Справа № 439/1912/25
Провадження №1-кс/439/381/25
29 вересня 2025 року м. Броди
Слідчий суддя Бродівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу в ОСОБА_3 на постанову слідчої СВ ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 31.03.2025 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025141160000041 від 02.02.2025 за ч. 2 ст. 190 КК України, -
До Бродівського районного суду Львівської області надійшла скарга ОСОБА_3 у якій він просить скасувати постанову слідчої СВ ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 31.03.2025 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025141160000041 від 02.02.2025 за ч. 2 ст. 190 КК України, а кримінальне провадження повернути продовження досудового розслідування.
Необхідність задоволення вимог заявник мотивує тим, що 02 лютого 2025 року, він як директор ТОВ «Кременецький МПК», підприємство якого знаходиться в с. Пониква Львівської області по вулиці Центральна - 1, подав заяву Бродівському відділенню НП №1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області, про вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за шахрайських дій ОСОБА_5 ..
Заявник стверджує, що користуючись довірою яка склалася до ОСОБА_5 у 2021 році як до директора приватного підприємства ТОВ «Вестагроінвест», який мав намір продати нерухоме майно, що рахувалося за ним на праві власності, як майно бувшого колгоспу. Він домовився з ОСОБА_5 за попередніми угодами про їх покупку, яку планували завершити у нотаріуса. У процесі досудового слідства він свідчив, що у списку переліку майна ТОВ «Вестагроінвест» яке зазначав ОСОБА_5 у 2021 році, значилося багато нерухомого майна яке він бажав реалізувати, як майно бувшого колгоспу, що складається з корівника для утримання поголів'я ВРХ, конюшні та ветпункту в с. Пониква, Золочівського району, Львівської області, та земельної площі поряд, яка визначена для утримання ВРХ та його випасу. Внаслідок чого було укладені попередні угоди з купівлі-продажу за №1/8 від 19.08.2021р. та №2/8 від 01.09.2021 року, які він сам особисто оформляв та підписував від імені приватної фірми. На виконання попередньої угоди, а саме п.1.3, 1.4 договору 1/8 від 29.08.2021 р. був вказаний порядок оплати за дані об'єкти у розмірі 270 000 грн., 61000 грн. та 64000 грн., які покупець мав переказувати в безготівковій формі через банківський рахунок, але ОСОБА_6 у присутності свідків ОСОБА_7 жителя м. Кременець та ОСОБА_8 , Ізяславського району с. Телігівці заявив, щоб ОСОБА_3 передав кошти за договором 1/8 від 29.08.2021 р в загальній сумі - 395 000 грн. і за договором 2/8 від 01.09.2021 року- 270000 грн. готівкою йому особисто на руки, та у присутності свідків обіцяв передати йому касовий ордер про здачу грошей підприємству, однак ордеру він не передав. Надалі ОСОБА_5 залишив межі України, хоча обіцяв до лютого 2022 року переоформити документи. Але зазначені приміщення до моменту зверненняя належним чином не були переоформлені.
Заявник зазначає, що на початку 2025 року ОСОБА_5 , було направлено лист з пропозицією у місячний термін вибратись із зазначених приміщень оскільки він буде здійснювати їх продаж. З приводу зазначених шахрайських дій ОСОБА_5 він звернувся у ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області з заявою про вчинення злочину. 02 лютого 2025 року дану заяву було внесено до ЄРДР за №12025141160000041 про вчинення злочину за ч. 2 ст. 190 КК України.
Однак постановою слідчого від 31.03.2025 року кримінальне провадження було закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Скаржник стверджує, що слідчим не в повному обсязі проведено досудове розслідування, проведені не всі слідчі дії, а винесення постанови про закриття кримінального провадження, на підставі того що не встановлено факту шахрайства і його складу, вказує що не вичерпані всі можливості для встановлення даного факту.
Крім того скаржник стверджує, що слідчим не допитані свідки.
Крім того оскільки він отримав постанову про закриття кримінального провадження лише 16 вересня 2025 року, просить поновити строк на її оскарження та скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 31 березня 2025 року, а справу направити для продовження досудового розслідування.
Заявник: ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав скаргу та просив її задовільнити із зазначених у ній підстав..
Орган досудового розслідування - Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області участь свого представника під час розгляду скарги не забезпечив.
Дослідивши скаргу ОСОБА_3 приходжу до висновку, що така скарга є підставною та підлягає до задоволення з таких підстав.
С лідчою СВ ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , розпочато кримінальне провадження № №12025141160000041 від 02.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
31 березня 2025 року слідчою СВ ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , винесено постанову про закриття даного кримінального провадження, по у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
У вказаній постанові слідча дійшла до висновку, що в ході досудового розслідування не встановлено будь яких достатніх доказів, що ОСОБА_5 , було вчинено шахрайські дії стосовно ОСОБА_3 , а відносини які склались між ними регулюються цивільним законодавством, а тому відсутній склад кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Виходячи зі змісту ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема, коли встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосується цього провадження у сукупності.
Досудове розслідування повинно відповідати принципам повноти, всебічності і об'єктивності. Всебічність розслідування припускає ретельну перевірку всіх можливих по обставинах справи припущень про характер злочину і винних осіб. Повнота означає встановлення не тільки злочинного факту і винності визначеної особи в його здійсненні, але і всіх інших обставин, що входять у предмет і межі доведення в справі. Об'єктивність має прояв у неупередженості слідчого в дослідженні обставин справи і їхній оцінці, у його обов'язку пізнати ці обставини в точній відповідності з об'єктивною дійсністю.
Всебічність, повнота й об'єктивність розслідування, у сукупності, означають, що в ході досудового розслідування будь-якої кримінальної справи слідчий повинен ретельно перевіряти всі можливі загальні і часткові слідчі версії, по кожній з них досліджувати цілком всі істотні факти й обставини, виявляти й аналізувати по ним докази які викривають, так і докази, що виправдують, і при всьому цьому бути неупередженим, виходити тільки з інтересів встановлення об'єктивної істини.
Слідчий суддя приходить до переконання, що вирішуючи питання про закриття провадження, слідчий повинен вичерпати усі процесуальні можливості щодо проведення подальших слідчих (розшукових) дій з метою встановлення обставин кримінального правопорушення, а також щодо встановлення особи правопорушника.
Слідчий суддя, дослідивши оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження, вважає, що висновок слідчого щодо відсутності в діях ОСОБА_5 , складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 190 КК України є передчасним. З огляду на розбіжності у показах ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , слідчим не в повному обсязі проведено усі необхідні слідчі заходи для усунення даних розбіжностей.
Зокрема, ОСОБА_3 під час судового розгляду його скарги стверджував, що жодного попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна у письмовій формі він із ОСОБА_5 не укладав, а такий договір між ними укладений усно. Він лише отримав письмову розписку про передачу коштів, як завдатку, на підтвердження зобов'язання в майбутньому за договором купівлі продажу нерухомого майна. В той же час, положення Цивільного кодексу України (ст. 657) вимагають, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. В той же час, попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (ст. 635 ЦК України).
Слідча закриваючи кримінальне провадження прийшла до переконання, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 склалися відносини цивільно-правового характеру з приводу купівлі-продажу нерухомого майна.
ОСОБА_5 , як заступник керівника юридичної особи, у випадку укладення ним від імені юридичної особи попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна не міг не знати, що такий договір повинен укладатися у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Слідчій належало встановити, чи, отримуючи кошти від ОСОБА_3 за укладення в майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна, ОСОБА_5 діяв як суб'єкт цивільних відносин, дії якого були спрямовані на набуття ним цивільних прав та обов'язків та породження бажаних правових наслідків, чи мав умисел шляхом обману (обіцянкою продажу нерухомого майна за відсутності дійсного наміру на продаж такого майна) потерпілого заволодіти майном (грошовими коштами) потерпілого.
Цивільно-правові відносини - це врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті немайнові відносини, що виникають між юридично рівними, майново самостійними учасниками на підставі вільного волевиявлення.
Цивільно-правові відносини - це законна взаємодія між рівноправними сторонами, тоді як шахрайство (злочин) включає умисне заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.
Враховуючи, наведене, слідча передчасно прийшла до переконання, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 склалися відносини цивільно-правового характеру з приводу купівлі-продажу нерухомого майна.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження, підлягає скасуванню.
Окрім того, слідчий суддя встановив, що оскаржувану постанову ОСОБА_3 було скеровано лише 14.09.2025, а скаргу до суду він подав 22.09.2025, тобто в межах 10 денного строку, встановлено Законом на оскарження рішення слідчого, якщо таке оформлюється постановою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303-308, 318-380 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчої СВ ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 31.03.2025 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025141160000041 від 02.02.2025 за ч. 2 ст. 190 КК України, - задовольнити.
Постанову слідчої СВ ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 31.03.2025 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025141160000041 від 02.02.2025 за ч. 2 ст. 190 КК України, - скасувати.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 30.09.2025.
Суддя ОСОБА_1