Справа № 461/7672/25
Провадження № 1-кс/461/5721/25
іменем України
01.10.2025 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю представника скаржника адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених працівників Львівської обласної прокуратури щодо не розгляду скарги потерпілої ОСОБА_4 від 22.08.2025 р., в рамках кримінального провадження № 42019140000000066 від 03.05.2019 р., в порядку ст. 303 КПК України, -
Скаржник ОСОБА_4 звернулася в Галицький районний суд м. Львова суд зі скаргою на бездіяльність керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 та на дії та бездіяльність начальника управління нашляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , як потеріпла у кримінальному провадженні № 42019140000000066 від 03.05.2019 р., щодо нерозгляду її клопотання в порядку ст. 303 КПК України.
В обґрунтування заявленої скарги покликаються на те, що ОСОБА_4 22 серпня 2025 року звернулася із скаргою до керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 з врахуванням описаних в мотивах скарги підстав просила скасувати постанову слідчого першого слідчого відділу (із дислокацією у місті Львові Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_8 від 09.04.2025 року про перекваліфікацію кримінального правопорушення, винесену у кримінальному провадженні № 42019140000000066 від 03.05.2019 року, скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_8 від 09 квітня 2025 року про закриття у кримінальному провадженні №42019140000000066 від 03.05.2019 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.І ст. 358, ч.2 ст. 384 КК України, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України, скасувати постанову прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 10.04.2025 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні №42019140000000066 від 03.05.2019 року, кримінальне провадження №42019140000000066 від 03.05.2019 року скерувати для продовження досудового розслідування у слідчий відділ (із дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.
Вказана скарга ні керівником Львівської обласної прокуратури, ні уповноваженою ним особою розглянута не була, а скерована заступником начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України обласної прокуратури ОСОБА_10 для розгляду до Галицької окружної прокуратури для «....перевірки викладених у зверненні доводів та за наявності порушень вжити заходів реагування». Потерпілу повідомлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проводить Львівське РУП №1 УНП у Львівській області, процесуальне керівництво здійснюється керівництвом Галицької окружної прокуратури міста Львова, прокурорами вищого рівня для прокурорів зазначеної прокуратури є керівник прокуратури, його перший заступник та заступники, які уповноважені розглядати скарги щодо недотримання розумних строків згідно з вимогами ст. 308 КПК України.
Скаржник просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність керівника Львівської обласної прокуратури прокурора ОСОБА_7 , яка полягає у тому, що він не здійснив процесуальних дій, які зобов'язаний був вчинити згідно вимог ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 2,5 Закону «Про прокуратуру», ст.ст.9, 36 КПК України, наказу Офісу Генерального прокурора №309 від 30.09.2021 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», не розглянув скаргу потерпілої ОСОБА_4 на:
- постанову слідчого першого слідчого відділу (із дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_8 від 09.04.2025 року про перекваліфікацію кримінального правопорушення, винесену у кримінальному провадженні № 42019140000000066 від 03.05.2019 року;
- постанову прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 10.04.2025 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні №42019140000000066 від 03.05.2019 року;
- постанову слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_8 від 09 квітня 2025 року про закриття у кримінальному провадженні №42019140000000066 від 03.05.2019 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.І ст. 358, ч.2 ст. 384 КК України, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України.
2) Визнати протиправними бездіяльність та дії уповноваженої особи - заступника начальника управління нагляду за додержання законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_11 , яка полягає у тому, що останній не розглянув по суті скаргу ОСОБА_4 від 22.08.2025 року, хоча зобов'язаний був розглянути у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу, Закону України «Про прокуратуру», інших вимог чинного законодавства, скерував таку для розгляду в Галицьку окружну прокуратуру, прокурори якої не уповноважені розглядати дану скаргу, оскільки нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування слідчими та
дізнавачами органів Державного бюро розслідувань здійснюють прокурори управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури та прокурори Галицької окружної прокуратури не уповноважені розглядати скарги на дії прокурора вищого рівня.
3) Зобов'язати керівника Львівської обласної прокуратури прокурора ОСОБА_7 чи іншу уповноважену ним особу розглянути скаргу потерпілої ОСОБА_4 від 22.08.2025 року та за результатами розгляду прийняти процесуальні рішення відносно вказаних оскаржених постанов та інших вимог скарги.
Представник скаржника адвокат ОСОБА_3 який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив її задоволити з підстав, викладених у скарзі.
Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Представник Львівській обласної прокуратури в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та наслідки неявки,. При цьоу прокурор ОСОБА_12 подав клопотання від 18.09.2025 р. в якому проти скарги заперечив, та просив проводити її рохгляд без участі прокурора. Відповідно до вимог ст.306 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду скарги, враховуючи також обмежені законом строки розгляду даної категорії справ.
З урахуванням наведених положень вважаю, за можливе провести розгляд скарги за відсутності представника Львівської обласної прокуратури.
Заслухавши думку представника скаржника ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних .підстав. При цьому, ст. 220 КПК України врегульовано розгляд вказаних клопотань під час проведення досудового розслідування.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні територіального управлінням ДБР, розташованого у м. Львові, з травня 2019 року перебувало кримінальне провадження №42019140000000066 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 366 КК України по факту підробки працівниками Галицького відділу поліції матеріалів кримінального провадження № 1201914005000174 від 10.11.2018 року, а саме протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 04.04.2019 року огіеруповноваженим Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_13 та протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_14 від 04.04.2019 року оперуповноваженим Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 , а також за ознаками ч.2 ст. 384 КК України щодо надання завідомо неправдивих показань під час допитів в якості свідка оперуповноваженим Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_13 . У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 визнано потерпілою, вручено пам'ятки про процесуальні права та обов'зки потерпілого.
З листа №Г-13581 від 28.07.2025 року, за підписом дізнавача ВД ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_16 , скаржнику стало відомо, що 10.04.2025 року заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури, винесено постанову про визначення підслідності у кримінальному провадженні №42019140000000066 від 03.05.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст. 358 КК України, за відділом дізнання ЛРУП ГУНП у Львівській області.
Цим же листом повідомлено, що 09.04.2025 року постановою слідчого ОСОБА_17 прийнято рішення про перекваліфікацію у кримінальному провадженні №42019140000000066 від 03.05 2019 р. кримінальне правопорушення, передбачене ч.І статті 366, ч.2 ст. 384 КК України, з ч.І ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 358 КК України.
Також зазначено, що «...09.04.2025 року слідчим першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_8 , прийнято рішення про закриття у кримінальному провадженні №42019140000000066 від 03.05.2019 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.І ст. 358, ч.2 ст. 384 КК України, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України».
Копії постанов слідчого ОСОБА_17 «про перекваліфікацію кримінального правопорушення», «про закриття кримінального правопорушення у кримінальному провадженні» від 09 квітня 2025 року, копію постанови прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 від 10.04.2025 року «про визначення підслідності у кримінальному провадженні» отримано адвокатом скаржника через засоби поштового зв'язку 15 серпня 2025 року листом, скерованим дізнавачем ОСОБА_18 .
Не погодившись із такими рішеннями органу досудового слідства та прокурора, 22 серпня 2025 року ОСОБА_4 подала скаргу керівнику Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 на постанову прокурора - процесуального керівника у кримінальному провадженні №42019140000000066 від 03.05.2019 р. ОСОБА_9 від 10.04.2025 року «про визначення підслідності», постанови слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_8 від 09.04.2025 року «про перекваліфікацію кримінального правопорушення» та про «закриття кримінального правопорушення».
Просила постановити:
- слідчого першого слідчого відділу (із дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_8 від 09.04.2025 року про перекваліфікацію кримінального правопорушення, винесену у кримінальному провадженні № 42019140000000066 від 03.05.2019 року;
- прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 10.04.2025 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні №42019140000000066 від 03.05.2019 року;
- слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_8 від 09 квітня 2025 року про закриття у кримінальному провадженні №42019140000000066 від 03.05.2019 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.І ст. 358, ч.2 ст. 384 КК України, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України - скасувати.
Кримінальне провадження №42019140000000066 від 03.05.2019 року скерувати для продовження досудового розслідування у слідчий відділ (із дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові.
Під час досудового розслідування клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав (ч. 1 ст. 220 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КПК України, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Бездіяльність керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 та уповноваженого Львівської обласної прокуратури - заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України обласної прокуратури ОСОБА_11 проявилася у відмові у розгляді скарги та невчиненні за результатами її розгляду процесуальних дій, які вони зобов'язані були вчинити у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу, Закону України «Про прокуратуру», інших вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу.
Частина перша статті 7 КПК України встановлює загальні засади судочинства та передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, доступ до правосуддя.
Стаття 9 КПК України регламентує таку загальну засаду судочинства як законність та встановлює такі обов 'язки прокурора під час кримінального провадження - неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов 'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Згідно з частиною першою статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Статтею 24 цього Кодексу визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, кожен чиї права, чи свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Згідно ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений (серед іншого):
- доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
- скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих;
- ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
- приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом;
- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 9 згаданого вище наказу Офісу Генерального прокурора №309 від 30.09.2021 року ( підпунктів 9.6 - 9.12) керівникам прокуратур усіх рівнів, їх першим заступникам і заступникам відповідно до розподілу обов'язків та у межах повноважень, передбачених КПК України визначено:
9.6. здійснювати контроль за законністю застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
9.8. у межах повноважень, у тому числі передбачених статтею Закону України "Про прокуратуру", вживати заходів, спрямованих на забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень у розумні строки;
9.12. скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови дізнавачів, слідчих і прокурорів, зокрема про закриття кримінальних проваджень, зупинення досудового розслідування, незалежно від їх оскарження учасниками кримінального провадження, та вживати вичерпних заходів реагування до осіб, винних у порушенні вимог Кримінального процесуального кодексу України чи Кримінального кодексу України, наслідком якого стало незаконне притягнення громадян до кримінальної відповідальності чи порушення інтересів держави.
Аналіз вказаного вище чинного законодавства беззаперечно визначає підставним оскарження вказаних постанов слідчого ОСОБА_8 та прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_19 до керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 та протиправною його бездіяльність, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний був вчинити, а саме розглянути скаргу ОСОБА_4 від 22.08.2025 року та прийняти за наслідками розгляду відповідні рішення.
Прокурор ОСОБА_7 в порушення зазначених вище норм Закону проігнорував звернення потерпілої у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та не розглянув її скаргу, хоча зобов'язаний був це зробити з врахуванням вказаних вимог чинного законодавства.
Звертаючись до суду із клопотанням про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурорів Львівської обласної прокуратури ОСОБА_20 покликається в мотивах клопотання на підстави, викладені вище, а також на те, що «...Львівською обласною прокуратурою звернення ОСОБА_4 від 22.08.2025 року скеровано для розгляду по суті до Галицької окружної прокуратури м. Львова, таке вказаною окружною прокуратурою розглянуто і заявнику 09.09.2025року надано обгрунтовану відповідь...».
При цьому, ОСОБА_20 не наведено жодної правової підстави для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_4 . Прокурор вказує на те, що керівник Галицької окружної прокуратури м. Львова та його заступники «.. .уповноважені розглядати скарги щодо недотримання розумних строків згідно з вимогами ст. 308 КПК України». Однак скаржник не оспорює недотримання строків під час досудового розслідування, що визначено ст. 308 КПК України. Оспорюється винесення слідчим ДБР ОСОБА_8 постанов про перекваліфікацію та закриття кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42019140000000066 та постанову прокурора про визначення підслідності.
Скерування звернення потерпілої ОСОБА_4 для розгляду по суті до Галицької окружної прокуратури м. Львова є порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про державне бюро розслідувань», наказу Офісу Генерального прокурора №309 від 30.09.2021 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні».
Згідно вимог статті 4 Закону «Про державне бюро розслідувань» заборонено незаконне втручання у здійснення повноважень працівників Державного бюро розслідувань.
Відповідно до ст. 29 цього Закону нагляд за додержанням Державним бюро розслідувань законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування здійснює Генеральний прокурор безпосередньо та через уповноважених ним прокурорів.
Згідно п.п.З п.7 Наказу в Офісі Генерального прокурора та обласних прокуратурах забезпечувати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування слідчими та дізнавачами органів Державного бюро розслідувань покладено на керівників та прокурорів структурних підрозділів, які здійснюють нагляд за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань.
Отже, цим наказом визначено, що нагляд за слідчими ДБР здійснюється керівниками та прокурорами відповідних структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
У Львівській обласній прокуратурі таким структурним підрозділом є управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань.
Згідно п.7 згаданого Наказу №309 на прокурорів окружних прокуратур покладено забезпечення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування слідчими та дізнавачами органів Національної поліції України.
З врахуванням вказаного, керівник та прокурори окружної прокуратури здійснюють нагляд за додержанням законів за слідчими та дізнавачами Національної поліції і не вправі переглядати та скасовувати процесуальні рішення, прийняті слідчими Державного бюро розслідувань, оскільки не уповноважені на здійснення нагляду за цим правоохоронним органом.
Також прокурор Галицької окружної прокуратури не має права самостійно скасовувати рішення прокурора - заступника начальника відділу Львівської обласної прокуратури, оскільки така процедура не передбачена законом України «Про прокуратуру». Рішення приймаються в рамках ієрархічної структури прокуратури, де вищий за посадою орган або прокурор може скасувати рішення підпорядкованого.
Таким чином, потерпіла ОСОБА_4 звернулася із скаргою на згадані вище постанови слідчого ДБР ОСОБА_17 та прокурора Львівської обласної прокуратури до особи, уповноваженої на перегляд таких процесуальних рішень і саме керівник Львівської обласної прокуратури чи уповноважена ним особа зобо'язані були розглянути дану скаргу по суті.
З огляду на вищевикладене, клопотання прокурора відділу нагляду управління нагляду Львівської обласної прокуратури ОСОБА_21 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4 суд залишає без задоволення.
Статтею 26 КПК України встановлено засади диспозитивності кримінального провадження. Так, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
До повноважень слідчого судді статтею 303 КПК України віднесено розгляд скарг на окремі рішення, дії та бездіяльність слідчого чи прокурора. Наведений у статті 303 КПК України перелік таких рішень, дій чи бездіяльності є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч.1 ст.94 КПК України).
При цьому, оскільки вказане клопотання скаржника від 22.08.2025 р. прокурорм не розглянуто по суті, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати керівника Львівської обласної прокуратури прокурора ОСОБА_7 чи іншу уповноважену ним особу розглянути скаргу потерпілої ОСОБА_4 від 22.08.2025 р. в рамках кримінального провадження № 42019140000000066 від 03.05.2019 р. та за результатами розгляду прийняти рішення, про що повідомити скаржника у встановленому законом порядку.
Тому, виходячи з вищевикладеного, інші вимоги скаржника про визнання протиправною бездіяльність керівника Львівської обласної прокуратури прокурора ОСОБА_7 , та визнання протиправними бездіяльність та дії уповноваженої особи - заступника начальника управління нагляду за додержання законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_11 , не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.303-307 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених працівників Львівської обласної прокуратури щодо нерозгляду скарги від 22.08.2025 р., в порядку ст. 303 КПК України, - задоволити частково.
Зобов'язати керівника Львівської обласної прокуратури прокурора ОСОБА_7 чи іншу уповноважену ним особу розглянути скаргу потерпілої ОСОБА_4 від 22.08.2025 р. в рамках кримінального провадження № 42019140000000066 від 03.05.2019 р. та за результатами розгляду прийняти рішення, про що повідомити скаржника у встановленому законом порядку.
В задоволенні решти вимог скаргн - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1