу «Alcotest Drager 6810» з якої слідує наступне: позначка « три стрілки, напрям яких вгору» - обмірюване значення концентрації перевищує діапазон вимірювання; Концентрація алкоголю в крові від 0,00 до 5,00 %о» вміст етанолу в крові при 20С і 1012 гПА. Ці дані отримані з використанням перевідного коефіцієнта 2100 між концентрацією спирту у видихуваному повітрі й у крові. Якщо результат виходить за межі вимірювального діапазону, на дисплей виводяться три стрілки «вгору», що вказують на перевищення діапазону;
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5052615 від 23.06.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, а саме 23 червня 2025 року на автодорозі між населеними пунктами міста Жидачів та села Рогізно, Стрийського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 210700-20», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3 «в» ПДР, та накладено штраф в розмірі 510,00 грн.;
-відеозаписом події, який міститься на одному CD-диску, які підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №370745 від 23.06.2025 року.
Судом не встановлено з боку інспектора патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
При цьому, суд зауважує, що досліджених судом відеозаписів події, яка мала місце 23.06.2025 року, вбачається, що транспортний засіб марки ВАЗ 210700-20», державний номерний знак НОМЕР_1 здійснював рух по автодорозі до його зупинки та ОСОБА_1 , після зупинки вказаного транспортного засобу, знаходиться на місці водія вказаного автомобіля. В подальшому на пропозицію працівника поліції пройти огляд на визначення стану сп'яніння, останній пройшов такий огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора “Drager Alkotest 6810», результат проби на циферблаті приладу - « три стрілки, напрям яких вгору» ‰..
З результатом огляду ОСОБА_1 погодився та повідомив працівників поліції про те, що вживав алкогольні напої. Натомість працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 про те, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а також те, що останній відсторонений від керування транспортними засобами до повного витверезіння.
Що стосується доводів захисника про те, що відеозапис події, яка мала місце 24.09.2023, є неналежним доказом, то суд зазначає наступне.
У п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис події був досліджений під час розгляду справи, дає можливість повно відтворити події та встановити обставини, що підлягають доказуванню, поведінка особи, яка склала протокол була спрямована на виконання свого обов'язку щодо збирання доказів, і таке джерело доказів, як показання технічного засобу, що має функції відеозапису, передбачено статтею 251 КУпАП.
Твердження захисника про те, що відеозапис не є безперервним, суд розцінює критично, оскільки відеозапис наданий суду повністю відображає відповідну процедуру проходження огляду на стан сп'яніння та повідомлення про наслідки за результатами від проходження такого, зафіксовані на ньому обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. тобто відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №370745 від 23.06.2025 року у встановленому законом порядку, вказаний відеозапис суд визнає належним і допустимим доказом у даній справі, оскільки на даному відеозаписі зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Також захисник вказував і на те, що працівником поліції не дотримано порядку проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки огляд за допомогою приладу «Драгер», який би показав результат 4,85 ‰ не зафіксований на нагрудних камерах поліцейських, а на таких зафіксовано проходження огляду, результат якого три стрілки вгору.
Надаючи оцінку таким доводам захисника, суд такі відхиляє, оскільки як пояснив свідок ОСОБА_2 що після того, як водій видихнув у технічний прилад, то такий показав «три стрілки, напрям яких вгору» та ним було видрукувано результат тесту, на якому зафіксовано 4,85 ‰. Також, враховуючи те, що станом сп'яніння при якому забороняється керування транспортними засобами є наявність більше 0,2 проміле алкоголю в крові, розбіжність у результатах огляду зафіксованому на роздруківці та на відеозаписі жодним чином не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В даному випадку суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, такі є належними та допустимими, оскільки зібрані уповноваженими на те особами у встановленому порядку та містять відомості про обставини події.
Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.
Обставин, що відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.
При накладенні стягнення відповідно до ст.33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.І. Сливка