25 вересня 2025 рокуСправа № 460/11709/24 пров. № А/857/21570/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року (суддя Дорошенко Н.О., м. Рівне, повний текст складено 24 квітня 2025 року), -
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Національної поліції України (далі Департамент, Нацполіція відповідно) в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту та Нацполіції, що виразилась у не виданні наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за власним бажанням з 24.09.2024 у зв'язку з розірванням укладеного з ним Контракту від 14.03.2023 №641/117/01/59/2023 про проходження служби в поліції (далі Контракт) з підстав, визначених пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) та пунктом 4 розділу VI Контракту;
- скасувати наказ від 31.10.2024 № 285 про звільнення позивача із служби в поліції у порядку застосування дисциплінарного стягнення;
- скасувати наказ від 14.11.2024 № 1544 о/с по особовому складу про звільнення Позивача у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
- зобов'язати Департамент та Нацполіцію видати наказ про звільнення ОСОБА_1 та зі служби в поліції з 24.09.2024 за власним бажанням у зв'язку з розірванням Контракту з підстав, визначених пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII та пунктом 4 розділу VI Контракту.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на невідповідність висновків суду обставинами справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В доводах апеляційної скарги вказує, що згідно з підпунктом 3 пункту 2, пунктами 4, 5 та 6 розділу VI Контракту, ОСОБА_1 має право розірвати Контракт достроково з власної ініціативи за власним бажанням (пункт 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII), про що за два тижні має письмово повідомляє іншу сторону. У разі дострокового розірвання Контракту днем його припинення є день видання наказу про звільнення зі служби в поліції у порядку та з підстав, визначених Закону № 580-VIII, або дата, зазначена в наказі про звільнення зі служби. Відповідач 1 в односторонньому порядку, протиправно, незаконно та необґрунтовано відмовився від виконання зі свого боку умов Контракту у частині звільнення Позивача за власним бажанням у двотижневий строк з дня повідомлення ним про розірвання Контракту та не видав наказ про звільнення Позивача зі служби в поліції з 24.09.2024, чим порушив конституційне право позивача на вільний вибір праці.
Зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному Рішенні дійшов помилкового висновку про те, що служба позивача в поліції за власним бажанням може припинитись лише за умови зазначення в рапорті причини неможливості її продовження.
Станом день ухвалення оскаржуваного рішення та на день подання апеляційної скарги відповідач не надав ані позивачу, ані у справу матеріали дисциплінарного провадження (службового розслідування), на підставі якого він видав накази від 31.10.2024 № 285 та від 14.11.2024 № 1544 про звільнення позивача за дисциплінарний проступок.
Відповідач Департамент у відзиві на апеляційну скаргу заперечив вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач Нацполіція відзиву на апеляційну скаргу не подала.
Заслухавши суддю-доповідача, покази позивача та пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на наявність поважних причин, які перешкоджають продовженню служби, позивач не вказує, при цьому між позивачем та керівництвом Департаменту згоди щодо дати звільнення не досягнуто. Про такі обставини відповідач вказував у письмовій відповіді від 23.09.2024 № 7019-2024, адресованій позивачу на подану ним заяву про звільнення зі служби. А відтак жодних об'єктивних підстав вважати, що Департамент протиправно не видав наказ про звільнення позивача зі служби в поліції за власним бажанням з 24.09.2024 немає.
Такі висновки суду першої інстанції, по суті спору відповідають встановленим обставинам справи, однак вказане судове рішення не може бути залишено без змін, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 уклав Контракт, відповідно до якого Держава Україна, від імені якої виступає Національна поліція України (далі - поліція) в особі начальника Департаменту полковника поліції Нетребка О. Ю. (далі Сторона 1), з одного боку, та громадянин України ОСОБА_1 (далі Сторона 2) з іншого боку, керуючись пунктом 1 частини другої та пунктом 4 частини третьої статті 63 Закону № 580-VIII, уклали цей Контракт про таке:
Розділом V Контракту передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, передбачених Законом № 580-VIII та цим Контрактом, Сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України (пункт 1). У разі вчинення протиправних діянь Сторона 2 несе кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність згідно із законом. Підстави та порядок притягнення Сторони 2 до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018 (далі Дисциплінарний статут).
Розділом VI Контракту в пункті 2 визначено, що цей Контракт припиняється:
1) у зв'язку із закінченням строку дії;
2) з ініціативи Сторони 1 до закінчення строку дії у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу;
3) з ініціативи Сторони 2 до закінчення строку дії у випадках, передбачених пунктом 4 цього розділу.
Сторона 2 може бути звільнена з посади, а цей Контракт розірваний з ініціативи Сторони 1 до закінчення строку його дії з підстав, передбачених Законом № 580-VIII (пункт 3 Контракту).
Сторона 2 може розірвати цей Контракт до закінчення строку його дії з підстав, передбачених Законом № 580-VIII, що дають поліцейському право ініціювати питання про своє звільнення з поліції (пункт 4 Контракту).
У разі дострокового розірвання цього Контракту Сторони за два тижні письмово повідомляють одна одну про намір розірвати цей Контракт (пункт 5 Контракту).
Днем припинення цього Контракту вважається день закінчення його строку дії. У разі дострокового розірвання цього Контракту днем припинення цього Контракту є:
день видання наказу про звільнення зі служби в поліції у порядку та з підстав, визначених Законом № 580-VIII, або дата, зазначена в наказі про звільнення зі служби;
день видання наказу про звільнення з посади у зв'язку з переміщенням відповідно до вимог статті 65 Закону № 580-VIII або дата, зазначена в наказі про звільнення з посади;
день смерті (загибелі) поліцейського, а також визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим чи недієздатним.
Пунктом 1 розділу VII Контракту передбачено, що строк дії цього Контракту з 14.03.2023 до 14.03.2025. Цей Контракт набирає чинності з дня його підписання Сторонами, якщо інше не передбачено умовами цього Контракту.
Згідно з витягом з наказу Департаменту від 14.03.2023 № 117 о/с ОСОБА_1 прзиначено поліцейським взводу № 5 роти № 3 батальйону № 1 полку..., присвоївши відповідно до пункту 7 статті 81 Закону № 580-VIII спеціальне звання "рядовий поліції", закріпивши спеціальний жетон з індивідуальним номером ( ).
Згідно з витягом з наказу Департаменту від 28.04.2023 № 378 о/с "По особовому складу" призначено по Полку «Сафарі» відповідно до пункту 1 (на вищу посаду у порядку просування по службі) частини першої статті 65 Закону № 580-VIII призначити з 01.05.2023 рядового поліції ОСОБА_1 інспектором взводу № 4 роти № 1 полку..., звільнивши з посади поліцейського взводу № 5 роти № 3 батальйону № 1 полку.
09.09.2024 лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи на вищевказаній посаді, надіслав на електронну поштову адресу Департаменту на ім'я начальника Департаменту полковника поліції ОСОБА_2 заяву про звільнення зі служби в поліції, які підписав електронним цифровим підписом.
В заяві позивач вказав (цитата): «Я, ОСОБА_1 , лейтенант поліції, інспектор взводу № 4 роти № 1 Полку «Сафарі», цим заявляю про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 24 вересня 2024 року та розірвання укладеного зі мною Контракту про проходження служби в поліції з підстав, визначених пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII та пунктом 4 розділу VI Контракту».
Департаментом заяву ОСОБА_1 від 09.09.2024 зареєстровано 09.09.2024 за вх. № П-1271/ез та листом від 23.09.2024 № 7019-2024 надано відповідь, надіслану за місцем проживання заявника, в якій з покликанням на норми чинного законодавства та практику Верховного Суду зазначено, що домовленість про дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного строку перебування на службі в органах внутрішніх справ, за власним бажанням проводиться за наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків. Також повідомлено, що вважається прогулом невихід на службу без поважних причин поліцейського, який подав рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, після дат, зазначених у його рапорті, та за відсутності наказу про його звільнення. За такими фактами проводиться службове розслідування та вирішується питання про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності. Цим же листом надіслано на адресу позивача завірену копію Контракту.
24.09.2024 ОСОБА_1 надіслав на електронну поштову адресу Департаменту лист «Щодо звільнення зі служби в поліції», в якому поміж іншого зазначив, що 24.09.2024 у відділі кадрів Полку «Сафарі» йому було відмовлено у видачі обхідного листа, повідомлено, що наказ про його звільнення не підготовлений і не буде підготовлений, оскільки подано заяву, а не рапорт про звільнення; повідомлено, що строк попередження про звільнення має становити не менше трьох місяців; у випадку неявки на службу буде звільнено зі служби в порядку реалізації дисциплінарного стягнення.
ОСОБА_1 у вищевказаному листі зазначив (цитата): «У зв'язку з викладеним прошу уважати мою заяву від 09.09.2024 про звільнення зі служби в поліції (вх. № П-1271/ез від 09.09.2024) «рапортом». Водночас зазначаю, що назва документа «заява» чи «рапорт» не змінює юридичного змісту та мети поданого мною документу - звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 24.09.2024 та розірвання укладеного Контракту про проходження служби в поліції з підстав, визначених пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII та пунктом 4 розділу VI Контракту. Разом з цим повідомляю, що укладений зі мною Контракт про проходження служби в поліції розірваний (припинений) з 24.09.2024, у зв'язку з чим у наказі про моє звільнення датою звільнення має бути зазначена саме ця дата, а не будь-яка інша". Зазначив, що у разі дострокового розірвання цього Контракту Сторони за два тижні письмово повідомляють одна одну про намір розірвати цей Контракт. У разі дострокового розірвання Контракту днем його припинення є день видання наказу про звільнення зі служби в поліції у порядку та з підстав, визначених Законом № 580-VIII, або дата, зазначена в наказі про звільнення зі служби. Отже у питанні застосування терміну попередження про звільнення за власним бажанням, згідно з його заявою, має застосовуватись саме двотижневий термін, який передбачений Контрактом.
Департаментом вказане звернення ОСОБА_1 від 24.09.2024 зареєстровано за вх. № П-1379/ез від 24.09.2024 та надано відповідь «Про надання інформації» від 09.10.2024 № 7771-2024, в якій повідомлено про надання роз'яснення листом від 23.09.2024 № 7019-2024 на його заяву від 09.09.2024.
Також Департаментом розглянуто адвокатський запит адвоката Н. Шіпітко (вх. № 356а-2024 від 07.10.2024) про надання копій документів та інформації стосовно ОСОБА_1 та надано відповідь від 11.10.2024 № 7882-2024, в якій поміж іншого повідомлено, що скорочення загального строку звільнення за власним бажанням допускається за наявності спільної домовленості між поліцейським та органом (установою) поліції. За відсутності домовленості між Департаментом та ОСОБА_1 щодо звільнення його в стислий строк останнього не було звільнено зі служби в поліції з 24.09.2024. Відповідно заява ОСОБА_1 від 09.09.2024 залишилася без реалізації, наказ про звільнення його зі служби в поліції не видавався, розрахунок при звільненні не здійснювався.
Згідно з наказом Полку «Сафарі» від 02.10.2024 № 449 «Про призначення та проведення службового розслідування» працівниками відділу моніторингу Управління під час перевірки наявності на робочому місці особового складу Полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за місцем постійної дислокації підрозділу встановлено відсутність на службі 24.09, 30.09, 01.10.2024 лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
За зазначеним фактом було призначено службове розслідування у формі письмового провадження.
Згідно з наказом Департаменту від 31.10.2024 № 285 «Про застосування дисциплінарного стягнення» до Департаменту від керівництва Полку «Сафарі» надійшло клопотання про застосування дисциплінарного стягнення до лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 24.09 та з 30.09.2024 був безпідставно відсутній на службі за місцем постійної дислокації підрозділу.
На підставі викладеного та висновку службового розслідування від 14.10.2024, за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2 та 6 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону № 580-VIII, пунктів 1, 2, 4, 5 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 2, 5, 8, 20 та 21 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу № 4 роти № 1 Полку «Сафарі» та Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників Департаменту від 28.07.2023 № 346, що виразилося в безпідставній відсутності на службі 24 вересня та з 30 вересня 2024 року, відповідно до вимог підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до інспектора взводу № 4 роти № 1 Полку «Сафарі» лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Згідно з витягом із наказу Департаменту від 14.11.2024 № 1544 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону № 580-VIII звільнено із служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини першої статті 77 лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Підстава: наказ Департаменту від 31.10.2024 № 285.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VІІІ.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з статтею 2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За приписами частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частини першої та другої статті 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом, що затверджується законом.
Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до пункту 1 розділу II «Положення про Департамент поліції особливого призначення Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » затвердженого наказом Нацполіції від 31.01.2023 №66 основним завданням Департаменту є участь у реалізації державної політики у сфері охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, забезпечення публічної (громадської) безпеки і порядку, оборони України, виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану, у тому числі шляхом взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони України.
Підстави для звільнення зі служби в поліції визначені статтею 77 Закону № 580-VIII, пунктом 7 частини першої якої визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.
Згідно з частиною другою-третьою статті 77 77 Закону № 580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Пунктом 4 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Приписами частини першої статті 60 Закону № 580-VIII визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 (далі Положення № 114).
Згідно з підпунктом «ж» пункту 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Відповідно до пункту 68 Положення № 114 визначено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
За змістом пункту 8 Положення № 114 дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема: за власним бажанням - при наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків; через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
У межах передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору мають право домовитися про звільнення у більш короткий строк.
Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник поліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку, та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.
Верховний Суд у постанові від 11 серпня 2021 року у справі №826/7075/16 вказав, що звільнення працівника поліції (за власним бажанням) у більш стислі строки, аніж через три місяці від дати попередження (подання рапорту) є можливим. Водночас, для цього має бути обопільна згода/намір двох сторін - того, хто звертається з таким рапортом, і того/тих, хто ухвалює рішення про звільнення. За відсутності такої домовленості звільнення за власним бажанням, хоч і на підставі рапорту, не може вважатися правомірним, якщо особу звільнено менш ніж за три місяці від дня подання рапорту про звільнення.
За подібних обставин справи аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах, зокрема, від 9 лютого 2021 року (справа № 826/10404/16) і від 30 вересня 2020 року (справа № 826/16621/17), яка, по суті, основується на правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 24 червня 2014 року у справі № 21-241а14.
Безпідставними є покликання позивача на норми статті 38 КЗпП, згідно з якою працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні, оскільки норми КЗпП України не підлягають застосуванню при звільненні працівника поліції зі служби за власним бажанням, адже діють норми спеціальних нормативно-правових актів.
Вказане відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного суду від 30 вересня 2020 року у справі №826/16621/17, де суд касаційної інстанції зазначив, що приписи Положення №114 у частині звільнення за власним бажанням не суперечать вимогам Закону №580-VIII, а лише встановлюють певні конкретизовані гарантії для осіб, що проходять службу, у разі звільнення за власним бажанням, а тому твердження відповідача та третьої особи і висновок суду апеляційної інстанції про неможливість застосування до спірних правовідносин норм Положення №114 є безпідставними, оскільки порядок звільнення працівника поліції за власним бажанням регулюється спеціальним законодавством, норм якого відповідач у вказаній справі не дотримався.
Таким чином, до закінчення визначеного у пункті 68 Положення № 114 строку, служба в поліції за власним бажанням припиняється за умови зазначення в рапорті дати звільнення і причин неможливості продовження служби та якщо між поліцейським та органом, уповноваженим приймати рішення про звільнення зі служби в поліції, було досягнуто згоди щодо конкретної дати, з якої служба в поліції припиняється.
Для звільнення необхідно подати рапорт з зазначенням поважності причин, долучити докази, підтвердження підстави та зазначити строк звільнення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 413 затверджено «Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу», яким визначено, що особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини:
виховання матір'ю (батьком) - особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
утримання матір'ю (батьком) - особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);
укладення шлюбу особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;
хвороба особи рядового чи начальницького складу або члена його сім'ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім'ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;
необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
наявність у особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей;
неможливість призначення одного з осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);
довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) особи рядового і начальницького складу.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.02.2017 № 89 затверджено Типову форму контракту про проходження служби в поліції та Порядок укладання контракту про проходження служби в поліції (далі Порядок №89).
Відповідно до пунктів 8, 9, 11 Порядку №89:
Контракт набирає чинності з дня підписання Сторонами, якщо інше не передбачено умовами Контракту.
Припинення служби в поліції з підстав, передбачених статтею 77 Закону № 580-VIII, є підставою для припинення Контракту.
Днем припинення дії Контракту є:
день видання наказу про звільнення зі служби в поліції у порядку та з підстав, визначених Законом № 580-VIII, або дата, зазначена в наказі про звільнення зі служби;
день видання наказу про звільнення з посади у зв'язку з переміщенням відповідно до вимог статті 65 Закону № 580-VIII або дата, зазначена в наказі про звільнення з посади;
день смерті (загибелі) поліцейського, а також визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим чи недієздатним.
Такі ж положення знайшли своє відображення в Типовій формі Контракту про проходження служби в поліції, зокрема:
2. Цей Контракт припиняється:
1) у зв'язку із закінченням строку дії;
2) з ініціативи Сторони 1 до закінчення строку дії у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу;
3) з ініціативи Сторони 2 до закінчення строку дії у випадках, передбачених пунктом 4 цього розділу;
3. Сторона 2 може бути звільнена з посади, а цей Контракт розірваний з ініціативи Сторони 1 до закінчення строку його дії з підстав, передбачених Законом № 580-VIII.
4. Сторона 2 може розірвати цей Контракт до закінчення строку його дії з підстав, передбачених Законом № 580-VIII, що дають поліцейському право ініціювати питання про своє звільнення з поліції.
5. У разі дострокового розірвання цього Контракту Сторони за два тижні письмово повідомляють одна одну про намір розірвати цей Контракт.
6. Днем припинення цього Контракту вважається день закінчення його строку дії.
У разі дострокового розірвання цього Контракту днем припинення цього Контракту є:
день видання наказу про звільнення зі служби в поліції у порядку та з підстав, визначених Законом № 580-VIII, або дата, зазначена в наказі про звільнення зі служби;
день видання наказу про звільнення з посади у зв'язку з переміщенням відповідно до вимог статті 65 Закону № 580-VIII або дата, зазначена в наказі про звільнення з посади;
день смерті (загибелі) поліцейського, а також визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим чи недієздатним.
Отже, з урахуванням наведених положень, позивач може розірвати укладений Контракт до закінчення строку його дії з підстав, передбачених Законом № 580-VIII, що дають поліцейському право ініціювати питання про своє звільнення з поліції. У разі дострокового розірвання цього Контракту Сторони за два тижні письмово повідомляють одна одну про намір розірвати цей Контракт.
Як правильно зауважено судом першої інстанції, повідомлення сторін контракту про намір його розірвати (припинити) до закінчення строку контракту є лише інформуванням про намір не продовжувати виконання обов'язків за контрактом, та не встановлює імперативного правового наслідку у вигляді припинення (розірвання) контракту про проходження служби в поліції за фактом подання поліцейським рапорту (заяви) про звільнення.
При цьому такий намір має бути обумовленим наявністю законодавчо визначених підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що 09.09.2024 позивач звернувся із заявою на ім'я керівника Департаменту (далі Заява), в якій повідомив про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 24.09.2024 та розірвання укладеного з ним Контракту з підстав, визначених пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII та пунктом 4 розділу VI Контракту (за власним бажанням).
Втім, підтвердження поважності причин, як цього вимагає пункт 8, підпункт «ж» пункту 64 Положення № 114, у вказаній Заяві на наведено.
Заяву позивача Департаментом зареєстровано 09.09.2024 за вх. № П-1271/ез та листом від 23.09.2024 № 7019-2024 надано відповідь, надіслану за місцем проживання заявника, в якій зазначено, що домовленість про дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного строку перебування на службі в органах внутрішніх справ, за власним бажанням проводиться за наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків. Також повідомлено, що вважається прогулом невихід на службу без поважних причин поліцейського, який подав рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, після дат, зазначених у його рапорті, та за відсутності наказу про його звільнення. За такими фактами проводиться службове розслідування та вирішується питання про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності. Цим же листом надіслано на адресу позивача завірену копію Контракту.
24.09.2024 позивач надіслав на електронну поштову адресу Департаменту лист «Щодо звільнення зі служби в поліції», в якому зазначив, що 24.09.2024 у відділі кадрів штурмового Полку «Сафарі» йому було відмовлено у видачі обхідного листа, повідомлено, що наказ про його звільнення не підготовлений і не буде підготовлений, оскільки подано заяву, а не рапорт про звільнення; повідомлено, що строк попередження про звільнення має становити не менше трьох місяців; у випадку неявки на службу буде звільнено зі служби в порядку реалізації дисциплінарного стягнення.
Позивач у вказаному листі просив уважати його Заяву «рапортом». Водночас зазначив, що назва документа «заява» чи «рапорт» не змінює юридичного змісту та мети поданого мною документу - звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 24.09.2024 та розірвання укладеного Контракту про проходження служби в поліції з підстав, визначених пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII та пунктом 4 розділу VI Контракту. Повідомив, що укладений з ним Контракт розірваний (припинений) з 24.09.2024, у зв'язку з чим у наказі про звільнення датою звільнення має бути зазначена саме ця дата, а не будь-яка інша.
09.10.2024 за вх. № 7771-2024 Департамент надав відповідь, в якій повідомив про надання роз'яснення листом від 23.09.2024 № 7019-2024 на його заяву від 09.09.2024.
Отже, у зв'язку з не наведенням позивачем причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків, згоди щодо дати звільнення, як це передбачено спеціальним законодавством, сторонами досягнуто не було. Відтак, Департамент правомірно не видав наказ про звільнення позивача з 24.09.2024 у зв'язку з наміром останнього розірвати укладений Контракт з підстав, визначених пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність протиправної бездіяльності Департаменту. Позивач вважався таким, що продовжував виконувати свої службові обов'язки.
Також Департаментом розглянуто адвокатський запит адвоката Н.Шіпітко (вх. від 07.10.2024 № 356а-2024) про надання копій документів та інформації стосовно ОСОБА_1 та надано відповідь від 11.10.2024 № 7882-2024, в якій поміж іншого повідомлено, що скорочення загального строку звільнення за власним бажанням допускається за наявності спільної домовленості між поліцейським та органом (установою) поліції. За відсутності домовленості між Департаментом та ОСОБА_1 щодо звільнення його в стислий строк останнього не було звільнено зі служби в поліції з 24.09.2024. Відповідно Заява позивача залишилася без реалізації, наказ про звільнення його зі служби в поліції не видавався, розрахунок при звільненні не здійснювався. Також повідомлено, що на той час тривало службове розслідування, голова дисциплінарної комісії ОСОБА_3 неодноразово телефонував позивачу та повідомляв про проведення службового розслідування стосовно нього за фактом відсутності на службі й необхідність прибути для надання пояснень. 03.10.2024 за вих. № 71/219-2024 на адресу проживання ОСОБА_1 та у застосунку "WhatsApp" на номер телефону позивача надіслано лист про виклик, у якому зазначено, що відповідно до норм Дисциплінарного статуту, наказом Полку «Сафарі» від 02.10.2024 № 449 призначено службове розслідування за фактом відсутності на службі. Також у визначеному порядку дисциплінарна комісія викликала ОСОБА_1 для надання пояснень 07.10.2024 на 10:00 за місцем постійної дислокації підрозділу. Однак, позивач у визначений термін не з'явився, про причини відсутності дисциплінарну комісію не повідомив та пояснення не надав. Окрім того, він не надав документи та матеріали стосовно обставин розслідування, зауваження, заперечення, клопотання залучення до матеріалів розслідування нових документів. Ураховуючи викладене, позивач належним чином проінформований про проведення стосовно нього службового розслідування, мав змогу надати зауваження, заперечення, будь-які матеріали, інформацію, документи для врахування під час проведення службового розслідування. До цього листа долучено копію наказу від 02.10.2024 № 449.
З приводу проведення службового розслідування щодо ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з частиною першою статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Частинами першою та другою розділу 2 «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженим наказом МВС України № 893 від 07.11.2018, визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 6 частини першої статі 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 затверджено «Правила етичної поведінки поліцейських» (далі Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Відповідно до підпункту 1, 2 частини першої розділу II цих Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також згаданими Правилами.
Відповідно до пункту 3 розділу IV вказаних Правил поліцейський за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Зі змісту присяги працівника поліції (частина перша статті 64 Закону № 580-VIII) слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
З урахуванням положень частини другої статті 5 Дисциплінарного статуту, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку. Обставини, що передували притягненню особи до такого виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2019 року у справі № 804/1831/16.
Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з роз'ясненнями, наданими у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
Висновок службового розслідування це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності поліцейських, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
З наведеного слідує, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
Для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності слід встановити з'ясувати обставини скоєного, його причини та наслідки. Усі ці питання з'ясовуються в рамках службового розслідування.
Також поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Правил етичної поведінки поліцейських.
Як було встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Підставою звільнення позивача зі служби в поліції стала встановлена під час службового розслідування відсутність позивача на службі за місцем постійної дислокації підрозділу без поважних причин 24, 30 вересня 2024 року та з 1 жовтня 2024 року по день фактичного звільнення.
Вказані обставини стверджуються сукупністю доказів, що були витребувані у Департаменту та досліджені судом апеляційної інстанції.
Зокрема, відповідно до доповідної записки від 02.10.2024 начальника відділу моніторингу Полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 , яка міститься в матеріалах службового розслідування, до Полку «Сафарі» надійшла інформація про те, що 24.09.2024 о 09:00 під час ранкової перевірки наявності на робочому місці особового складу за місцем постійної дислокації підрозділу за адресою АДРЕСА_1 , встановлено відсутність на службі інспектора взводу №4 роти №1 Полку «Сафарі» лейтенанта поліції ОСОБА_1 . З метою з'ясування причини відсутності та встановлення місця лейтенанта поліції ОСОБА_1 останньому здійснено телефонний дзвінок на його абонентський номер мобільного зв'язку, в ході розмови останній повідомив, що знаходиться за місцем мешкання, прибувати на робоче місце не буде, так як не бажає проходити службу в Нацполіції і навіть писав рапорт на звільнення за власним бажанням, однак рапорт не було погоджено, і тому він не буде виходити на службу. Крім цього, він планує відкрити лікарняний у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Останнього було попереджено про наслідки відсутності на службі у робочий час без поважних причин.
Протягом робочого часу з 09:00 до 18:00 за місцем дислокації Полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » лейтенант поліції ОСОБА_1 не прибув, про наявність поважних причин своєї відсутності нікому не повідомив, у зв'язку з цим складено Акт «Про відсутність на службі» від 24.09.2024 №7345/59/16-2024.
Згідно наявних даних (електронних лікарняних) з 25.09 по 29.09.2024 ОСОБА_1 перебував на лікарняному, 30.09.2024 останній повинен був приступити до виконання службових обов'язків, однак на протязі робочого дня з 09:00 до 18:00 за місцем дислокації Полку «Сафарі» був відсутній на службі по наявності поважних причин своєї відсутності ні кому не повідомив, про що складено Акт «Про відсутність на службі» № 7452/59/16-2024 від 30.09.2024.
01.10.2024 на протязі робочого часу з 09:00 до 18:00 за місцем дислокації Полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі по наявності поважних причин своєї відсутності ні кому не повідомив, у зв'язку з цим складено Акт «Про відсутність на службі» від 01.10.2024 № 7484/59/16-2024.
Також 02.10.2024 протягом робочого часу з 09:00 до 18:00 за місцем дислокації Полку «Сафарі» лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі по наявності поважних причин своєї відсутності ні кому не повідомив, у зв'язку з цим складено Акт «Про відсутність на службі» від 02.10.2024 № 7498/59/16-2024.
Враховуючи вищевикладені обставини, за вказаним фактом наказом Департаменту від 02.10.2024 №449 призначено проведення службового розслідування відповідно до вимог статей 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту, пункту 1, 2 розділу ІІ «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України» та «Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України», затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.
Зазначені обставини підтверджуються письмовими поясненнями командира взводу №4 роти №1 Полку «Сафарі» ОСОБА_5 , старшого інспектора з особливих доручень Полку «Сафарі» ОСОБА_6 , старшого інспектора з особливих доручень Полку «Сафарі» ОСОБА_7 , висновком службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі інспектора взводу №4 роти №1 Полку «Сафарі» лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 14.10.2024
Окрім того, факт залишення ОСОБА_1 місця постійної дислокації до закінчення робочого часу підтверджується Журналом обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Полку «Сафарі», наявним в матеріалах службового розслідування, відповідно до якого ОСОБА_1 24.09.2025 о 8:55 прибув до території постійного місця дислокації підрозділу та вибув з території о 9:56.
Вказаними відомостями спростовуються доводи позивача про, те що він не повідомляв суду та в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач заявляв, що він з 24.09.2024 (останній день служби) не виходив на службу. При цьому позивач стверджував, що не вийшов на службу саме з 25.09.2024, що є наступним днем після останнього дня служби.
Наказом Департаменту від 28.07.2023 № 346, затверджено «Внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників Департаменту» (далі Наказ №346), в подальшому на основі вказаного наказу створено наказ Полку «Сафарі» від 04.08.2023 № 37 (далі Наказ №37), яким затверджено «Внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників Полку «Сафарі», який має аналогічні вимоги до внутрішнього розпорядку. Зокрема, вказаними наказами встановлено, що початок робочого дня - о 09:00; Обідня перерва - 45 хвилин: з 13:00 до 13:45; Закінчення робочого дня: з понеділка по четвер - о 18:00, у п'ятницю - о 16:45; Напередодні святкових днів: з понеділка по четвер - о 17:00, у п'ятницю - о 15:45; Вихідні дні - субота та неділя. Рекомендований час прибуття на робоче місце - о 08:45.
Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що 24.09.2024 та з 30.09.2024 лейтенант поліції ОСОБА_1 без поважних причин був відсутній на службі, а саме на території дислокації Полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 .
В діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону № 580-VIII, пунктів 1, 2, 4, 6, 8 частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 2, 4, 8, 20, 22 пункту 3 розділу ІІ Посадових інструкцій інспектора взводу № 4 роти № 1 Полку «Сафарі», Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників Департаменту, затвердженого Наказом № 346 та Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників Полку «Сафарі», затвердженого Наказом № 37, з урахуванням наказу Нацполіції від 09.08.2022 №568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії воєнного стану», які виразились у відсутності на службі у робочий час за місцем дислокації Полку «Сафарі» та тривалому відсутності на службі без поважних причин.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, щодо ОСОБА_1 , передбачені статтею 19 Дисциплінарного статуту, відсутні.
Обставин щодо скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного Статуту, виключало б можливість застосування до нього дисциплінарних стягнень, не встановлено.
Свій невихід на службу позивач пояснює тим, що вважав себе звільненим з 24.09.2024. Втім, самостійне переконання позивача про звільнення його зі служби з 24.09.2024 не породжує для нього правових наслідків у вигляді припинення службових правовідносин з Департаментом. Оскільки поважних причин для звільнення позивач не навів, а згоди між сторонами щодо припинення служби досягнуто не було, він вважався таким, що продовжує перебувати на службі та зобов'язаний виконувати свої службові обов'язки. У силу вимог Закону № 580-VIII, Дисциплінарного статуту та внутрішнього розпорядку дня поліцейських позивач був зобов'язаний не лише виконувати накази та вказівки керівника, але й перебувати у робочий час на території підрозділу, де він проходив службу.
Таким чином, відсутність позивача на службі без поважних причин у зазначений період розцінюється як невиконання службових обов'язків і свідчить про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку.
Разом з тим, суд першої інстанції не дослідив докази, які стосуються проведення службового розслідування та не надав їм правової оцінки. Суд виходив із припущення, що позивач не ставить під сумнів процедуру проведення службового розслідування, яка передувала виданню оскаржуваних наказів про звільнення, і тому вважав ці обставини такими, що не є спірними.
Однак зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки є ключовими при перевірці правомірності звільнення позивача з підстав вчинення дисциплінарного проступку.
За правилами статті 242 КАС, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
У розумінні КАС в основі обґрунтованого судового рішення лежать повнота і всебічність з'ясування обставин справи. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
Зважаючи на наведені вище доводи, норми права та встановлені обставини справи, апеляційний суд в цілому погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у Департаменту були достатні фактичні та правові підстави для винесення наказу звільнення позивача із служби в поліції у порядку застосування дисциплінарного стягнення. Водночас суд першої інстанції не досліджував матеріали службового розслідування, не витребував та не перевірив їх належність і допустимість, що призвело до неповного з'ясування фактичних обставин справи. З огляду на це, рішення суду підлягає зміні в його мотивувальній частині із викладенням мотивів, зазначених в даній постанові апеляційного суду.
Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
В решті рішення суду необхідно залишити без змін, так як доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правильності застосування судом норм матеріального права до встановлених ним на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів та обставин справи.
Керуючись статтями 308, 310, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року змінити, в частині мотивів відмови в задоволенні позову.
В решті Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 03.10.2025.