03 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/1291/25 пров. № А/857/19833/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Матковської З.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту кіберполіції Національної поліції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року (головуюча суддя: Качур Р.П., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
ОСОБА_1 , 23.01.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу служби в Національній поліції України службу у податковій міліції, що складає 3 роки 7 місяців 21 день;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу календарну вислугу років проходження служби в органах податкової міліції, що становить 3 роки 7 місяців 21 день, до стажу служби в Національній поліції України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 26.02.2016 прийнятий на службу в Національну поліцію України відповідно до наказу ЛьвДУВС від 26.02.2016 № 95 о/с. Зазначає, що до прийняття на службу у поліцію проходив службу в органах податкової міліції УПМ ДПА у Львівській області в період з 24.07.2000 по 15.03.2004, вислуга років у календарному обчисленні становить 3 роки 7 місяців 21 день (календарно). Вказав, що на заяву про зарахування періоду його служби до вислуги років у Національній поліції України відповідач відповідним листом відмовив. Вважає таке не зарахування протиправним, оскільки як стверджує позивач на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону № 508-VIIІ служба в органах податкової міліції осіб начальницького і рядового складу здійснювалася в порядку, встановленому законодавством для органів внутрішніх справ, а тому, на думку позивача, має такий же правовий статус як і служба в органах внутрішніх справ й повинна зараховуватись до стажу служби в поліції.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року позов задоволено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що оскільки у період проходження служби в податковій міліції позивач не перебував у кадрах Міністерства внутрішніх справ, а тому підстав для зарахування до стажу служби в податковій міліції відсутні. Зазначає, що Податковий кодекс України чітко не визначав підрозділи податкової міліції в якості органів внутрішніх справ, а тому відсутні підстави для включення служби в поліції і за цим критерієм, так як податкова міліція не входила до складу органів внутрішніх справ.
Позивач, 16.06.2025 подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив апеляційну скаргу відхилити.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, ухвалена в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.09.2001, ОСОБА_1 з 24.07.2000 прийнятий на службу в органи податкової міліції УПМ ДПА у Львівській області та 15.03.2004 звільнений з органів податкової міліції ДПА України.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 18.12.2024 в якій просив зарахувати період служби в податковій міліції України з 24.07.2000 по 15.03.2004 до вислуги років в Національній поліції України.
Листом від 09.01.2025 № 1485-2025 відповідач відмовив позивачу у зарахуванні періоду проходження служби в податковій міліції до стажу служби в поліції, оскільки ОСОБА_1 не перебував у кадрах Міністерства внутрішніх справ України.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не зарахування йому до стажу служби в Національній поліції України службу у податковій міліції, що складає 3 роки 7 місяців 21 день, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством, чинним на час проходження позивачем служби в податковій міліції, статус осіб, які проходили службу в податковій міліції, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Закон України від 2 липня 2015 року № 580-III (далі Закон № 580-VIII), визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У свою чергу, приписами статті 78 Закону № 580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України (далі - ПК України; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Відповідно до частини четвертої статті 78 Закону № 580-VIII, порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Приписами пунктів 3-6 частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року, який набрав чинності 29 грудня 2015 року, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до статті 19 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Статтями 24, 26 Закону № 509-XII визначено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».
Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу зараховується до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини 2 статті 78 Закону № 580-VIII.
Приписами статей 353, 356 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, на цих осіб поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Аналізуючи повноваження, завдання та функції цих органів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ та служби в органах податкової міліції, оскільки статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання відповідача щодо відсутності у позивача права на зарахування спірного стажу служби, внаслідок відсутності підпорядкування Державної податкової служби України Міністерству внутрішніх справ України, оскільки визначаючи наявність чи відсутність такого права необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Аналогічні висновки щодо застосування наведених вище правових норм викладено у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 826/16143/18.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач у період з 24.07.2000 по 15.03.2004 проходив службу в органах податкової міліції, а статус осіб, які проходили службу в податковій міліції, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а тому, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 78 Закону № 580-VIII, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України, чого відповідачем зроблено не було.
Отже, для поновлення порушених прав позивача, на думку суду апеляційної інстанції, позов необхідно задовольнити шляхом визнання протиправними дій Департаменту кіберполіції Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України службу у податковій міліції з 24.07.2000 по 15.03.2004 та зобов'язати Департамент кіберполіції Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 період проходження служби в органах податкової міліції з 24.07.2000 по 15.03.2004 до стажу служби в поліції.
Таким чином, апеляційна скарга Департаменту кіберполіції Національної поліції України не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Департаменту кіберполіції Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 380/1291/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
З. М. Матковська