06.10.2025
ЄУН 337/3634/25
Провадження номер 2/337/2071/25
06 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Ширіної С.А.,
секретаря судового засідання - Бикової С.Б.,
представника відповідача -Пижика В.В. ( режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м.Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В провадженні Хортицького районного суду м.Запоріжжя перебуває цивільна справа, провадження у якій відкрито на підставі позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за споживчим кредитом..
Ухвалою судді від 23 липня 2025 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Від представника відповідача, Пижик В.В. надійшло клопотання про залишення позовної заяви ТОВ «АВЕНТУС Україна» без руху, яке мотивоване тим, що після ознайомлення «02» вересня 2025 року з матеріалами справи, представником Відповідача виявлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 175-177 Цивільного процесуального кодексу України. Позовна заява надійшла до суду через «Електронний суд», однак Позивач не зазначив відомостей про наявність чи відсутність електронного кабінету у Відповідача і не надав належних доказів відправлення позову з додатками учаснику справи. Відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України, при поданні позовної заяви позивач зобов'язаний додати докази надсилання її копії з додатками іншим учасникам справи. Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, належним доказом надання поштової послуги є сукупність таких документів: розрахунковий документ (чек,квитанція), що підтверджує факт прийняття поштового відправлення; опис вкладення, який містить перелік надісланих документів та має бути перевірений працівником поштового зв'язку, що засвідчується підписом та відбитком календарного штемпеля. У наданих Позивачем документах ці вимоги не дотримані: в описі вкладення відсутній номер поштового відправлення, що унеможливлює його ідентифікацію з відправленням, зазначеним у реєстрі згрупованих листів.
В позові та в описі вкладення зазначено адресу відповідача: " АДРЕСА_1 ".В реєстрі згрупованих відправлень зазначається зовсім інша адреса, а саме: "м. Добропілля, Покровський район, Донецька область, «85001», яка окрім того, що не є адресою Відповідача є ще й не повною адресою.
Так, з офіційної інформації на веб-сайті АТ "Укрпошта" за номером поштового відправлення (0505333809243), зазначеним у реєстрі згрупованих відправлень, вбачається: «Повернення Відправнику (неправильно зазначена/відсутня адреса),85001 м. Добропілля, Україна, 17.07.2025."
У реєстрі вказана оголошена цінність 5 грн., а в описі вкладення - 1 грн., що є ще одним підтвердженням розбіжностей. В описі вкладення відсутній підпис працівника поштового відділення, хоча на ньому наявний відбиток календарного штемпеля. Відповідно до загальних вимог поштового оформлення, працівник пошти зобов'язаний перевірити вміст, засвідчити опис власним підписом та проставити штемпель. Наявність лише штемпеля без підпису не підтверджує належне оформлення опису, а отже, не може вважатися належним доказом направлення.
У разі перевірки поштового вкладення працівником поштового відділення невідповідність в адресах, зазначених в описі та реєстрі згрупованих відправлень, було б виявлено таким працівником.
Ці обставини свідчать, що позивач не підтвердив належним чином факт направлення копії позовної заяви з додатками Відповідачу, як це вимагає стаття 177 ЦПК України.
Дії Позивача щодо відправлення кореспонденції на неповну та неправильну адресу Відповідача можна розцінювати як зловживання процесуальними правами та недобросовісне користування ними, оскільки він мав на меті створити лише видимість надсилання документів, не забезпечивши їх фактичного отримання Відповідачем. Це призвело до порушення фундаментальних засад змагальності та рівності учасників перед судом, позбавивши Відповідача можливості своєчасно ознайомитись з матеріалами справи та реалізувати своє право на судовий захист. Просить із цих підстав позовну заяву с залишити без руху.
Представник позивача в судове засідання 06 жовтня 2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд залишити позовну заяву без руху.
Суд, дослідивши клопотання та матеріали справи дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне.
Відповідно до приписів частини першої ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною одинадцятою ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга ст. 258 Цивільного процесуального кодексу України).
По відношенню до наведеного слід зазначити, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та наразі клопотання про залишення позову без руху, суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року справа №177/1163/16-ц, відносно того, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
До повноваження сторін, відповідно до норм діючогоЦПК Українине належить вирішення питання щодо залишення позовної заяви без руху на стадії відкриття провадження та у послідуючому повернення її у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що питання залишення позовної заяви без руху належить до виключної компетенції суду та під час відкриття провадження у справі, судом було досліджено відповідність позовної заяви вимогам статей175,177 ЦПК України. Підстав для залишення позовної заяви без руху суд не знайшов.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху слід відмовити.
Керуючись ст. ст.175,177,185,187,260 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без руху- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: С.А.Ширіна