Рішення від 19.09.2025 по справі 335/4605/25

1Справа № 335/4605/25 2/335/2271/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 жовтня 2025 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Соболєвої І. П.,

за участі секретаря судового засідання Сідніхіна В. С.,

представника позивача Салтан В. Ю.,

третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107б, цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2025 до суду надійшла позовна заява Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_1 , про позбавлення та стягнення аліментів на утримання дитини. Позов обґрунтовує тим, що на профілактичному обліку у відділі по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради перебуває малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як така, що опинилась складних життєвих обставинах. Мати дитини ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .Батько дитини участі у житті та вихованні доньки не бере, коштів на її утримання не надає.Дитина наказом служби (управління) у справах дітей Запорізької міські ради від 11.04.2025 №1596 тимчасово влаштована в родину старшої повнолітньої сестри ОСОБА_1 і проживає разом із нею та бабусею ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Відділом по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради спільно з Запорізьким міським центром соціальних служб проведене обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_2 за вказаною адресою, за підсумками якого встановлено, що в квартирі для дитини є все необхідне: місце для сну та навчання, необхідні меблі, одяг та взуття за сезоном, продукти харчування, гаджет та шкільне приладдя для навчання. З ОСОБА_1 проведена бесіда, в ході якої вона повідомила, шо після початку повномасштабної війни ОСОБА_3 перестав виконувати свої батьківські обов'язки належним чином, не надає доньці грошової допомоги, не цікавиться її життям, здоров'ям, не бере участі у її вихованні, пенсію по втраті годувальника після смерті матері витрачає на себе.Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки. Тому позивач просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав по відношенню до малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_3 на користь особи або установи, яка буде, здійснювати опіку над вказаною дитиною аліменти на її утримання розмірі частки всіх сукупних доходів, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження із розглядом справи в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання, встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 04.07.2025 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягає на підставах, викладених в ньому.

Третя особа ОСОБА_6 підтримала доводи позову про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позов не подано.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та 3-ї особи, оцінивши докази у їхній сукупності, суд встановив таке.

Судом встановлено, відповідно до свідоцтва Серія НОМЕР_1 від 22.12.2011 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Згідно зі свідоцтвом Серія НОМЕР_2 від 24.10.2016 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради № 1925 від 25.04.2025 малолітню ОСОБА_2 взято облік, як таку, що опинилась складних життєвих обставинах.

09.05.2025 районною адміністрацією Запорізької міської ради по Вознесенівському району надано суду висновок про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до його доньки ОСОБА_2 .

Наказом служби (управління) у справах дітей Запорізької міські ради від 11.04.2025 №1596 ОСОБА_2 тимчасово влаштована в родину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_2 проведеним 11.04.2025 відділом по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради спільно з Запорізьким міським центром соціальних служб, за підсумками якого встановлено, що в квартирі для дитини є все необхідне: місце для сну та навчання, необхідні меблі одяг та взуття за сезоном, продукти харчування, гаджет та шкільне приладдя для навчання.

Згідно з висновком оцінки потреб родини ОСОБА_7 від 10.04.2025, в родині наявні складні життєві обставини через ухилення батька ОСОБА_8 від виконання батьківських обов'язків.

Згідно з листом КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Голосіївського району м.Києва від 22.04.2025, у дитини укладена декларація з сімейним лікарем у вказаному закладі. Станом здоров'я дитини, коли вона тимчасове проживала в м.Київ, цікавилась бабуся ОСОБА_9 , яка супроводжувала дитину до амбулаторії та виконувала рекомендації лікаря. Батько дитини в амбулаторію не звертався, станом здоров'я дочки у сімейного лікаря не цікавився.

З довідки Запорізької гімназії №72 від 17.04.2025 №01-46/05 вбачається, що ОСОБА_3 протягом навчального року до освітнього закладу, де навчається його донька ОСОБА_8 , не звертався, з класним керівником та вчителем не спілкувався, батьківські збори не відвідував, успіхами дитини в навчанні не цікавився.

Згідно з характеристикою ГО «Запорізький дитячий юнацький спортивний клуб дзюдо «Канокан», малолітня ОСОБА_2 займається у спортивному клубі з дзюдо «Канокан», має спортивні досягнення, є переможцем всеукраїнських турнірів. Батько дитини, ОСОБА_3 , протягом занять ОСОБА_8 починаючи з 2020 по 2025 роки з перервою у два роки, тому що займалася також дзюдо в іншому місті, у спортивному клубі не з'являвся. Спортивним життям доньки та її успіхами не цікавився, не приходив на тренування. Був запрошений на співбесіду з тренером неодноразово у спортивний клуб «Канокан», але так і не з'явився. Всі питання, пов'язані із заняттями дитини, вирішуються бабусею ОСОБА_5 та старшою сестрою ОСОБА_1 .

Відповідно до характеристики Ліцею №269 м.Києва від 18.04.2025, малолітня ОСОБА_2 навчалась у вказаному закладі з 01.09.2022 по 24.10.2024 (з 5-й по 7-й класи). Цікавилась життям та навчанням дитини її бабуся ОСОБА_9 , яка відвідувала навчальний заклад, спілкувалась з класним керівником, викладачами та адміністрацією школи. Зі слів ОСОБА_8 та її бабусі, батько дитини ОСОБА_3 перебував у лавах ЗСУ.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, шо тривалий час ОСОБА_3 не виконує свої батьківські обов'язки належним чином, не надає доньці грошової допомоги, не цікавиться її життям, здоров'ям, не бере участі у її вихованні, пенсію по втраті годувальника після смерті матері витрачає на себе.

Вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.11.2018 (справа № 322/878/18) ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та йому призначено узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 850,00 гривень.

Згідно з постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 09.09.2022 (справа №335/5780/22), ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП. Як встановив суд солдат ОСОБА_3 не з'явився на ранкове шикування, передбачене розпорядком дня роти охорони.

Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину, до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК . Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язкам.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог, оскільки достовірно встановлено, що відповідач не піклується про життя та здоров'я дитини, про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування; не спілкуються з нею; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, нехтуючи батьківськими правами та обов'язками.

Рішення про позбавлення батьківських прав здатне забезпечити належний захист дитини, а мотиви для позбавлення батьківських прав є доречними і достатніми.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

При цьому, суд роз'яснює відповідачу, що згідно ч.1 ст.166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Суд також роз'яснює, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав (ч.1 ст.169 СК України), якщо дитина не була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від зобов'язання по утриманню дитини.

Позивачем було заявлено дві вимоги - про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв'язку із задоволенням позову та в зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі по 1211,20 грн за кожну вимогу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь особи або установи, яка буде, здійснювати опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання розмірі 1/4 частки всіх сукупних доходів, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно починаючи з дати встановлення опіки, і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2 422,4 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 5, ЄДРПОУ 37573115;

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Третя особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення складене в повному обсязі 26.09.2025.

Суддя І. П. Соболєва

Попередній документ
130744934
Наступний документ
130744936
Інформація про рішення:
№ рішення: 130744935
№ справи: 335/4605/25
Дата рішення: 19.09.2025
Дата публікації: 07.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.09.2025)
Дата надходження: 15.05.2025
Предмет позову: про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
Розклад засідань:
25.06.2025 10:15 Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
04.07.2025 10:00 Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
21.08.2025 11:00 Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
19.09.2025 10:00 Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя