Справа № 161/20459/25
Провадження № 1-кс/161/5910/25
про застосування запобіжного заходу
м. Луцьк 04 жовтня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, одруженого, має двоє неповнолітніх дітей, з вищою освітою, працюючого ФОП, не судимого,
-за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
Слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025030000000733 від 03 жовтня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, по якому 03.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку слідчого, яка вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу підозрюваного, який може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на показання свідків, потерпілих, експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема: змінювати без дозволу органу досудового розслідування та/або суду місце проживання; тимчасово або постійно відлучатися з місця постійного проживання без дозволу органу досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом схиляння свідків та третіх осіб до дачі неправдивих показів в ході досудового розслідування цього кримінального провадження; вчиняти інші кримінальні правопорушення, в зв'язку з чим, викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України, не може бути обраний, думку прокурора, яка повністю підтримує клопотання, думку підозрюваного та захисника, які, кожен зокрема, з врахуванням щирого каяття та повної співпраці з органами досудового розслідування, міцності його соціальних зв'язків, просили обрати більш м'який запобіжний захід, зокрема у виді домашнього арешту, аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не підлягає до задоволення.
Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З письмового повідомлення про підозру, доданого до клопотання вбачається, що гр. ОСОБА_5 у встановленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а тому він набув процесуального статусу підозрюваного у межах даного провадження.
Під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, реальна можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Одночасно, ні прокурором, ні слідчим в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч.3 ст.194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, доведеному під час судового розгляду.
Відповідно до ст.176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. Статтею 183 визначено, що вказаний запобіжний захід є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Так, слідчий суддя, згідно ст.194 ч.4 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Матеріалами клопотання не доведена можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема: шляхом знищення, спотворення речових доказів та документів, схиляння свідків до дачі неправдивих показів в ході досудового розслідування цього кримінального провадження, оскільки першочергові слідчі дії проведені, речові докази вилучені, а тому вважати, що існують обґрунтовані ризики щодо цього у суду немає. Одна лише тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, не є безумовною підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні. Враховуючи міцність соціальних зв'язків підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, має двох неповнолітніх дітей, є ФОП, не судимий, обтяжуючі покарання обставини (керування в стані алкогольного сп'яніння, залишення місця ДТП тощо) наразі - відсутні, відносно нього жодних інших запобіжних заходів раніше не було застосовано, а тому підстав вважати, що менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків - немає, при цьому, факти притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення швидкісного режиму чи правил користування ременями не підтверджують того, що відносно нього слід застосувати виключний запобіжний захід, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку про доцільність та можливість застосування запобіжного заходу, визначеного ст.176 КПК України, зокрема, у виді домашнього арешту, з забороною залишати місце свого проживання - АДРЕСА_1 , цілодобово, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Волинській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття),що достатньою мірою, на думку суду, буде гарантувати як дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки, так і можливість допомагати членами своєї родини, оскільки вид діяльності, який він здійснює, можливий під час перебування під домашнім арештом.
Згідно ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання під домашнім арештом може бути продовженим за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
У відповідності до ч.3 п.1 ст.202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
На підставі викладеного, керуючись ст.176-178, 181, 193-194, 196-197 КПК України, суд,
У клопотанні слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, до 03.12.2025 включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , залишати місце свого проживання - АДРЕСА_1 , цілодобово, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Волинській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття).
Підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч.3 п.1 ст.202 КПК України, негайно доставити до місця проживання, де звільнити з-під варти.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
*з'являтись на виклик слідчих СУ ГУНП у Волинській області чи прокурорів, визначених у даному провадженні, у попередньо визначений та погоджений час на протязі терміну досудового розслідування кримінального провадження, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це зазначену посадову особу;
*повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
*не залишати місце свого проживання - АДРЕСА_1 , цілодобово, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Волинській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття);
*не спілкуватись із свідками у даному провадженні;
*здати на зберігання у відповідний орган - Управління Державної міграційної служби у Волинській області - паспорт гр.України для виїзду за кордон та інші документи, що дають таке право (за наявності).
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 передати для виконання органу Національної поліції за місцем його фактичного проживання.
Згідно ст.181 ч.4 КПК України орган Національної поліції зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого та суд.
Копію ухвали вручити підозрюваному.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1