Справа № 127/31153/25
06 жовтня 2025 року суддя Вінницького міського суду Вінницької області Федчишен С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способі участі у вихованні,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способі участі у вихованні.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
За приписами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», надавши посвідчення учасника бойових дій.
Відповідно до п.13 ч.1ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно даної правової норми від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій лише за позовами у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, тобто прав, як учасників бойових дій.
Позивач подав позов про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способі участі у вихованні, тобто позов, що виникає із сімейних правовідносин. Таким чином предметом розгляду даного спору не є порушення прав позивача, як учасника бойових дій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження №14-730цс19) зазначено, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5Закону N3674-VIсуд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №490/8128/17.
Враховуючи те, що позов про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій, а тому позивач не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч. 1ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, суд дану вимогу, як підставу про звільнення від сплати судового збору не може прийнято до уваги, оскільки дійсний позов не відноситься до спорів, що порушують права учасника бойових дій, його соціальних прав, як учасника бойових дій, пред'явлений до суду в порядку ЦК України, і спрямований на відшкодування завданої йому шкоди.
З урахуванням вище викладеного, вважаю, що даний спір не стосується захисту права позивача, як учасника бойових дій, а тому підстав для звільнення його від сплати судового збору не вбачає.
Відповідно до ч.1ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, сума судового збору, яку повинен сплатити позивач, складає 1211,20 грн.
Крім того, до матеріалів позовної заяви долучено заяву про забезпечення позову.
Зміст і форма заяви про забезпечення позову має відповідати ст. 151 ЦПК України.
Згідно ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2025рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 р. становить 3028,00 грн., відповідно за подання заяви про забезпечення позову судовий збір складає 605,60грн.
Отже, за подання заяви про забезпечення позову, позивачу потрібно сплатити 605,60грн. судового збору, а докази того надати суду.
Відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним залишити без руху позовну заяву та надати позивачу строк для усунення зазначеного недоліку.
Керуючись ст. 177, 185 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способі участі у вихованні- залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали суду, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способі участі у вихованні - залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимоги суду в установлений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: