Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/4716/25
Номер провадження 1-кс/299/770/25
02.10.2025 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке 20.09.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071080000576 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,-
Слідчий СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області, з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке 20.09.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071080000576 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
Клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що 19.09.2025 року, близько 14 год. 00 хв. на КПП «Вилок» заїхала громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_1 . Під час прикордонної перевірки було встановлено відсутність документації, яка дає правові підстави для виїзду за кордон, а саме службового відрядження у гр. ОСОБА_6 , у зв'язку з чим останньому було повідомлено про подальше винесення письмової відмови у перетині кордону, у зв'язку з чим ОСОБА_5 з метою схилення працівника прикордонної служби до забезпечення безперешкодного перетину кордону її чоловіка, надала грошові кошти в сумі 200 євро працівнику ДПСУ, який про вказаний факт повідомив поліцію. Виїздом СОГ на місце події було проведено огляд в ході якого вилучено грошові кошти в сумі 200 євро (дві купюри номіналом по 100 євро) та опитано учасників. В ході опитування ОСОБА_5 повідомила, що випадково залишила грошові кошти у своєму паспорті, тому наміру надавати неправомірну вигоду не мала та вину свою не визнала. Гр. ОСОБА_6 від дачі пояснення відмовився.
У період часу з 15 год. 05 хв. по 15 год. 20 хв. 19 вересня 2025 року слідчим слідчого відділу відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, капітаном поліції ОСОБА_4 в присутності понятих, було проведено огляд місця події, а саме службового кабінету старшого прикордонних нарядів КПП «Вилок», що знаходиться за адресою селище Вилок, вул. Раковці, 142, Берегівського району, Закарпатської області, під час якого на письмовому столі було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 200 (двісті) Євро, а саме дві купюри номіналом по 100 (сто), зі серійними номерами ЕА 7076104003, ЕА7076103994, які були вилучені та поміщені до паперового конверту НПУ, з нанесеним на ньому пояснювальним надписом та підписами понятих.
Згідно постанови слідчого ОСОБА_4 від 20.09.2025 року - грошові кошти в сумі 200 (двісті) Євро, а саме дві купюри номіналом по 100 (сто), зі серійними номерами ЕА 7076104003, ЕА7076103994, які були вилучені та поміщені до паперового конверту НПУ, визнані речовими доказами по кримінальному провадженню № 12025071080000576 від 20.09.2025 року.
Враховуючи, що вилучені кошти можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів та проведення в подальшому судових експертиз, слідчий просить накласти на них арешт.
Слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду клопотання. Слідчим надіслано на електронну пошту суду заяву про підтримання клопотання та про його задоволення.
Володілець майна ОСОБА_5 , про день, час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином, шляхом направлення електронного судового виклику на номер мобільного телефону. У судове засідання не з'явилася, заявляла клопотання про участь в режимі відео конференції за допомогою ВКЗ поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, оскільки знаходиться за межами України.
Здійснюючи підготовку судового засідання 25.09.2025 року секретарем судового засідання не знайдено користувача ОСОБА_5 як за прізвищем, ім'ям, по батькові, так і за електронною адресою в системі ВКЗ, про що складено відповідну довідку та розгляд справи відкладено на 01.10.2025 року.
Надалі, адвокатом ОСОБА_8 , 30.09. 2025 року подано до суду клопотання про вступ у справу як захисника і ознайомлення з матеріалами справи у зв'язку із укладенням Договору про надання професійної правничої допомоги ОСОБА_5 від 30.09.2025 року та відкладення розгляду справи. 01.10.2025 року адвокат ОСОБА_8 ознайомився із клопотанням про накладення арешту і розгляд клопотання відкладено на 02.10.2025 року.
В судове засідання 02.05.2025 року ОСОБА_5 та її представник - адвокат ОСОБА_8 не з'явилися, повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду клопотання шляхом направлення електронного судового виклику за номером мобільного телефону та на адресу електронної пошти. Причини своєї неявки слідчого суддю не повідомили, клопотань про відкладення розгляду клопотання чи про свою обов'язкову участь також не подавали.
Вивчивши подане клопотання та долучені до нього докази і документи, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Факт проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні підтверджується витягом з кримінального провадження №12025071080000576 від 20.09.2025 року за ч.1 ст.369 КК України.
Як вбачається із рапорту чергового інспектора ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, 19.09.2025 року о 14:28 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 19.09.2025 року о 14:28 за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлення з КПП «Вилок» на виїзд з України гр. ОСОБА_9 , 1977 р.н., мешканка Чернівці, надала прикордонникам грошові кошти в розмірі 200 євро, щоб її чоловіка пропустили за кордон без довідки дозволу керівника. Чоловік ОСОБА_6 , 1977 р.н., працює у ШМД (лікар психіатр). Заявник ОСОБА_10 .
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 від 19.09.2025 року, вона разом з чоловіком мали намір виїхати за кордон, однак прикордонником повідомлено про відмову у виїзді за кордон її чоловіка. Коли вона передала свій закордонний паспорт прикордоннику для оформлення виїзду за кордон, виявилося, що вона забула у ньому 200 євро. Вона не пропонувала і не передавали кошти працівнику прикордонної служби, свою вину не визнає.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_11 від 19.09.2025 року, громадянка ОСОБА_12 пропонувала йому 200 євро для можливості перетину кордону її чоловіком ОСОБА_13 .
Згідно протоколу огляду місця події від 19.09.2025 року, об'єктом огляду є службове приміщення КПП «Вилок», в ході якого на письмовому столі було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 200 (двісті) Євро, а саме дві купюри номіналом по 100 (сто), зі серійними номерами ЕА 7076104003, ЕА7076103994, які були вилучені та поміщені до паперового конверту НПУ, з нанесеним на ньому пояснювальним надписом та підписами понятих.
Постановою слідчого ОСОБА_4 від 20.09.2025 року грошові кошти в сумі 200 (двісті) Євро, а саме дві купюри номіналом по 100 (сто), зі серійними номерами ЕА 7076104003, ЕА7076103994, які були вилучені та поміщені до паперового конверту НПУ, визнані речовими доказами по кримінальному провадженню № 12025071080000576 від 20.09.2025 року.
Так, вищезазначені речі, які вилучені слідчим у ході огляду місця події, слід вважати речовими доказами у даному кримінальному провадженні, вони відповідають критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, оскільки можуть бути знаряддям і предметами вчинення злочину та могли зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, а також можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, накладення на них арешту та заборона їх відчуження, розпорядження і користування є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів, недопущення їх зникнення, втрати або пошкодження, що перешкоджатиме подальшому розгляду кримінального провадження, отже, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, так-як тільки у випадку накладення арешту на вказані речі, які були вилучені, може бути виконане завдання щодо забезпечення збереження слідів кримінального правопорушення.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, в судовому засіданні слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню, а на вилучені грошові кошти, слід накласти арешт, шляхом заборони користуватися, розпоряджатися ними та відчужувати їх.
Згідно положень ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів судових засідань під час розгляду питань слідчим суддею, у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98, 167-168, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке 20.09.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071080000576 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на тимчасово вилучене майно, а саме:
- грошові кошти в сумі 200 (двісті) Євро (купюри номіналом по 100 Євро серії ЕА7076104003, ЕА7076103994), які було вилучено в ході проведення огляду місця події 19 вересня 2025 року в смт. Вилок, вул. Раковці, 142 Берегівського району Закарпатської області.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали після її постановлення надіслати особам, які були відсутні під час її оголошення.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1