Справа № 308/6100/23
06 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу №308/6100/23 за первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Турецька Євгенія Андріївна, до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та стягнення її компенсації та зустрічним позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Печунка Віктор Омелянович, до ОСОБА_1 , про визнання майна особистою приватною власністю,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Турецька Євгенія Андріївна, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та стягнення її компенсації. Просить визнати спільним майном подружжя автомобіль SUZUKI модель SWIFT, легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ; виділити автомобіль SUZUKI модель SWIFT, легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 у власність відповідача ОСОБА_2 та стягнути з неї компенсацію 1/2 вартості у розмірі 93 750,00 грн. (еквівалент 2 500 доларів СІЛА) на користь ОСОБА_1 замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на зазначений автомобіль. Вказує, що даний транспортний засіб було придбано у період перебування сторін у шлюбі. Користується зазначеним автомобілем відповідачка. 03.04.2023 року заявнику стало відомо, що відповідач, без його погодження виставила автомобіль на продаж. За спільні кошти подружжя придбало автомобіль, вартість якого на момент звернення до суду склала 182 850 грн., що підтверджує довідка про оцінку ринкової вартості транспортного засобу, складена ТОВ «Ріалті-О». Домовленості про укладення договору про поділ спільної сумісної власності сторони не досягли.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.04.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.10.2023 постановлено поновити представнику відповідача - адвокату Печунка В.М. строк звернення із зустрічною позовною заявою. Прийняти зустрічний позов ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Печунка Віктор Омелянович, до ОСОБА_1 , про визнання майна особистою приватною власністю у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Турецька Євгенія Андріївна, до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та стягнення її компенсації у цивільній справі № 308/6100/23, об'єднавши вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Розгляд цивільної справи № 308/6100/22 за первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Турецька Євгенія Андріївна, до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та стягнення її компенсації та зустрічним позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Печунка Віктор Омелянович, до ОСОБА_1 , про визнання майна особистою приватною власністю проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.11.2023 постановлено клопотання представника позивача за первісним позовом - адвоката Турецької Є.А. про виклик свідка задовольнити. На підставі ст. 91 ЦПК України у судове засідання, яке призначено на 10 год. 00 хв. 12.12.2023, викликати у якості свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2024 постановлено клопотання представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом - адвоката Турецької Є.А. про призначення експертиз та виклик експерта - задовольнити. Призначити у справі за первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Турецька Євгенія Андріївна, до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та стягнення її компенсації та зустрічним позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Печунка Віктор Омелянович, до ОСОБА_1 , про визнання майна особистою приватною власністю транспортно-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: Яка ринкова вартість автомобіля марки SUZUKI модель SWIFT, легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 на дату оцінки? Проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи доручити експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (Слов'янська набережна, 25, Ужгород, Закарпатська область, 88000). Призначити у справі за первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Турецька Євгенія Андріївна, до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та стягнення її компенсації та зустрічним позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Печунка Віктор Омелянович, до ОСОБА_1 , про визнання майна особистою приватною власністю судову технічну експертизу документа, на вирішення якої поставити наступні питання: Чи відповідає давність виконання документа (розписки від 01.05.2022 року) вказаній на ньому даті? Проведення судової технічної експертизи документа доручити експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (Слов'янська набережна, 25, Ужгород, Закарпатська область, 88000). Провадження у справі зупинено.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2025 постановлено провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Турецька Євгенія Андріївна, до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та стягнення її компенсації та зустрічним позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Печунка Віктор Омелянович, до ОСОБА_1 , про визнання майна особистою приватною власністю - поновити.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.05.2025 постановлено клопотання представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом - адвоката Турецької Є.А. про призначення експертизи - задовольнити. Призначити у справі за первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Турецька Євгенія Андріївна, до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та стягнення її компенсації та зустрічним позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Печунка Віктор Омелянович, до ОСОБА_1 , про визнання майна особистою приватною власністю судову автотоварознавчу експертизу. На розгляд та вирішення експерта поставити такі питання: Яка ринкова вартість автомобіля марки SUZUKI модель SWIFT, легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 на дату оцінки? Проведення судової автотоварознавчої експертизи доручити експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (Слов'янська набережна, 25, Ужгород, Закарпатська область, 88000). Провадження у справі зупинено.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2025 постановлено провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Турецька Євгенія Андріївна, до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та стягнення її компенсації та зустрічним позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Печунка Віктор Омелянович, до ОСОБА_1 , про визнання майна особистою приватною власністю - поновити.
Відповідач у відзиві на позов заперечив стосовно заявлених позовних вимог, вказуючи, що сам автомобіль був придбаний відповідачем за особисті кошти, а саме в той момент, коли подружжя вже не проживали разом. Так автомобіль був придбаний відповідачем 20.04.2022 року, зареєстрований за ним 03.05.2022 року і за кошти, які відповідачем було отримано в борг, що підтверджується письмовою розпискою. В той час у сторін в 2022 році вже були відсутні сімейні стосунки, тобто відповідач із своїм чоловіком ОСОБА_1 проживали окремо один від одного, шлюбні відносини між ними були припинені та спільного господарства не вели. Так, у рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2023 року та від 07.04.2023 року, які набрали законної сили, справа №308/3944/23, зазначено, що відповідач ОСОБА_2 уклала Договір про надання правової допомоги із Головою адвокатського об'єднання «Закарпатська обласна колегія адвокатів» - адвокатом Холмогоровою Л.В. з питань підготовки позовної заяви про розірвання шлюбу 26.05.2022 року, позовна заява була подана до суду 27.05.2022 року, а право власності на спірний автомобіль відповідач набув 03.05.2023 року, тобто за 24 дні до подання заяви про розірвання шлюбу. На той період часу сторони вже проживали окремо один від одного, шлюбні відносини між ними були припинені та спільного господарства не вели, що підтверджується описовою та мотивувальною частиною вищезазначеного рішення. В даному випадку шлюб існував тільки формально, сторони проживали тривалий час окремо, сімейні стосунки були відсутні та спільного господарства вони не вели, що і стало в кінці кінців підставою для розірвання шлюбу і даний факт встановлений і зазначений у вищезазначеному рішенні Ужгородського міськрайонного суду. Придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Також,оцінка автомобіля була здійснена не уповноваженою особою, тобто особою, яка не має права займатися саме такою діяльністю. Однак, оцінка транспортного засобу була здійснена юридичною особою, яка не має права (не уповноважена) здійснювати таку оцінку; документом про оцінку у справі є довідка, а не звіт про оцінку, як того вимагає закон; довідка не містить характеристик та фактори, які впливають на вартість автомобіля (пошкодження автомобіля, показників пробігу автомобіля і таке інше). Поряд з тим, у всіх формулах, що повинні бути у висновку (звіті), мають бути підставлені числові значення, що дає можливість перевірити правильність розрахунків.
Відповідачка подала зустрічну позовну заяву, згідно з якою просить визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований за нею 03.05.2022 року, автомобіль марки SUZUKI модель SWIFT, 2008 року випуску, легковий хетчбек, д.н.з.: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 . Позов обґрунтовує наступним. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. За час теоретичного перебування у шлюбі, який був фактично формальним, оскільки сімейні стосунки між сторонами були зіпсовані, сторони проживали окремо один від одного, спільного господарства не вели, позивач ОСОБА_4 03.05.2022 року, за взяті у борг гроші, що підтверджується відповідною розпискою, придбала автомобіль марки SUZUKI модель SWIFT, 2008 року випуску за 48 000 гривень. Така вартість автомобіля була зумовлена тим, що автомобіль мав вже 14 років, потребував значних вкладень у ремонт і фактично користуватися ним було небезпечно. У подружжя в 2022 році вже були відсутні сімейні стосунки, тобто відповідач із своїм чоловіком ОСОБА_1 проживали окремо один від одного, шлюбні відносини між ними були припинені та спільного господарства не вели. Так, у рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2023 року та від 07.04.2023 року, які набрали законної сили, справа №308/3944/23, зазначено, що відповідач ОСОБА_2 уклала Договір про надання правової допомоги із Головою адвокатського об'єднання «Закарпатська обласна колегія адвокатів» - адвокатом Холмогоровою Л.В. з питань підготовки позовної заяви про розірвання шлюбу 26.05.2022 року, позовна заява була подана до суду 27.05.2022 року, а право власності на спірний автомобіль відповідач набув 03.05.2023 року, тобто за 24 дні до подання заяви про розірвання шлюбу. На той період часу сторони вже проживали окремо один від одного, шлюбні відносини між ними були припинені та спільного господарства не вели, що підтверджується описовою та мотивувальною частиною вищезазначеного рішення. Факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя. Спірний автомобіль хоч і був сторонами придбаний фактично під час перебування у шлюбі, однак насправді він є особистою власністю позивача, оскільки кошти на його придбання були отримані від подруги, як позику згідно розписки. Таким чином, спірний автомобіль хоча і був придбаний позивачем під час перебування його у шлюбі із відповідачем, однак він був придбаний за особисті кошти відповідача, які ним було взято в борг, на той час такий шлюб існував формально, сторони проживали тривалий час окремо, сімейні стосунки були відсутні та спільного господарства вони не вели, а тому даний автомобіль є особистою власністю відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.09.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засіданні представник позивача, позивач не з'явились, подали заяву про розгляд без їх участі, просили позов задовольнити з підстав, наведених у позові, доданих до них доказів, стягнути судові витрати у встановленому порядку.
Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з'явились, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, просили на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи винести рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Так, сторонами не заперечується, що 04.10.2014 року між ОСОБА_1 та Відповідачем ОСОБА_2 , укладено шлюб, який зареєстровано виконкомом Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 271. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2023 у справі № 308/3944/23 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований виконкомом Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 04 жовтня 2014 року, про що складено відповідний актовий запис №271, розірвано. За час перебування в шлюбі, було придбано майно, а саме транспортний засіб - автомобіль марки SUZUKI модель SWIFT, легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності ОСОБА_2 .
Згідно з довідкою ТОВ «Ріалті-О» вартість вказаного транспортного засобу 182850 грн., що на дату оцінки становить 5000 доларів США.
До матеріалів справи додано розписку від 01.05.2022 про отримання в борг відповідачкою від ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 50000 грн. для купівлі автомобіля марки SUZUKI модель SWIFT 2008 року випуску та повернути такі у строк до 01.05.2025.
До матеріалів справи додано також висновок психолого-педагогічного оцінювання розвитку дитини ОСОБА_5 , психологічну характеристику такої як вихованки молодшої групи ОСОБА_5 (дитини з особливими освітніми потребами) ЗДО №43, консультативний огляд дитячого психіатра відносно ОСОБА_5 , довідку про відвідування індивідуальних занять ОСОБА_6 з другої половини січня 2021 року, висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від 10.12.2020 №ІРЦ-85951/2020/185226, педагогічну характеристику ОСОБА_5 вихованки молодшої групи ЗДО №43, її психолого-педагогічну характеристику.
Додано також звіт про оцінку майна, договір купівлі-продажу 2141/2022/3155395 транспортного засобу, рахунок № НОМЕР_5 від 14.09.2023.
Згідно з висновком експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 19.06.2025 №СЕ-19/107-25/7520-АВ ринкова вартість автомобіля SUZUKI модель SWIFT, легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 станом цін на 17.06.2025 становить 162481,00 грн.
Вказане майно придбано сторонами за період перебування у шлюбі. Суду не надано доказів наявності між сторонами шлюбного договору чи домовленості стосовно майна про інше, а отже, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України.
Згідно зі ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ст.61 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується ст.63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Стаття 65 СК України регламентує право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Так, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ст. 68 СК України)
Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у ст.69 СК України.
Частинами 1, 2 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Статтею 372 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Згідно зі ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вказано, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК ( 2947-14 ), ч. 3 ст. 368 ЦК) ( 435-15 ), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).
Згідно з вимогами ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Обставин, вказаних у ст. 57 СК України, щодо придбання майна суду не надано, не підтверджено.
Вимогами ст. 71 СК України передбачено, зокрема, що неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові ВП ВС у справі №209/3085/20 від 08.02.2022 констатовано, що частини четверта та п'ята статті 71 СК України не передбачають обов'язкову згоду відповідача на присудження позивачеві грошової компенсації замість частки останнього у праві спільної сумісної власності на майно, а також не передбачають обов'язкове внесення відповідачем на депозитний рахунок суду грошової компенсації у спорах, у яких про припинення своєї частки у праві спільної сумісної власності й отримання компенсації на свою користь просить позивач. Також, за змістом частини четвертої статті 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом частини другої статті 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі.
Згідно з п. 27 постанови ВП ВС від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України). Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.
Одним із засобів доказування у цивільному судочинстві є висновок експерта.
Відповідно до частини першої-п'ятої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
Сторонами не подано суду заперечень стосовно поданого суду висновку експерта, а отже, суд приймає такий до уваги.
Враховуючи подані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом та вважає, що слід визнати спільним майном подружжя автомобіль SUZUKI модель SWIFT, легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ; виділити автомобіль SUZUKI модель SWIFT, легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 у власність відповідача ОСОБА_2 та стягнути з неї компенсацію 1/2 вартості у розмірі 81240,50 грн. (з урахуванням висновку експерта) на користь ОСОБА_1 замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на зазначений автомобіль.
Стосовно позовних вимог за зустрічним позовом слід зазначити наступне.
Як підставу позовних вимог за зустрічним суду надано розписку від 01.05.2022 року про те, що ОСОБА_2 одержала в борг 01.05.2022 від ОСОБА_3 кошти в сумі 50000 грн. для купівлі авто SUZUKI SWIFT, 2008 року випуску та зобов'язання своєчасно до 01.05.2025 повернути кошти, слід відмітити наступне.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначеними родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалась, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Також, позивачка за зустрічним позовом вказує наступні обставини підтвердження позовних вимог. Спірний автомобіль хоч і був сторонами придбаний фактично під час перебування у шлюбі, однак насправді він є особистою власністю позивача, оскільки кошти на його придбання були отримані від подруги, як позику згідно розписки. Таким чином, спірний автомобіль хоча і був придбаний позивачем під час перебування його у шлюбі із відповідачем, однак він був придбаний за особисті кошти відповідача, які ним було взято в борг, на той час такий шлюб існував формально, сторони проживали тривалий час окремо, сімейні стосунки були відсутні та спільного господарства вони не вели, а тому даний автомобіль є особистою власністю відповідача ОСОБА_2 .
До матеріалів справи долучено оригінал вказаної розписки представником відповідача без відмітки про повернення коштів ОСОБА_3 , передача вказаних коштів є сумнівною. Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні не допитувався.
Поряд з цим, подана суду розписка свідчить про виникнення позикових відносин у сторін і виникнення у таких боргових зобов'язань за такими, а не про придбання у особисту власність транспортного засобу за особисті кошти.
За таких обставин, враховуючи відсутність доказів передачі коштів позивачці за зустрічним позовом для придбання саме спірного майна належними і допустимими доказами, у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом слід відмовити.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 79 ЦПК України, зазначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.1-4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Турецька Євгенія Андріївна, до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та стягнення її компенсації- задовольнити повністю.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя автомобіль SUZUKI модель SWIFT, легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Виділити автомобіль SUZUKI модель SWIFT, легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 у власність відповідача ОСОБА_2 та стягнути з неї компенсацію 1/2 вартості у розмірі 81240,00 грн. на користь ОСОБА_1 замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на зазначений автомобіль.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2147,20 (дві тисячі сто сорок сім грн. 20 коп.) грн. судового збору.
Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Печунка Віктор Омелянович, до ОСОБА_1 , про визнання майна особистою приватною власністю.
Судові витрати за зустрічним позовом покласти на відповідачку ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне рішення складено 06.10.2025.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда