Справа № 991/9349/25
Провадження № 1?кс/991/9433/25
03 жовтня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника заявника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Вищого антикорупційного суду у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла скарга представника заявника ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі ? НАБ України), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви ОСОБА_4 від 01.09.2025.
На підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 12.09.2025 указану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
У судовому засіданні 03.10.2025 представник заявника ОСОБА_3 подав доповнення до скарги.
Обґрунтування скарги
Зі змісту скарги з доповненнями слідує, що 01.09.2025 ОСОБА_4 звернувся до НАБ України із заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КК України, яке, на його думку, вчинене службовими особами Держаного некомерційного підприємства «Інститут серця Міністерства охорони здоров'я України».
Утім, у порушенням вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, викладені у заяві ОСОБА_4 відомості про кримінальне правопорушення не були внесені до ЄРДР, її не повідомлено про початок досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, представник заявника ОСОБА_3 у скарзі прохав слідчого суддю постановити ухвалу відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, якою зобов'язати уповноважену особу НАБ України виконати вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України, внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, що викладені у заяві ОСОБА_4 від 28.08.2025 та розпочати досудове розслідування.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 скаргу з доповненнями підтримав мотивів, що у ній наведені.
Представник НАБ України, будучи належно повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не прибув. Водночас, подав заперечення на скаргу представника заявника ОСОБА_3 , в яких прохав відмовити в її задоволенні, судовий розгляд провести у його відсутність.
За наведених обставин та у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважав за можливе розглянути скаргу у відсутність представника НАБ України.
Мотиви слідчого судді
Вислухавши думку представника заявника, перевіривши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні скарги слід відмовити з огляду на таке.
Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь?якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально?протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (ч. 1 ст. 1 КК України).
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовують до осіб, що їх вчинили (ч. 2 ст. 1 КК України).
У силу ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз у взаємозв'язку наведених норм матеріального (ст. 1, 2, 11 КК України) та процесуального (ст. 214 КПК України) законів свідчить про те, що критерієм для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування мають бути конкретні фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення.
Тобто підставою початку досудового розслідування є не будь?які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких вноситься до ЄРДР.
Зазначене цілком узгоджується із висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеними у постановах від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), від 20.04.2023 (справа № 373/18/23).
Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь?якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Указане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18) та від 24.04.2019 (справа № 818/15/18) зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як уже згадувалося, 12.09.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга представника заявника ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи НАБ України, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви ОСОБА_4 від 01.09.2025.
Зі змісту згаданої заяви ОСОБА_4 слідує, що він повідомив НАБ України про те, що 21.09.2024 Міністерство охорони здоров'я України видало наказ № 1627 «Про затвердження проекту будівництва «Реконструкція будівлі літ. А за адресою м. Київ, вул. Миколи Амосова, 8 та створення відділень інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії Київської філії Державної установи «Інститут серця Міністерства охорони здоров'я України». Метою наказу згідно з визначеними та запланованими результатами реконструкції є, зокрема збільшення чисельності робочих місць зі 145 до 391 Київської філії ДНП «Інститут серця МОЗ України».
Однак, ДНП «Інститут серця МОЗ України» видано наказ від 11.06.2025 № 181 «Про зміни в організації виробництва і праці, затвердження нової організаційної структури і штатного розпису та заходи щодо скорочення численності та штату працівників».
Викликає непорозуміння причина звільнення співробітників лікарні, якщо метою реконструкції будівлі є збільшення кількості робочих місць більше ніж у двічі.
На неодноразові звернення ОСОБА_5 до Генерального директора ДНП «Інститут серця МОЗ України» щодо надання додатків до наказу вказаного наказу (а саме структуру ДНП «Інститут серця МОЗ України», організаційну структуру ДНП «Інститут серця МОЗ України», штатний розпис ДНП «Інститут серця МОЗ України» з 01.09.2025) відповідних документів так і не надано, що свідчить про незаконність та безпідставність наказу.
Аналіз установлених відомостей свідчить про замах чи готування до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 210 КК України (нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням) під час реалізації проекту будівництва «Реконструкція будівлі літ. А за адресою м. Київ, вул. Миколи Амосова, 8 та створення відділень інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії Київської філії Державної установи «Інститут серця Міністерства охорони здоров'я України», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.2024 № 1627.
Заявник уважав, що проект вартістю 921 439 513,00 грн, який подало керівництво ДНП «Інститут серця МОЗ України» до МОЗ України на затвердження, повністю суперечить заявленим у Концепції публічного інвестиційного проекту цілям реконструкції, оскільки, незважаючи на вимогу повного бюджетного фінансування як неприбуткового об'єкта, фактична реалізація проекту здійснюється у напрямку, що не відповідає задекларованим цілям.
Окрім того, замовник (ДНП «Інститут серця МОЗ України») шляхом навмисного маніпулювання кодами ДК, сформував умови проведення тендеру на закупівлю робіт з реконструкції спеціально під єдиного заздалегідь відомого виконавця (ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд»), який раніше вже працював за вказаним кодом на об'єктах замовника, а також забезпечив його фіктивним відгукам про нібито якісне виконання робіт, що створило умови для ухилення від конкуренції та проведення недобросовісної закупівлі на суму 16 899 949,40 грн.
За наведених у заяві обставин ОСОБА_5 прохав НАБ України внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КК України, вчинене службовими особами ДНП «Інститут серця Міністерства охорони здоров'я України», та розпочати досудове розслідування.
Як убачається із заперечень представника НАБ України, що подані слідчому судді, за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_4 листом від 18.09.2025 його повідомлено про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Зокрема у запереченнях НАБ України зауважено про те, що станом 18.09.2025 згадана заявником закупівля перебуває на етапі подання пропозицій.
Твердження заявника про вчинення службовими особами ДНП «Інститут серця Міністерства охорони здоров'я України» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КК України, ґрунтується на суб'єктивній оцінці подій, та жодних конкретних відомостей, які могли б бути перевірені під час досудового розслідування заява не містить.
Дослідивши зміст заяви ОСОБА_4 від 01.09.2025 та заперечень НАБ України, слідчий суддя констатує, що у заяві, як і в скарзі від 12.09.2025, не наведено конкретних відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Заявник не наводить об'єктивних даних, які б підтверджували зазначені ним відомості, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення протиправних (злочинних) дій, надаючи суб'єктивну оцінку правомірності тих чи інших дій, виходячи з власного аналізу та бачення (трактування) норм закону України про кримінальну відповідальність.
Указане позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності / відсутності в діяннях особи складу злочину (злочинів). У той же час здійснення на стадії внесення до ЄРДР відомостей попередньої перевірки викладеної в заяві інформації покликано не допустити перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне ж відкриття кримінального провадження є недопустимим, позаяк призводить до можливого порушення прав конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційовано, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Артіко проти Італії» від 13.05.1980, не гарантується захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що обставини, які викладені у заяві ОСОБА_4 від 01.09.2025, не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування у розумінні ч. 1 ст. 214 КПК України, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Тому, слідчий суддя не вбачає бездіяльності з боку уповноваженої особи НАБ України, яка б полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви ОСОБА_4 від 01.09.2025.
Отже, скарга представника заявника ОСОБА_3 є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307 КПК України,
У задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви ОСОБА_4 від 01.09.2025, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6