Справа № 128/2026/25
провадження № 2/136/416/25
01 жовтня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Кривенко Д.Т.
за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі Банк, позивач) звернувся до суду через свого представника Балюха Є.О. із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 26.09.2024 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №26.09.2024-100001566.
Відповідно до заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору, сторони узгодили: дату надання/видачі кредиту - 26/09/2024; суму Кредиту 15000 грн. 00 коп.; строк, на який надається Кредит - 124 днів з дати його надання; дату повернення (виплати) кредиту - 27.01.2025; кредитодавець надає Позичальнику кредитна умовах його строковості, платності і поворотності.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов?язання за Договором належним чином не виконує, у зв?язку з чим, станом на день подачі позову, утворилась заборгованість у розмірі 25650 грн., що складається заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000 грн., по процентам в розмірі 4650 грн., по додатковій комісії 1350 грн., по неустойці 4650 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Разом з тим Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 6000 грн. від 24.10.2024 року; 6000 грн., від 22.11.2024 року, при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості, що послугувало підставою звернення позивача до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 25.06.2025 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
07.07.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що заперечує проти позову в частині вимоги щодо стягнення з нього неустойки в сумі 4650 грн. у зв'язку із дією воєнного стану в Україні.
11.08.2025 представник позивача направив через систему «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій заперечував доводи відповідача щодо неправомірності нарахування неустойки, посилаючись на те, що нарахування неустойки за кредитним договором було встановлено в розмірі 150 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Пунктом 6.1 Закону України «Про споживче кредитування» було передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем. Проте, даний пункт виключено відповідно до Закону України № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договорами про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань.
Згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
26 вересня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 26.09.2024-10001566.
Електронний кредитний договір складається з електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) від 26.09.2024, що розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявки кредитного договору № 26.09.2024-10001566 (кредитної лінії) від 26.09.2024, що сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № № 26.09.2024-10001566 (кредитної лінії) від 26.09.2024, що сформована на сайті кредитодавця та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (пропозиція про укладення кредитного договору (оферта)).
Умови договору визначено ,що сума кредиту 15000грн.;строк, на який надається кредит - 124 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 27.01.2025; процентна ставка-фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Розрахунок денної процентної ставки: 0,97%. Сплата кредиту згідно з графіком. Орієнтовна реальна річна процента ставка за кредитом становить 2901.37%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 33000 грн. 00 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 18000грн. 00 коп.
Крім того, умовами договору визначено розмір неустойки: 150 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Вказаний договір підписано одноразовим ідентифікатором А255 відповідача.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частинами першою ,другою статті 639Цивільного кодексу України договір може бути укладений убудь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону , є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивачем зазначено, що свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним зобов'язаннями належним чином не виконував, у зв'язку з чим, станом на день подачі позову за кредитним договором № 26.09.2024-100001566 від 26.09.2024 утворилась заборгованість в сумі 25650 грн., до якої входить: 15000 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 4650 грн. - сума заборгованості по процентам, 1350 грн. комісія, 4650 грн. - неустойка.
Відповідачем вказаного розрахунку заборгованості не спростовано.
Крім того, щодо заперечень відповідача про стягнення з нього неустойки за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання в сумі 4650 грн. у зв'язку із дією воєнного стану в Україні, суд зазначає наступне.
Законом України № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» виключено пункт 6.1 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», яким було передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Таким чином, на підставі вказаних змін, за договорами укладеними з 24 січня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договорами про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи норми закону та те, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасила, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.09.2024-100001566 від 26.09.2024 у розмірі 25650 (двадцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят) грн., до якої входить: 15000 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 4650 грн. - сума заборгованості по процентам, 1350 грн. - додаткова комісія, 4650 грн. - неустойка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники цивільного процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, Київська обл., ЄДРПОУ - 37356833);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Суддя Дмитро КРИВЕНКО