Справа № 183/7509/25
№ 1-кп/183/2090/25
06 жовтня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1205040000000627 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинськ, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, із середньою технічною освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 17 від 15.01.2025 солдата ОСОБА_3 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду курсанта навчального взводу 2 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо вирішив вчинити військовий злочин, що полягав у самовільному залишені місця несення служби (дезертирство).
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.01.2025, особа матеріали відносно якої скеровано до суду (далі Особа 1) будучи військовослужбовцем, діючи умисно, з корисливих мотивів та на виконанні спільного умислу зі матеріали відносно якої скеровано до суду (далі Особа2), котрий виконував роль підбурювача, під час спілкування засобами телефонного зв'язку досяг домовленості із військовослужбовцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходить військову службу за мобілізацією на посаді солдата військової частини НОМЕР_1 , щодо сприяння у вчиненні ним самовільного залишення місця несення служби (дезертирства) з місця розташування військової частини НОМЕР_1 , а саме з території, АДРЕСА_2 , за грошову винагороду.
Далі, Особа 1 виконуючи спільний злочинний умисел за відома матеріали відносно якої скеровано до суду (далі Особа 3), Особа 2, надає контакти ОСОБА_3 з метою подальшого зв'язку, особі матеріали відносно якої скеровано до суду (далі Особа 4), та надає вказівку останньому запланувати вивезення військовослужбовця ОСОБА_3 з місця розташування військової частини НОМЕР_1 , до заздалегідь обумовленого місця переховування у м. Дніпрі, на автотранспорті з наявною перепусткою та використовуючи посвідчення діючого військовослужбовця, паролі з метою безперешкодного перетину блок-постів тобто сприянню вчинення ним самовільного залишення місця несення служби (дезертирства).
Відповідно до досягнутої домовленості, Особа4 згідно обумовленого злочинного плану на виконання вказівки організатора Особа 1 за відома з Особа 3 та Особа2 зобов'язувався прибути на автомобілі марки «OPEL» у заздалегідь обумовлене місце на території Новомосковського району, Дніпропетровської області, після чого забрати військовослужбовця ОСОБА_3 в якості пасажира вказаного транспортного засобу та доставити його у своєму супроводі до обраного ОСОБА_3 місця на території м. Дніпро, де останній планував переховуватись, ухиляючись від проходження військової служби, гарантуючи при цьому останньому безперешкодний перетин «блок-постів», розташованих на шляху слідування, уникнення перевірки його документів, шляхом використання Особою 4 свого службового становища.
Відповідно до досягнутої домовленості Особа 4 у період часу з 16.01.2025 по 04.02.2025, за допомогою телефонного зв'язку надав військовослужбовцю ОСОБА_3 , вказівки та поради щодо самовільного залишення розташування військової частини.
В подальшому Особа 1 залучає до вчинення злочину та надає вказівку військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 особі матеріали відносно якої виділено в окреме провадження (далі Особа5) (не будучи учасником організованої групи, якому не було відомо про злочинні наміри осіб), прибути на невстановленому в ході досудового розслідування автомобілі у заздалегідь обумовлене місце на території Новомосковського району, Дніпропетровської області, після чого забрати військовослужбовця ОСОБА_3 в якості пасажира вказаного транспортного засобу та доставити його у своєму супроводі до обраного ОСОБА_3 місця на території м. Дніпро, де останній планував переховуватись, ухиляючись від проходження військової служби, при цьому Особа1 надавав Особа5 паролі, що гарантувало при цьому безперешкодний перетин «блок-постів», розташованих на шляху слідування, уникнення перевірки його документів ОСОБА_3 , шляхом використання Особа5 наданих Особа1 вказівок та свого службового становища.
Так, 06.02.2025 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), Особа5 (не будучи учасником організованої групи, якому не було відомо про злочинні наміри осіб), виконуючи вказівки Особа1 діючи з метою реалізації заздалегідь розробленого плану та раніше досягнутої домовленості, пересуваючись на невстановленому в ході досудового розслідування автомобілі, прибув в обумовлене місце на території біля с. Орлівщина, Новомосковськогорайону, Дніпропетровської області (більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено), де його очікував ОСОБА_3 , виконуючи раніше надані Особа4 вказівки та поради. У подальшому ОСОБА_3 сів в якості пасажира до невстановленого в ході досудового розслідування автомобіля, а Особа5, діючи за вказівкою Особа1, за відома Особа2 та відповідно до заздалегідь розробленого плану, маючи на меті виконання раніше досягнутої із військовослужбовцем ОСОБА_3 домовленості, направленої на сприяння вчинення останнім дезертирства, шляхом використання наявного у нього транспортного засобу, а також усунення перешкод, шляхом використання службового становища діючого військовослужбовця під час можливої поглибленої перевірки документів ОСОБА_3 за маршрутом слідування до місця призначення та проїзду контрольних пунктів пропуску на автомобільних шляхах, направились на вказаному автомобілі до міста Дніпро.
При цьому, шляхом слідування до місця переховування, під час зупинок на «блок-постах», з метою уникнення перевірки документів у ОСОБА_3 , а також унеможливлення ідентифікації його працівниками органів правопорядку як особи, яка самовільно залишила місце несення служби, Особа5 в разі необхідності пред'являв наявну в нього перепустку працівникам правоохоронних органів, власне службове посвідчення, а також використовував встановлені паролі, надані йому Особа1, що забезпечувало безперешкодний проїзд транспортного засобу через встановлені «блок-пости».
Після виконання взятих на себе зобов'язань, виконавши всі дії направлені на сприяння ОСОБА_3 у вчиненні ним дезертирства та доставивши його у заздалегідь обумовлене місце, в м. Дніпрі, Особа5 отримав відвійськовослужбовця ОСОБА_3 грошову винагороду у заздалегідь обумовленій сумі з Особа1 та Особа2, котрі в подальшому були розподілені між всіма учасниками організованої групи.
Після цього військовослужбовець ОСОБА_3 свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби на території м. Дніпро.
Таким чином, дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.
В судовому засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з його бажанням продовжувати військову службу у військовій частині НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , командир якої надав згоду на продовження проходження військової служби в цій військової частини.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відтак, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 звернувся із клопотанням про намір ОСОБА_3 добровільно повернутися до військової частини. При цьому, із військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримано письмову згоду на продовження ним військової служби.
Окрім цього, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
В судовому засіданні прокурор не заперечував проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з його бажанням продовжувати військову службу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з його бажанням продовжувати військову службу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Вказане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим вперше.
В судовому засіданні обвинувачений підтвердив своє бажання продовжувати військову службу в військовій частині НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Письмовою згодою № 983/1.23-39/2551 від 25.05.2025 командир військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 надав свою згоду на подальше проходження військової служби обвинуваченим в цій військовій частині.
На підставі викладеного, враховуючи те, що обвинувачений вперше вчинив злочин, передбачений ст. 408 КК України, добровільно звернувся до суду з клопотанням про свій намір повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби, та за наявності згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. У зв'язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю.
Під час кримінального провадження до ОСОБА_3 27.02.2025 року було застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302 800 гривень. В подальшому ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2025 року розмір застави було зменшено до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень. Відповідно ухвали Індустріального районного суду міста Дніпра від 23 травня 2025 року було продовжено дію запобіжного заходу. Згідно листа ТУ ДСА України в Дніпропетровській області від 02.06.2025 №2830/25, 30.05.2025 року на депозитний рахунок коштів, у якості застави за гр. ОСОБА_3 надійшло 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, згідно ухвали Індустріального районного суду міста Дніпра від 23.05.2025 по справі №202/1857/25.
Враховуючи вказане, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, вирішуючи питання про заходи забезпечення кримінального провадження, після набрання ухвалою законної сили необхідно повернути заставодавцю ОСОБА_5 заставу у розмірі 242 240,00 грн. повністю, внесену ним на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області 30.06.2025 року за ОСОБА_3 .
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_3 слід залишити у вигляді застави до набрання ухвалою законної сили.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
У зв'язку з цим процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.401 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, КПК України, суд,
постановив:
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 408 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1205040000000627 від 17 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 408 КК України - закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України після набрання цією ухвалою законної сили невідкладно прийняти ОСОБА_3 на військову службу у військову частину НОМЕР_3 .
Зобов'язати ОСОБА_3 не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 для продовження проходження військової служби.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_3 залишити у вигляді застави до набрання ухвали законної сили.
Після набрання ухвалою законної сили запобіжний захід у вигляді застави щодо ОСОБА_3 - скасувати.
Після набрання ухвалою законної сили повернути в 5 (п'ятиденний) термін заставодавцю ОСОБА_5 (паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) заставу у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок повністю, які внесені в якості застави 30.05.2025 року (квитанція № 0.0.4390790031.1 від 30.05.2025 року) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області: Отримувач: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області; код отримувача 26239738; призначення платежу:застава за ОСОБА_3 , згідно ухвали Індустріального районного суду міста Дніпра від 23.05.2025 про справі №202/1857/25 внесені ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи №СЕ19/104-25/19125-ВЗ від 23.05.2025 в сумі 4457 гривень 00 копійок.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «iPhone 11», imeil: НОМЕР_6 , з сім-картою НОМЕР_7 , чорного кольору у сірому силіконовому чихлі - повернути власнику ОСОБА_3 , за належністю.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1