Справа №461/6344/25
Провадження №2/333/5390/25
06 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: судді Круглікової А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
до відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2
про розірвання шлюбу,
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08.08.2025, матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передано на розгляд Комунарському районному суду м. Запоріжжя.
03.10.2025 справу передано на розгляд судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кругліковій А.В.
Згідно з частиною 1 статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, визначених статтею 177 ЦПК України.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Зокрема, згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні до суду з даним позовом позивач вказує, що він є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки має статус учасника бойових дій.
Суд вважає безпідставними посилання ОСОБА_1 на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки він звільняє від сплати судового збору учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, однак позовна заява про розірвання шлюбу, не відноситься до такої категорії справ.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17, тому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підстави для відступу від неї відсутні.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст.12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно з яким учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Оскільки спір у справі винник не щодо розгляду питання соціального захисту прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Доказів щодо наявності інших передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору суду не надано.
Враховуючи наведене відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року становить 3 028 грн.
Зокрема, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, а саме: про розірвання шлюбу, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1 211 гривень 20 копійок).
Згідно з частиною 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, а саме: надання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (1211,20 грн.), або документу, що підтверджує наявність підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя А.В. Круглікова