Справа № 240/14146/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
03 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
позивач, ТОВ "Альфатрейдінг Україна", звернулося в суд із позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України (відповідача), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України №UА101000/2024/000094/1 від 29.03.2024 про коригування митної вартості товарів;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2024/006580.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 03.03.2025 в задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами скарги зазначає, що факт оплати товару був підтверджений платіжною інструкцією №56 від 04.03.2024, що свідчить про виконання сторонами умов контракту та є безумовним доказом того, що продавець мав право розпоряджатися товаром
Вважає, що невелика різниця в 13,67 євро (або 0,17% від загальної вартості) аж ніяк не може свідчити про недостовірність заявленої митної вартості та бути підставою для застосування резервного методу і збільшення митної вартості майже вдвічі (з 8250 євро до 16000 євро)
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що додатково надана копія митної декларації Республіки Польща №24PL402010E0340868 від 25.03.2024 (переклад на українську мову) містила відомості про вартість автомобіля на рівні 35609,00 PLN, що за курсом PLN-EUR Народного банку Польщі (www.nbp.pl) на дату оформлення вивозу транспортного засобу з митної території Польщі - 25.03.2024 становить 8935,58 євро (а не 8263,67, як це стверджує апелянт), що не відповідає фактурній вартості товару та перевищує задекларовану при митному оформленні митну вартість товару - 8250,00 євро. Таким чином, різниця складає 671,91 євро, а не 13,67 євро, як це стверджує апелянт.
Наявність вказаних розбіжностей у числових значеннях митної вартості доводить правомірність сумніву митного органу щодо достовірності декларування митної вартості товару.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що KSL AUTO AS (продавець) та ТОВ "Альфатрейдінг Україна" (покупець) уклали контракт №KS-17L від 09.01.2024 на поставку товару (а.с. 14-18).
Відповідно до пункту 1.1 цього контракту продавець зобов'язується поставити, а покупець - прийняти і оплатити нові автомобілі та автомобілі, що були у вжитку, нові і вживані трактори, навантажувачі, автобуси, комбайни, мотоцикли, промислове устаткування, автомобільні деталі, запчастини, пристосування і приналежності, в тому числі кузова для моторних транспортних засобів (далі іменований «товар») на умовах DAP - Zhytomyr, DAP-Rivne, DAP-Biala Krynytsia, DAP-Lutsk. Згідно інвойсу на кожну поставку. Валюта оплати Євро. Згідно з пунктом 1.2. контракту, обсяг поставок за цим договором визначається згідно інвойсу на кожну поставку.
29.03.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир-центральний» з метою імпорту товару «вантажний автомобіль, що був у використанні, марка - MAXUS, модель - EV80, календарний рік виготовлення - 2020», що ввозився на адресу ТОВ «Альфатрейдінг Україна», подано митну декларацію №24UA101020011978U4. Заявлена митна вартість, визначена за основним методом на рівні 8250,00 євро за одиницю.
Разом з митною декларацією декларантом подавалися такі документи: контракт № KS-17L від 09.01.2024; специфікація № 240028 від 29.02.2024; інвойс № 240028 від 29.02.2024; декларація про походження товару №240028 від 29.02.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 09.11.2020; фото товару.
При прийнятті митної декларації митним органом було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Встановлено, що документи, подані для митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Декларанту запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Листом від 29.03.2024 № 1 від декларанта митниці з метою підтвердження автентичності наданих документів та додатково надано: переклад інвойсу №240028 від 29.02.2024 на українську мову; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 56 від 04.03.2024; копію митної декларації Республіки Польща № 24PL402010E03040868 від 25.03.2024 з перекладом на українську мову.
Не зважаючи на пояснення та додаткові документи відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UA101000/2024/000094/1 від 29.03.2024 та видав картку відмови в митному оформленні товарів №UА101020/2024/006580 від 29.03.2024. У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів вказано, що методи 2а і 2б не могли бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: МД 24UA205150004878U8 від 25.03.2024 - Автомобіль вантажний, марка - MAXUS, модель- EV80, індентифікаційний номер (номер кузова)- НОМЕР_2 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 3, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, номер/модель двигуна - невизначений, тип двигуна - електричний, потужність - 92 kw, ємність акумуляторної батареї - 56 kWh, вантажопідйомність - 910 кг., маса в разі максимального навантаження - 3 500 кг., бувший у використанні, колісна формула - 4х2, тип кузова - фургон, наявна стаціонарна перегородка між кабіною водія та вантажним відділенням, відсутні вікна в бокових панелях, відсутні доступні отвори для кріплення сидінь та встановлення пристроїв безпеки, відсутні в задній частині кузова декоративне оздоблення та ознаки комфорту, календарний рік виготовлення - 2020 р., модельний рік виготовлення - 2020 р. Не виготовлений на базі кузова легкового автомобіля. - 16 000,00 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №24UA101020012088U7 від 30.03.2024 шляхом надання забезпечення сплати митних платежів у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України. Сума наданого забезпечення сплати митних платежів - 32 834,42 грн.
Позивач вважає рішення відповідача від UA101000/2024/000094/1 від 29.03.2024 та картку відмови в митному оформленні товарів №UА101020/2024/006580 незаконними та необґрунтованими, у зв'язку з чим подав даний позов до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця /частина п'ята статті 58 Митного кодексу України/.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Як встановлено судом першої інстанції, в ході митного оформлення у спірних відносинах відповідачем вказано, що подані до митного контролю документи містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару: митна вартість зазначеного товару не могла бути визначена згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України за ціною, зазначеною в контракті, так як використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не були підтверджені документально, в преамбулі контракту № KS-17L від 09.01.2024 відсутні відомості про уповноважену особу (представника) продавця товару. Крім того, відомості про таку особу відсутні в специфікації № 240028 від 29.02.2024. За відсутності відомостей про уповноважену особу продавця, що підписала контракт та специфікацію у митниці наявні обґрунтовані сумніви щодо наявності у особи, що підписала вищевказані документи обсягу повноважень, належним чином та в установленому порядку наданих йому (їй) особою, яку він (вона) представляє.
Також встановлено, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту № KS-17L від 09.01.2024 такий контракт від імені покупця, ТОВ "Альфатрейдінг Україна", укладався його директором Безсльозною Наталією Валеріївною, але вказаний контракт не містить інформації щодо представника продавця, компанії KSL AUTO AS, та містить підпис від імені продавця товару але без розшифровки останнього (а.с. 14-18).
Аналогічно, в долученій до позову та дослідженій судом специфікації № 240028 від 29.02.2024 до вказаного контракту, що долучалася до вантажно-митної декларації №24UA101020011978U4, відсутня інформація щодо представника продавця, компанії KSL AUTO AS, який підписав від імені продавця товару (а.с.19).
Крім того, в специфікації № 240028 від 29.02.2024 до вказаного контракту зазначено, що вартість товару становить 8250 євро, додатково надана копії митної декларації Республіки Польща №24PL402010E0340868 від 25.03.2024 (а.с.38-39) містить відомості про вартість автомобіля на рівні 35609,00 PLN, що за курсом PLN-EUR Народного банку Польщі (www.nbp.pl) на дату оформлення вивозу транспортного засобу з митної території Польщі - 25.03.2024 становить 8 935,58 євро, що не відповідає фактурній вартості товару та перевищує задекларовану при митному оформленні митну вартість товару - 8250,00 євро.
Суд вивчаючи цей аргумент відповідача на сайті Народного банку Польщі (www.nbp.pl) в Table no. 060/A/NBP/2024 of 2024-03-25 (таблиця поточного середнього курсу злотих до іноземних валют на дату 25.03.2024) встановив, що курс злотих до 1 євро становив 4.3091, отже заявлена в митній декларації №24PL402010E0340868 від 25.03.2024 ціна автомобіля «вантажний автомобіль, що був у використанні, марка - MAXUS, модель - EV80, календарний рік виготовлення - 2020», що ввозився на адресу ТОВ «Альфатрейдінг Україна», задекларована в сумі 35 609 польських злотих дорівнює 8263,67 євро (35609/4.3091). Отже, доводи відповідача заслуговують на увагу лише частково, адже задекларована сума в злотих не відповідає сумі декларанта, зазначеній в євро, але не на суму вирахувану відповідачем.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що доводи представника відповідача, що під час вивчення поданих декларантом документів уповноваженою особою митного органу було встановлено невідповідності та розбіжності в поданих документах, а заявлена митна вартість не базувалася на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Тому, митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до вимог Митного кодексу України. При цьому, відповідач відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості шляхом надання додаткових документів (виписку із бухгалтерської документації, копію митної декларації країни відправлення та висновок про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною комісією).
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.