Дата документу 02.10.2025
Справа № 334/6774/25
Провадження № 2/334/3650/25
(заочне)
02 жовтня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Прийменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води,
19 серпня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя через систему «Електронний суд» надішла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 46562,51 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі своєчасно не сплачували надані їм за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, у зв'язку з чим за період з 01.04.2020 по 30.04.2025 у них утворилась заборгованість у розмірі 46562,51 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку.
25.08.2025 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, разом з тим у позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі у судове засідання повторно не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином рекомендованим листом із повідомленням за адресою їх місця реєстрації, причини неявки у судове засідання не повідомили, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до статтей 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що згідно рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 21.01.2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 року виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «Міські теплові мережі» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «Міські теплові мережі».
Основною метою діяльності концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, призначеної для централізованого опалення, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.
Правовідносини між позивачем та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.07.2005 року №630 та від 21 серпня 2019 р., №830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, №315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
У постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що «споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 26.08.2025 відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Особовий рахунок № НОМЕР_1 оформлений на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що також підтверджує, що останні є споживачами наданих за вказаною адресою житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є споживачами наданих послуг з постачання теплової енергії, які надаються Концерном «Міські теплові мережі». Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.
Крім того, станом на 01.11.2021 року між позивачем та відповідачами укладено типовий індивідуальний договір №91272065 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачі оплату за надані послуги не здійснювали, у зв'язку із чим за період з 01.04.2020 по 30.04.2025 в них виникла заборгованість у розмірі 46562,51 гривень, що підтверджується розрахунками наявними в матеріалах справи.
Згідно із приписами ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
У відповідності до п. 18 діючих Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальні споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Згідно вимог ст. ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приймаючи до уваги, що відповідачами не було жодним чином доведено що у них відсутній борг перед позивачем, при цьому, позивачем на підтвердження своїх вимог надано відповідні докази, які відповідачами також не спростовано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями: 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України,
позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 46562 гривень 51 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: 69091, м.Запоріжжя, бульвар Героїв полку «Азов», буд. 137.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ісаков Д.О.