ЄУН: 761/6096/22
Провадження №: 2-др/336/48/25
06 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича про ухвалення додаткового рішення та відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання інформації недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію,
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.09.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 були задоволені, а також стягнуті судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору.
12.09.2025 представника позивача направив до суду вказану заяву, яка надійшла 23.09.2025.
В обґрунтування заяви зазначено, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 42 226,51 грн., які просить стягнути з відповідача. До заяви долучені докази направлення заяви з додатками іншим учасникам справи.
Як визначено ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 КПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
На підставі наведеного питання про судові витрати вирішується судом без повідомлення учасників справи.
Відповідач правом надання клопотання про зменшення судових витрат не скористався.
Суд дослідивши заяву з додатками, матеріали справи, доходить таких висновків.
Статтею 133 ЦПК України визначені види судових витрат.
Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК).
Відповідно до ч. 3 до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як передбачено ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічні положення містить ст. 139 ЦПК України щодо витрат, пов'язаних із залученням свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз.
Так, відповідно до ч.ч. 7-9 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 4 ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представником позивача вимоги ч. 4 ст. 141 ЦПК були дотримані - в судовому засіданні зроблено відповідну заяву та протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення направлено заяву про ухвалення додаткового рішення з доказами понесення судових витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу та залучення перекладача представником позивача надано копію договору про надання правничої допомоги № 137 від 05.08.2020, що укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Кравець і партнери»; додаток № 1 до вказаного договору із погодженням вартості послуг; відповідні акти надання послуг, рахунки на оплату та квитанції на підтвердження оплати послуг; копії адвокатських запитів; докази замовлення перекладів по справі та докази понесення позивачем витрат на здійснення перекладу.
Оскільки відповідач не заявляв клопотань про зменшення судових витрат та, відповідно, не доводив неспівмірність таких витрат, заява представника позивача про розподіл судових витрат підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 137, 139, 141, 265, 270, 352, 354 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Кравця Ростислава Юрійовича про ухвалення додаткового рішення та відшкодування судових витрат задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані із розглядом справи, в сумі 42 226,51 гривень.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - невідомо.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.С. Боєв
06.10.25