03 жовтня 2025 рокуСправа № 460/8661/24 пров. № А/857/8093/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 , провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року (суддя Гудима Н.С., м.Рівне, повний текст складено 21 січня 2025 року), -
У серпні 2024 року Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - Головне управління) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просило стягнути з відповідача до бюджету податковий борг в загальній сумі 35871,33 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі вказує, що позивачем не надано, а судом не досліджено доказів винесення/направлення відповідачу та отримання відповідачем податкової вимоги у зв'язку з чим у Головного управління не виникло право на звернення з цим позовом, так як таке право виникає через 30 календарних днів з моменту надіслання платнику податкової вимоги.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази свідчать, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг в загальному розмірі 35871,33 грн, який підтверджується розрахунком податкового боргу та витягами із облікової картки платника податків.
Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що згідно з інтегрованими картками податкового органу у ОСОБА_1 наявна податкова заборгованість на загальну суму 35871,33 грн, а саме:
з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 29737,53, що виникла на підставі нарахованої пені та податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) №№0146429-2410-1709, 0146430-2410-1709 та 0146431-2410-1709 від 16.05.2023, вказані ППР вручені відповідачу 08.08.2023 (а.с.15);
з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 6133,80 грн, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №№0788238-2410-1709, 0788239-2410-1709 та 0788240-2410-1709 від 19.08.2022, вказані ППР вручені відповідачу 15.12.2022 (а.с.10-11).
У встановлений у вказаних податкових повідомлень-рішеннях строк відповідач податкове зобов'язання визначене в них не сплатив, доказів оскарження рішень в судовому порядку не надав, а тому такі податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Крім того, 07.08.2019 податковим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» №324712-50 на загальну суму 13955,42 грн. Як свідчать матеріали справи, вказана вимога вручена відповідачу 05.11.2021, однак станом на дату розгляду справи не виконана (а.с.9).
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Обов'язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК) відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
В силу вимог пункту 54.1 статті 54 ПК крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою
Враховуючи вимоги пункту 56.11 статті 56 ПК грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 58.1 статті 58 ПК контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
За правилами, визначеними статтею 59 ПК у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як уже вказувалось вище, відповідачу надсилалась податкова вимога від 07.08.2019 №32471-50 на суму 13955,40 грн, яка йому вручена 05.11.2021, відтак в цій частині доводи скаржника є безпідставними.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг в загальному розмірі 35871,33 грн, який підтверджується розрахунком податкового боргу та витягами із облікової картки платника податків.
Доказів сплати відповідачем податкового боргу в добровільному порядку сторонами не надано, у матеріалах справи відсутні та судом не здобуто, а відповідачем не заперечується узгодженість грошових зобов'язань за наведеними вище ППР.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до положень частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич