Справа № 186/2060/24
Провадження № 1-кп/0186/283/25
03 жовтня 2025 року м.Шахтарське.
Шахтарського міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника, адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарське кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12023041380000323 від 05.09.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Першотравенська, Дніпропетровської області, громадянки України, розлученої, непрацюючої, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- 14 грудня 2016 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнена 23.12.2022 року умовно-достроково на 10 місяців 20 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у зв'язку з тим, що судовий розгляд кримінального провадження не закінчено, ризики передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України заявлені при обранні запобіжного заходу, існують і на теперішній час.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачена ОСОБА_4 не працює, постійного джерела доходів не має, власне житло відсутнє, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв'язків, та враховуючи тяжкість злочину, перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачена ОСОБА_4 раніше судима за злочини пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, а тому не маючи засобів до існування може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та прохав його задовольнити.
Обвинувачена та її захисник прохали суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт за місцем її проживання. Також у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою прохали зменшити розмір застави, оскільки нинішній розмір застави є непомірний для обвинуваченої.
Вислухавши сторони суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ухвали Шахтарського міського суду від 07 серпня 2025 року обвинуваченій продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 05 жовтня 2025 року включно.
Розглядаючи клопотання прокурора, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.ст.199, 331 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими.
Так, суд вважає, що наявні ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачена ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, при цьому враховується тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою та обставини інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченої, яка розлучена, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не працює, раніше судима за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.307 та ст.309 КК України.
Окрім того, ризик переховування від суду об'єктивно збільшується з урахуванням введення в Україні воєнного стану, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченої альтернативних запобіжних заходів, враховуючи вищезазначене, тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що є достатньо підстав для продовження останній саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, не забезпечать виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків і її належну поведінку.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахування вищенаведених обставин, враховуючи майновий стан обвинуваченої, дані про її особу, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення, суд вважає, що застава у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, забезпечить виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків та у даному випадку буде цілком достатньою та перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення нею встановлених обов'язків послужить достатнім фактором, що виключає з її сторони будь-яке бажання переховуватися від суду або іншим чином порушувати процесуальну поведінку.
Обговорюючи питання про можливість усунення встановлених ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж продовження застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави, суд, вважає, що встановлені щодо обвинуваченої ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є достатньо вагомими для прийняття такого рішення. У подальшому доцільність застосування запобіжного заходу може бути предметом перегляду, втім на даному етапі судового провадження встановлені ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченій міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 194, 196, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовільнити.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк запобіжного заходу на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 грудня 2025 року включно.
Визначити заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави, вважати, що ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на неї наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати до суду за першою вимогою.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому негайно після її оголошення та направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1