Справа № 306/1532/25
Провадження № 2-а/306/31/25
03 жовтня 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді Вінер Е. А.
за участю секретаря судового засідання Чубірка О.А.
за участю позивача ОСОБА_1 адвоката позивача Білей С.В.
представника відповідача Гришко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Свалява справу за позовом ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування посилається на те, що 15 серпня 2025 року відносно нього була складена постанова, якою його притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки не прибув за повісткою №8688 від 07.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних. Просить скасувати постанову №4448 від 15.08.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
На позовну заяву відповідачем подано відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.38-41).
В судовому засіданні позивач та адвокат позивача просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив у позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.Провадження в справах про адміністративні правопорушення дійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пунктом 3 ч.10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою від 16 травня 2024 р. № 560 Уряд затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно якого належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до абзацу 11 ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Згідно із ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Підставою для накладення адміністративного стягнення може бути визнана виключно умисна поведінка направлена на ухилення від обов'язку прибути по повістці. Відсутність ж доказів обізнання особи про існування повістки, за умови її добросовісної поведінки, не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.
Судом встановлено, що 12.08.2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол № 4448 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, де зазначено, що він не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де під час перевірки його облікових даних було отримано відомості, які вказували на те, що він не прибув за викликом районних(міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по повістці №8688 від 07.07.2025, згідно якої повинен був з»явитися 07.08.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строки, зазначені в отриманих ним документах, повістках. ОСОБА_1 прибув 12 серпня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де і було складено протокол (а.с. 7-8)
15 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 була складена постанова, якою його притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Разом з тим, в мотивувальній частині постанови зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а в резолютивній частині постанови зазначено, що ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, що є суттєвими розбіжностями.
Враховуючи наведене, позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 605,60 гривень.На підставі викладеного, керуючись ст.77, 139, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову № 4448 від 15 серпня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення скасувати.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( місце знаходження: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 06 жовтня 2025 року.
Суддя Свалявського районного суду
Закарпатської області Е.А.Вінер