Справа № 202/5469/25
Провадження № 2/202/3450/2025
Іменем України
03 жовтня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвокат Остапенко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення вартості товару та відшкодування моральної шкоди,-
30 травня 2025 року до Індустріального районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення вартості товару в розмірі 2650,00 гривень та відшкодування моральної шкоди в сумі 5000,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.04.2025 року позивач здійснила повну передоплату в сумі 2650 грн. за пальто, яке замовила у ФОП ОСОБА_2 через мережу Інтернет. У листуванні із продавцем вона надала індивідуальні заміри та чітко вказала, що пальто має бути вільного крою. Однак отриманий товар не відповідав замовленим характеристикам: стандартний крій замість замовленого вільного; не відповідав наданим замірам (був надто вузьким, та не застібався); мав довжину, що перевищувало узгоджену на 3 см. Про виявлені недоліки позивач одразу повідомила продавця та надала фотопідтвердження. Продавець погодилась усунути недоліки.
При огляді повторної посилки з'ясувалося, що пальто трохи розширене (на 4 см), довжина вкорочена, при цьому крій залишився без змін (стандартним, а не вільним). Проблема з мірками залишилася нерозв'язаною: застібання на ґудзики стало можливим, але лише без піддягання базового теплого одягу, що суперечить самому призначенню верхнього одягу.
Від отримання відправлення позивач відмовилась, оскільки товар з істотними недоліками не було приведено у відповідність до умов замовлення. Відповідачу було направлено заяву про повернення коштів, яка залишилась без відповіді.
Звичайний намір придбати пальто обернувся для позивача неочікуваним моральним випробуванням, емоційним виснаженням та втратою довіри до надійних покупок через Інтернет. У спробах вирішити ситуацію позивач змушена витрачати свій час та ресурси на комунікацію, пересилання, підготовку документів, очікування відповіді. Відмова відповідача спілкуватися й заборона звертатися до неї остаточно унеможливили вирішення ситуації мирним шляхом, та ще більше поглибили моральне напруження. За таких обставин позивач вважає справедливим стягнення з відповідача компенсації за завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 02 червня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачем 01.07.2025 р. до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого остання заперечувала проти задоволення позовних вимог. Зазначила, що дійсно вона зареєстрована як фізична особа - підприємець, основний вид економічної діяльності 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу.
Для представлення свого товару та його реалізації ФОП ОСОБА_2 має офіційну сторінку в Іnstagram - osoblyva_brand.
04.04.2025 позивач ОСОБА_1 звернулась з повідомленням до osoblyva_brand з метою отримання інформації з приводу пальто.
Відповідно до замірів наданих позивачем менеджеру, а саме: «грудь 70, бедра 90, рост 152см» менеджером бренду було запропоновано позивачу пошити пальто за індивідуальним замовленням. На вказану пропозицію позивач під погодилась.
06.04.2025 о 07:58 менеджер роз'яснила позивачці, що так як в неї індивідуальне замовлення, то бренд може пошити їй пальто і в іншому кольорі, а також зазначила, що індивідуальні замовлення виготовляються за її замірами і під її зріст, по повній оплаті та без обміну та повернення.
В свою чергу, 06.04.2025 о 10:00 год. Позивачка скинула менеджеру відео іншого пальто з іншого магазину та попросила виготовити саме таку модель, в чорному кольорі, при цьому пальто суттєво відрізнялось від тієї моделі, яку виготовляє Відповідач. Також ОСОБА_1 надала свої індивідуальні заміри та конкретні побажання, а саме: «Плечо 11 Рукав 57 По спине 50 см. 1. Втачной рукав. 2. Свободний крой. 3. Широкий лацкан с отстрочкой по краю. 4. Рукав без подворота. 5. Учитивая небольшую площадь тела, пуговиц наверное будет достаточно 2 ряда.». А також, того ж дня, о 13:54 змінила колір з чорного на молочний. Таким чином, пальто, яке замовила позивач мало індивідуальні заміри, фасон (модель) пальто було взято з іншого магазину, а також в кольорі не типовому для затверджених моделей Відповідача, так як бренд виготовляє свою модель пальто тільки в двох кольорах сірий та бургунді. Відтак, вказані обставини підтверджують індивідуальність замовлення. Вартість пальто склала 2650 грн. Оплату було здійснено 06.04.2025.
В подальшому, отримавши пальто 11.04.2025 позивачка почала вказувати менеджеру про ряд недоліків: «пальто получилось не свободного кроя, а приталеное. Очень узкое. Пуговички не застегиваются. По спине почти 53 см.». При цьому, пальто для позивачки було виготовлено суворо з дотриманням замірів наданих ОСОБА_1 , її побажань та відповідно до представленої нею моделі.
При цьому, Відповідач пішла на зустріч ОСОБА_1 і фахівці бренду пошили для неї нове пальто відповідно до її вимог коротше на 3 см та вільніше. Нове пальто зі всіма відповідними документами було надіслано ОСОБА_1 16.04.2025, однак вже 17.04.2025 остання надіслала заяву на повернення коштів та відмовилась отримувати нове пальто.
Таким чином, зі свого боку Відповідач зробив все можливе, щоб допомогти Позивачу у вирішенні його питання щодо отримання нею бажаного товару, а саме у відповідності до вимог Закону України «Про захист прав споживачів» виконав обов'язки продавця товару щодо виконання вимог Позивача. ОСОБА_1 неодноразову було роз'яснено, що індивідуальні замовлення обміну та поверненню не підлягають, з вказаними умовами остання погодилася ще до оплати товару. На сьогоднішній день, у розпорядженні Відповідача відсутні відомості про наявність будь якого істотного недоліку чи дефекту товару, а саме пальто - Позивача, що виник з вини виконавця, які необхідні для задоволення його вимог та повернення грошових коштів сплачених за товар.
Відтак, відповідач стверджує, що пальто за індивідуальним замовленням ОСОБА_1 було виготовлено із суворим дотриманням наданих нею замірів та побажань щодо фасону.
Позивач 11.07.2025 року надала до суду заперечення на відзив, зазначивши, що сплачувала кошти не за послуги з індивідуального пошиву, а за товар. Отже, безпідставні твердження відповідача про те, що пальто не підлягає поверненню. Крім того, при прийнятті замовлення відповідач не зібрала повного комплексу необхідних мірок, зокрема не було запитано точні дані щодо обхвату талії, анатомічної ширини плечей, обхвату руки тощо. Відсутність належного збору мірок прямо вплинула на якість виготовленого товару та свідчить про неналежне виконання зобов'язань, що, у свою чергу, є порушенням права споживача на якісне, професійне і сумлінне обслуговування.
Виготовлене пальто не відповідає основним умовам замовлення - зокрема, заявленому вільному фасону і узгодженій довжині, та за розміром. Виріб загалом вузький, що не відповідає наданим побажанням і унеможливлює його використання за призначенням.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначила, що замовила у відповідача пальто. Перше їй не підійшло за розмірами, а отже вона повернули його для доопрацювання. Однак, після отримання нової версії, воно також не відповідала замовленню, а тому позивач залишила його на пошті та звернулась до відповідача з заявою про повернення коштів. Разом з тим, відповідач не повернула сплачені за пальто кошти.
Представник відповідача - адвокат Остапенко І.С. в судовому засіданні в режимі відеоконференції зазначила, що позивач зверталась до відповідача з замовленням пальто. Їй роз'яснили, що за її розмірами немає моделей, але можливий пошив по індивідуальним обмірам. Позивач сама зазначила колір, фасон та розмір необхідного виробу. Їй пояснили, що індивідуальне замовлення не підлягає поверненню відповідно до законодавства, на що остання погодилась. Після отримання пальто, позивач зазначила, що пальто не підходить і відповідач погодилась внести відповідні корективи. Однак після направлення виправленого виробу, позивач не забрала посилку з нової пошти.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні в режимі відеоконференції пояснила, що завжди турбується за репутацію. Позивачу виготовили замовлення по індивідуальному заказу, переробили за її зауваженнями, однак вона не забажала отримувати пальто на пошті.
Суд, допитавши учасників судового засідання, дослідивши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Судом встановлено, що 06.04.2025 року позивач сплатила відповідачу 2650 грн. за пальто, що підтверджується платіжною інструкцією № 7ММ8-47ТХ-В1КК-5В73.
Вказана оплата була зроблена на підставі замовлення на сторінці відповідача в соціальної мережі Instagram - Osovlyva_brand.
Згідно видаткової накладної № 02-0000086 від 09.04.2025 р. відповідачем було направлено пальто Позивачу.
Позивач після отримання та примірки повідомила відповідачу, що пальто не відповідає заявленим розмірам. Відповідачем було прийнято рішення про повернення та доопрацювання пальто з урахуванням зауважень.
16.04.2025 року Відповідач направила перероблену модель пальто Позивачу, однак відповідно до Деталей відправлення Нової пошти № 20451145722972 отримувач (позивач) відмовився від посилки та вона була відправлена на утилізацію.
Вказані обставини підтверджуються історію переписки сторін в соціальній мережі Instagram та не заперечувались сторонами під час судового розгляду.
З урахуванням змісту переписки в соціальній мережі Instagram, судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які врегульовані нормами ЗУ «Про захист прав споживачів» і ЦК України.
Згідно із вимогами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд зазначає, що відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює ЗУ «Про захист прав споживачів».
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв'язку, є договором, укладеним на відстані.
Права споживача в разі укладення договору на відстані регулюються статтею 13 Закону України "Про захист прав споживачів", яка є спеціальною для такого виду договорів.
За змістом статті 13 Закону України "Про захист прав споживачів" перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про:
1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;
2) основні характеристики продукції;
3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;
4) гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом продукції;
5) інші умови поставки або виконання договору;
6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг;
7) вартість електронних комунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;
8) період прийняття пропозицій;
9) порядок розірвання договору.
У разі ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.
Факт надання інформації відповідно до вимог частини другої цієї статті повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку.
Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв'язку і оплачується через оператора електронних комунікацій.
Споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.
Якщо відповідно до абзацу другого частини третьої цієї статті підтвердження інформації не вимагається, споживач може розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту його укладення.
У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору.
У разі коли інше не передбачено договором, споживач не має права розірвати договір, укладений на відстані, зокрема, якщо: 3) договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто якщо товар не може бути проданий іншим особам або може бути проданий лише з істотними фінансовими втратами для продавця (виконавця).
Відповідно до ст.184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
В даній справ позивач замовила у відповідача пошив пальто, якого не було в асортименті магазину. Позивач надала відповідні параметри, заміри, визначилась з кольором та фасоном виробу. При цьому модель пальто позивач знайшла на сторонньому ресурсі та направила відповідачу для зразку. Відповідно до наявної в матеріалах справи переписці, відповідачем було попереджено позивача, про неможливість повернення товару, виготовленого на замовлення. Відповідачем було пошито замовлення саме по вимогам Позивача, а отже виріб є індивідуальним та не може бути проданий іншим особам або може бути проданий лише з істотними фінансовими втратами для продавця.
З урахуванням вказаного, позивач, згідно положень п. 3 ч.5 ст. 13 ЗУ "Про захист прав споживачів" не має права на розірвання договору та повернення коштів.
Посилання позивача на те, що виріб не відповідає її замовленню, спростовуються перепискою між сторонами. Так, при отриманні пальто позивач зауважила про два недоліки - довжина по спині (53 см замість 50 см) та не вільний крій. Відповідачем вказані недоліки були виправлені, про що зазначалось в переписці та направлено перероблене пальто вдруге. Разом з тим, позивач відмовилась від отримання переробленої речі, про що свідчать дані з Нової пошти. При цьому посилання позивача про те, що перероблене пальто також не відповідало замовленню чи мало істотні недоліки жодним чином не підтверджене.
Посилання позивача про відсутність ознак індивідуального замовлення в даному випадку повністю спростовуються перепискою між сторонами.
Таким чином вимога позивача про стягнення вартості товару в розмірі 2650,00 гривень задоволенню не підлягає.
Вимога про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000,00 гривень також не підлягає задоволенню, як похідна.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення вартості товару та відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення вартості товару та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.М. Мачуський