Справа № 560/15699/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
03 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Західного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" до Західного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
позивач, ТОВ "INTER CARS UKRAINE", звернулося в суд з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (відповідача), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «Н» від 24.07.2024 № 687/330051.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 29.01.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «Н» від 24.07.2024 № 687/330051 в частині застосування штрафних санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" в сумі 21 199,89 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та на підставі п.п.75.1.1, п.75.1 ст.75, ст.76 гл.8 р. ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) проведено камеральну перевірку з питання дотримання ТОВ "INTER CARS UKRAINE" (позивач) строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.03.2022 по 31.03.2024, за результатами якої складено акт від 01.07.2024 №440/33-00-51/30865632.
Вказаний акт перевірки надіслано на адресу ТОВ "INTER CARS UKRAINE" (квитанція від 02.07.2024 №4600119249858).
Відповідно до рішення комісії Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з розгляду спірних питань, заперечень та пояснень до актів перевірок від 01.08.2024 №2674/6 заперечення "INTER CARS UKRAINE" на акт перевірки від 01.07.2024 №440/33-00-51/30865632 залишено без розгляду.
За результатами розгляду акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 24.07.2024 №687/330051 за недотримання строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.03.2022 по 31.03.2024:
- до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ - 87926.29 грн;
- від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ - 9087.92 грн;
- від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ - 1750.00 грн;
- від 61 і більше календарних днів - 28896,90 грн.
Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 24.07.2024 №687/330051 до ДПС України.
За результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення від 09.10.2024 № 30405/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Позивач, вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
За приписами п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацом першим пункту 192.1 ст. 192 ПК України передбачено що, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Абзац третій пункту 192.1 статті 192 ПК України визначає, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення цього кодексу.
Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX Про внесення змін до розділу XX Прикінцеві положення ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (набрав чинності 08.02.2023) підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Пунктом 89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Тобто, п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ введено відмінні від п. 201.10 ст. 201 ПК України граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних і при цьому законодавцем не указано окремо конкретної календарної дати, з якої п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ підлягає застосуванню.
Отже, за загальним правилом положення п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ підлягають застосуванню до тих правовідносин, котрі виникнуть у часі після набрання законної сили нормами Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ (тобто після 08.02.2023) або стосовно тих накладних граничний строк реєстрації яких у Реєстрі не закінчиться перебігом на указану календарну дату.
Згідно з п.90 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Таким чином, до 07.02.2023 граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних визначалися п. 201.10 ст.201 ПК України, а з 08.02.2023 граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних визначаються п. 89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ.
За порушення визначених п. 201.10 ст.201 ПК України граничних строків реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає застосуванню штраф у порядку п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України, а за порушення визначених п. 89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ граничних строків реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає застосуванню штраф у порядку п. 90 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ.
Згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Як встановлено судом першої інстанції, на переконання контролюючого органу позивачем проведено реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування поза межами строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що ним не порушено терміни реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, оскільки відповідачем неправильно визначено граничну дату реєстрації дев'яти розрахунків коригування.
Поряд з цим встановлено, що розрахунки коригування позивачу надані постачальниками (продавцями), які складені на позивача, як на отримувача - платника податку, і в них передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг.
За наведеного вище правового регулювання суд зазначав, що строки реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховуються інакше, а ніж інші. Строк для такої реєстрації обраховується від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку постачальниками (продавцями).
Таким чином, обов'язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку за загальним правилом 15 календарних днів, а у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ 18 календарних днів, з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем).
Оскільки стовпчик 6 таблиці акта перевірки з назвою сума ПДВ, на яку зареєстровано ПН/РК містить, зокрема, і зменшені суми компенсації податку на додану вартість, то для притягнення позивача до відповідальності відповідач зобов'язаний в акті чи в розрахунку до податкового повідомлення-рішення вказати не тільки дату складання ПН/РК, як це було зроблено в стовпчику 2 таблиці, а зазначити дату отримання отримувачем (покупцем), у цьому разі позивачем, таких розрахунків коригування.
Проте, відповідач під час камеральної перевірки не встановив інформацію щодо дат отримання розрахунків коригування позивачем від його постачальників для подальшої реєстрації, що призвело до неправомірності висновків про порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.
В той же час, позивач надав суду докази, що підтверджують дати отримання таких розрахунків коригування від постачальників товарів/послуг, а саме копії протоколів з електронної програми "M.E.Doc".
Таким чином, судом підтверджено відсутність порушення з боку позивача граничних термінів реєстрації спірних розрахунків коригування №2 від 23.03.2022, №4 від 13.07.2022, №2 від 05.07.2022, №3 від 13.07.2022, №2067 від 21.06.2022, №2808 від 26.10.2022, №178 від 13.10.2022, №1489 від 29.11.2022, №382 від 23.02.2023 оскільки терміни їх реєстрації з дня отримання не перевищують 15 та 18 календарних днів.
При цьому, відповідач застосовує підхід до тлумачення норм Податкового кодексу України, який не відповідає вимогам п.4.1.4 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 ПК України, та у ситуації правової невизначеності обрав варіант поведінки, який не є вигідним для платника податків.
Таких висновків суд дійшов виходячи з того, що відповідно до вищенаведених приписів законодавства розрахунок коригування складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Тобто, покупець (у цій справі позивач) повністю залежний від дати складання розрахунків коригування продавцем, а тому є справедливим та логічним здійснювати розрахунок строку реєстрації розрахунків коригування з дати його отримання від постачальника, оскільки позивач (покупець) не має впливу на строки складання розрахунків коригування продавцем, а тому притягнення його до відповідальності за порушення строків реєстрації розрахунків коригування, складених іншим суб'єктом є протиправним в силу відсутності його вини у тривалому надісланні таких розрахунків постачальником товарів/послуг.
Одним із ключових положень юридичної визначеності є «якість закону», яка охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства, як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв'язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.
Будь які обмеження, які накладаються, мають ґрунтуватися на положеннях законодавства. Воно має бути сформульоване з достатньою чіткістю, щоб надати особі можливість визначити, чи буде її поведінка суперечити закону та якими можуть бути вірогідні наслідки порушень. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування, а також для запобігання спробам регулювати діяльність, яка не підлягає регулюванню (рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року).
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що оскільки діючим законодавством не врегульований механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунків коригування, то застосування податковим органом інших норм щодо реєстрації ПН/РК є протиправним.
Крім того, положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.
Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов'язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.
Таким чином, оскільки вищенаведені положення Податкового кодексу України дають підстави стверджувати про неоднозначність у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків, а тому слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.
Слід також зазначити, що суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб'єкта владних повноважень у частині так само як і не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов'язань (штрафних санкцій) суму, яка збільшена (нарахована) правомірно за умови наявності відповідного розрахунку в матеріалах справи. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав та інтересів, що відповідає повноваженням адміністративного суду.
Аналогічне правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі №806/2049/18, від 26 грудня 2018 року у справі №2а/0370/3780/11 та від 23 жовтня 2018 року у справі №808/3458/16.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.07.2024 № 687/330051 слід визнати протиправним та скасувати в частині застосування штрафних санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" в сумі 21 199,89 грн.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Західного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.