Провадження номер № 2/0186/772/25
Справа № 186/1000/25
06 жовтня 2025 року м.Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Янжули С.А.
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
01 травня 2025 року в провадження Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 серпня 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №4902970824, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 8 000 гривень, строк кредитування - 360 днів, процентна ставка за кредитом (знижена) - 0,01 % на день, процентна ставка за кредитом (стандартна) - 1,5 % на день.
Однак, відповідач належним чином не виконував зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому, станом на 30 квітня 2025 року за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 32 520 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 8 000 гривень, заборгованість по процентах - 20 520 гривень, пеня за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 4 000 гривень.
Враховуючи вищевикладене представник ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №4902970824 від 04 серпня 2024 року в розмірі 32 520 гривень, судовий збір в сумі 2 422,40 гривень.
У судове засідання представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННО ФІНАНС» не з'явився, у позовній заяві просить суд розглядати справу в його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач - ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність та відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що він не підписував жодних договорів з позивачем, дійсно укладав договір про надання мікрозайму в розмірі 8 000 гривень з фінансовою установою "Finsfera", при ознайомленні з договором йому не сподобалися високі відсотки за користування кредитом та виникли деякі питання, тому ін звязався телефоном з представником фінустанови для уточнення усов повернення коштів, просив, щоб вони знизили процентну ставку до 1% на день, домовилися, що 3 600 гривень оплати - це 2 400 гривень проценти, а 1 200 гривень йде на погашення тіла кредиту, після трьох платежів по 3 600 гривень, він побачив, що тіло кредиту не зменшується, а всі сплачені ним кошти йдуть на відсотки. Він намагався звязатися з представником компанії, але його ніхто не слухав. Оскільки він здійснив три платежі по 3 600 гривень і вважає, що частина тіла кредиту сплачена з відсотками, то погоджується доплатити решту заборгованості за тілом, а саме: 4 400 гривень, хоча не вважає себе винним в припиненні платежів. Вважає, що позивач не надав доказів та підтвердження того, що наданий кредит в розмірі та на умовах, які передбачені договором, підписуючи анкету-заяву про приєднання до договору, невідомо, чи брав на себе відповідач зобов'язання з повернення кредиту, зі сплати штрафів у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту. Також, позивач в позові вказав неіснуючий суд та невірно вказав місце проживання відповідача. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом, 04 серпня 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у позику №4902970824. Договір укладено в електронному вигляді з використанням позичальником для підписання договору одноразового ідентифікатора - 6540.
Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» надало позичальнику ОСОБА_1 позику у розмірі 8 000 гривень, шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку), зазначену відповідачем в договорі - НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1, 2.6.2 цього договору, його додатків.
Відповідно до п.2.4 кредитного договору, тип позики - кредит.
Дата надання позики - 04 серпня 2024 року, дата повернення позики 30 липня 2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком №1 до договору (п. 2.5), мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби (п. 2.7), тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов (п.2.6), стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 договору (п.2.6.1), знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується за умов, якщо позичальник 03 вересня 2024 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від кредитодавця індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.2.6.2), кошти кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 (п. 3.1), дата надання кредиту: 04 серпня 2024 року або наступний за ним календарний день (п. 3.2).
З Графіку платежів, який є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №4902970824 від 04 серпня 2024 року, та підписаний сторонами по справі, вбачається, що відповідач повинен повернути кредит в строк до 30 липня 2025 року в сумі 47 624 гривень, з яких: 8 000 гривень - тіло кредиту та 39 624 гривень - проценти.
04 серпня 2024 року ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8 000 гривень (анкета клієнта, договір про надання послуг з приймання та переказу платежів №160523/1 від 16 травня 2023 року, інформація надання ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 30 квітня 2025 року №7/10082 про проведення транзакції №1450873713.
Вказана інформація також підтверджується інформацією, наданою АТ "Сенс Банк" по картковому рахунку ОСОБА_1 про зарахування коштів в розмірі 8 000 гривень 04 серпня 2024 року на емітовану у банку карту № НОМЕР_1 .
За розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 32 520 гривень, з них: 8 000 гривень - тіло кредиту, 20 520 гривень - проценти за користування кредитом, 4 000 гривень - пеня (розрахунок заборгованості).
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач декілька разів сплатив грошові кошти на рахунок позивача за кредитним договором, однак доказів повного погашення тіла кредиту чи процентів за користування ним сторони не подали.
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч.1 ст.8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч.3, 4, 7, 12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно приписів ч.1 ст 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Стаття 1049 ЦК України, зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77ЦПКУкраїни є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" та ОСОБА_1 уклали договір про надання грошових коштів у позику №4902970824 04 серпня 2024 року в електронному вигляді. На підставі цього договору відповідач отримав кредитні кошти, однак в повному обсязі їх не повернув, проценти за користування кредитними коштами не сплатив, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.
Здійснюючи декілька разів платежі в рахунок погашення боргу за договором на користь позивача, відповідач визнав умови договору та повністю погодився з ними. Посилання відповідача на те, що ним не укладався договір з позивачем, спростовуються доданими до справи письмовими доказами.
Заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №4902970824 від 04 серпня 2024 року становить 28 520 гривень, з них: 8 000 гривень - тіло кредиту, 20 520 гривень - проценти за користування кредитом.
Такий розмір заборгованості є обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачем.
Відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за договором, основну суму боргу в добровільному порядку не повертає, суд вважає, що у кредитора виникло право на стягнення заборгованості що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 000 гривень та заборгованість за процентами в розмірі 20 520 гривень.
Водночас, за розрахунком позивача пеня нарахована за період з 03 грудня 2024 року по 11 грудня 2024 року в розмірі 4 000 гривень.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки пеня (неустойка) нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач, як позичальник, на підставі п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в будь-якому випадку звільняється від обов'язку сплати на користь позивача, як кредитодавця, такої пені. Відтак, суд не вбачає доцільності перевіряти правильність нарахування такої пені.
Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 4 000 гривень слід відмовити.
Посилання відповідача на те, що він сплачував борг за договором, а потім перестав сплачувати, оскільки погашення боргу зараховувалося в рахунок процентів, а не тіла кредиту, суд не може взяти до уваги, оскільки порядок погашення боргу, передбачений умовами кредитного договору, укладеного та підписаного сторонами, доказів того, що відповідач звертався із заявами про розірвання договору, не прийняття його умов, заперечень щодо порядку погашення заборгованості, суду не надано. Крім того, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні доводи відповідача про те, що позивач звернувся до неіснуючого суду з позовом та вказав невірну адресу відповідача в позові, оскільки позивач звернувся з даним позовом 30 квітня 2025 року до Шахтарського (раніше Першотравенського) міського суду Дніпропетровської області, вказавши в позові адресу відповідача: АДРЕСА_1 , сам відповідач в договорі позики зазначав свою адресу, як АДРЕСА_1 . Згідно довідки виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 07 травня 2025 року відповідач ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 .
За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем умов договору, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача кредитної заборгованості, підлягає судовому захисту, тому позов ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволення.
Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено частково (87,7%), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 124,44 гривень.
Керуючись ст.12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, -суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" заборгованість за договором позики №4902970824 від 04 серпня 2024 року в розмірі 28 520 (двадцяти восьми тисяч п'ятиста двадцяти) гривень, яка складається із: 8 000 гривень - заборгованості за тілом кредиту та 20 520 гривень - заборгованості по відсотках.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" судовий збір по справі в сумі 2 124 (дві тисячі сто двадцять чотири) гривні 44 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС", місцезнаходження: 01014, місто Київ, вулиця Болсуновського, будинок №8, поверх 9, ЄДРПОУ 44127243.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлений 06 жовтня 2025 року.
Суддя: С.А.Янжула.