Справа № 646/8353/25
№ провадження 1-кс/646/2406/2025
01 жовтня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання : ОСОБА_2 ,
прокурора : ОСОБА_3 ,
підозрюваного : ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Дворічанського відділу Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221100001877 від «20» серпня 2025 року у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нечволодівка Куп'янського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, військовозобов'язаному, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому :
-03.09.2008 Куп'янським районним судом Харківської області за ч.1 ст.122 КК України до 3 років обмеження волі; на підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
-02.03.2017 Куп'янським районним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі; на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 26.03.2019 на підставі ухвали Куп'янського міського суду Харківської області від 13.03.2019 року звільнений по закінченню іспитового строку; зміна вироку на підставі ухвали Куп'янскього міського суду Харківської області від 13.08.2020, засуджений за ч.1 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі, з застосуванням ст.75,76 КК України;
- 21.09.2020 Куп'янським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; зміна вироку на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 03.06.2021, засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,на підставі ст. 71, ч.1 п.1 КК України засуджений до відбуття покарання на строк 3 роки 6 місяців позбавлення волі; зміна вироку на підставі ухвали Первомайського міського суду Харківської області від 30.09.2021 засуджений до остаточного відбуття покарання строком на 3 роки 6місцяів позбавлення волі; на підситаві ухвали Первомайського міського суду Харківської області від 12.06.2023 звільнений умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий термін 9 місяців 9 днів;
-24.11.2020 Шевченківським районним судом Харківської області за ч.1 ст.309 КК України до врешту строком на 4 місяці;
-19.11.2024 Червонозаводським районним судом міста Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 2 років обмеження волі; на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання за вироком частково приєднано невідбуту частину покарання на підставі ухвали Первомайського міського суду Харківської області від 30.09.2021 та призначено остаточне покарання строком на 1 рік 6 місяців позбавлення волі,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
До слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова надійшло клопотання слідчого Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221100001877 від 20.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання, слідчий зазначила, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів, останній раз 19.11.2024 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за вироком частково приєднано невідбуту частину покарання на підставі ухвали Первомайського міського суду Харківської області від 30.09.2021 та призначено остаточне покарання строком 1 рік 6 місяців позбавлення волі; судимість у встановленому законом порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, необхідних висновків для себе не зробив, і знову, повторно скоїв злочин при наступних обставинах:
Так, влітку 2024 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись в с. Василівка Куп?янського району Харківської області, ОСОБА_4 , побачив біля згорілого бронетранспортеру гранату зеленого кольору та запал до неї, при цьому у нього, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне поводження з бойовим припасом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, те, що знайдений ним про - бойовим припасом військового призначення, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, порушивши вимоги Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, підібрав його, тим самим незаконно придбав вищезазначений бойовий припас, після чого переніс до домоволодіння, за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , після чого незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу за вищезазначеною адресою на території домоволодіння.
20.08.2025 ОСОБА_4 був зупинений працівниками поліції Куп?янського РВП ГУНП в Харківській області для перевірки документів, що посвідчують особу, після чого у останнього було помічено в руках полімерний пакет чорного кольору, в якому під час проведення огляду місця події за адресою: Харківська область, Куп?янський район, с. Василівка, вул. Центральна, поблизу б. 40 було виявлено та вилучено корпус ручної гранати OF F1A та підривач до ручної гранати Mle F13, згідно висновку вибухотехнічної експертизи № CE-19/121-25/21739- BTX від 18.09.2025 корпус гранати OF F1A до категорії вибухових пристроїв, бойових припасів не відноситься, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини; підривач Mle F13 до ручних гранат є вибухових пристроєм, до категорії бойових припасів не відноситься. У своїй сукупності (штатному з'єднанні) корпус ручної гранати OF F1A з підривачем Mle F13 до ручних гранат утворюються ручну гранату OF F1A, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв - бойових припасів.
Слідчим Куп'янського РВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 30.09.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вищевикладене, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 потрібно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснила, що на його думку підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного кримінального правопорушення, а також для запобігання спробам ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що бажає продовжувати нести військову службу.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
20.08.2025 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №12025221100001877 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
ОСОБА_4 30.09.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 20.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; проколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка працівника поліції Куп?янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка працівника поліції Куп?янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 , висновком експерта №CE-19/121-25/21739-ВТХ від 18.09.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За таких умов, щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про : наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Отже, ризик - це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав. З огляду на обставини кримінального провадження існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій.
Отже, ризики є реальними та їх запобіганню необхідний достатній рівень належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, з метою змусити їх змінити раніше надані показання;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, самовільне залишення військової частини, оскільки є мобілізованим ІНФОРМАЦІЯ_2 23.08.2025 направлений на військову службу до в/ч НОМЕР_1 , або вчинити інші кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби чи інші злочини.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, що може бути достатньою причиною разом з іншими обставинами для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відповідно п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Москаленко проти України" Європейський Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується вищевказаними доказами, які зібрані під час досудового розслідування.
Крім того, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 «Летельє проти Франції»). Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини рішення «Шалімов проти України» від 04.04.2010, заява №20808/02, п.50, ECHR 2010, «тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи» (справа «Лабіта проти Італії», заява №26772/95, п.153, ECHR 2000IV, справа «Харченко проти України»).
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, на час розгляду клопотання, прокурором доведено ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, та з метою їх запобігання, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, яке йому інкримінується, зареєстроване та фактичне місце проживання у Куп'янському районі Харківської області, яке є територією можливих бойових дій, піддається інтенсивним ворожим обстрілам, відсутність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою у судовому засіданні не встановлено, тому суд вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Дворічанського відділу Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221100001877 від «20» серпня 2025 року відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - задовольнити.
Обрати у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком 60 (шістдесят) днів тобто до 29 листопада 2025 року включно.
Строк дії ухвали до 29 листопада 2025 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту винесення ухвали.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 02.10.2025 року о 15 год.30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1