Справа № 646/9920/25
№ провадження 1-кс/646/2401/2025
30 вересня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Генерального прокурора або відповідальних осіб Офісу Генерального прокурора України щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 24.09.2025,-
ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Генерального прокурора або відповідальних осіб Офісу Генерального прокурора України щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 24.09.2025.
Ознайомившись з даною скаргою, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Зі змісту положень норм статей глави 26 КПК України вбачається, що територіальна підсудність скарг не визначена, однак відповідно до норм Кримінального процесуального Кодексу України заяви, скарги під час досудового розслідування розглядає слідчій суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
З урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України зазначене правило слід застосовувати і до розгляду скарг та клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №223-558/0/4-13 від 05.04.2013).
Аналогічна за своїм змістом позиція міститься і у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні" (вих. №223-1650/0/4-16 від 16 червня 2016 року), де роз'яснено, що відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів (ч.2 ст. 131 КПК України), подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.
Так, Офісу Генерального прокурора розташований в м. Києві.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо не підлягає розгляду в цьому суді.
Вимоги заявника щодо бездіяльності Генерального прокурора або відповідальних осіб Офісу Генерального прокурора України на невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення підлягають поверненню на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України у зв'язку з тим, що Офіс Генерального прокурора знаходиться за межами територіальної юрисдикції Основ'янського районного суду міста Харкова, для звернення до слідчого судді належного суду за місцем знаходження Офісу Генерального прокурора.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу скаржника на положення ч. 7 ст. 304 КПК України, у відповідності до якого повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 303, 304 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Генерального прокурора або відповідальних осіб Офісу Генерального прокурора України щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 24.09.2025 - повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1