Справа № 640/1258/21 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
23 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Парінов А.Б.,
судді: Беспалов О.О.,
Кобаль М.І.,
при секретарі судового засідання: Андрейченко К.Е.,
від позивача: Потьомкін В.О.;
від відповідача (апелянта): Прутенський К.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА ПРОМ" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Корса Пром» (далі - позивач, ТОВ «Корса Пром») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.10.2020 №0006850704, №0006860704, №00006870704, від 05.11.2020 №00004630704, №00004650704, №00004670704 та зобов'язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством у розмірі 16 817 306 грн відповідно до абз. 2 п. 200.15 статті 200 ПК України.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року, позов задоволено повністю.
Постановою Верховного суду від 12.10.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі №640/1258/21 скасовано, а справу 640/1258/21 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.10.2020 № 0006850704, № 0006860704, № 00006870704, від 05.11.2020 № 00004630704, № 00004650704, № 00004670704;
- зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРСА ПРОМ» (код ЄДРПОУ 42643503) у розмірі 16 817 306,00 грн у відповідності до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України;
- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСА ПРОМ» (код ЄДРПОУ 42643503) судові витрати у сумі 24 970,00 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій апелянт просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, крім того в порушення чинного законодавства не з'ясовані всі обставини справи, що призвело до необ'єктивного, неправильного та незаконного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги повторюють доводи позовної заяви.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року та 16 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА ПРОМ" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 15 липня 2025 року 11:45, продовживши строк розгляду справи на підставі ч. 2 ст.309 КАС України.
Від позивача 15 липня 2025 року надійшло клопотання про відкладення справи розгляду справи.
Заслухавши думку учасників судового процесу, керуючись ст.ст. 204, 243, 248, 310 КАС України колегія суддів, порадившись, на місці ухвалила задовольнити клопотання позивача та відкласти розгляд справи на 26 серпня 2025 року о 11 год. 45 хв.
Відповідно до довідки від 26 серпня 2025 року розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА ПРОМ" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень не здійснювався, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. Про слухання справи учасники справи будуть повідомлені належним чином.
Повістками про виклик від 09 вересня 2025 року сторін повідомлено, що розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА ПРОМ" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відбудеться о 12:30 "23" вересня 2025 року.
23 вересня 2025 року в судовому засіданні представник Головного управління ДПС у м. Києві підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на їх задоволенні. Просив скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, наполягав на залишенні рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено перевірку ТОВ «КОРСА ПРОМ» за результатами якої 17.09.2021 складено акт №111/26-15-07-04-01/42643503 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року».
Відповідно до висновків акту перевірки встановлено такі порушення:
п.п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем занижено податок на додану вартість за червень 2020 року на суму 4 542 955грн, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) за червень 2020 року на суму 14 546 658грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації з ПДВ за червень 2020 року) на суму ПДВ 3 974,00 грн.
На підставі встановлених порушень відповідачем 21.10.2020 прийняті податкові повідомлення - рішення:
№ 0006850704, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5 678 693,75 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням 4 542 955,00 грн та штрафні санкції 1 135 738,75 грн;
№ 0006860704, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3974 грн;
№ 0006870704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14 546 658 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 3 636 664,50 грн.
В подальшому, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСА ПРОМ» за результатами якої 15.10.2021 складено акт №210/26-15-07-04-01/42643503 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2020 року».
До висновків вказаного акту встановлено порушення:
п.п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України позивачем занижено податок на додану вартість за липень 2020 року на суму 8312 грн, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) за липень 2020 року на суму 2 270 648 грн та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 податкової декларації з ПДВ за липень 2020 року) на суму ПДВ 4 171,00 грн.
На підставі встановлених порушень відповідачем 05.11.2020 прийняті податкові повідомлення - рішення:
№ 00004630704, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 270 648 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 135 324 грн;
№00004650704, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 171,00 грн;
№ 00004670704, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 468,00 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 8 312,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 4 156,00 грн.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дослідивши первинні документи, якими позивач та його контрагенти супроводжували виконання договорів на надання вказаних послуг документально, дійшов висновку, що господарські операції є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача. Крім того зазначив, що протиправне винесення податковим органом спірного податкового повідомлення - рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п.п. 14.1.8 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Під витратами відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України (п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України (п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
ТОВ «КОРСА ПРОМ» заявлено до відшкодування з бюджетну податок на додану вартість згідно декларації від 20.07.2020 за № 9171667040 за червень 2020 року у розмірі 14 546 658,00 грн та декларації від 06.08.2020 № 31159375 за липень 2020 року у розмірі 2 270 648,00 грн.
Контролюючим органом під час перевірки достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень та липень 2020 року встановлено порушення норм ПК України з тих підстав, що відповідно до отриманої інформації від управління оперативно-розшукової діяльності ГУ ДФС у м. Києві, що доведена листом від 28.07.2020 №6142/9/26-97-04-2308 (ГУ ДПС у м. Києві від 30.07.2020 № 18637/7 «...опитано засновника, директора та головного бухгалтера ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ), який надав показання відповідно протоколу допиту свідка від 06.07.2020 щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ «КОРСА ПРОМ», що контракти з нерезидентами ОСОБА_1 не підписував, ТОВ «КОРСА ПРОМ», зареєстрував виключно за грошову винагороду, без наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність грошових коштів до статутного фонду підприємства не вносив, на підприємстві ТОВ «КОРСА ПРОМ» відсутні трудові ресурси, що унеможливлює ведення фінансово-господарської діяльності...».
Листом від 21.08.2020 № 7446/9/26-97-03-0216 (вх. ГУ ДПС у м. Київ від 21.08.2020 №20188/7) від слідчого управління ГУ ДФС у м. Києві повідомлено, що під процесуальним керівництвом прокуратури м. Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 22.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розвідувань за №32020100000000385, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 202-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи спільно з ОСОБА_1 , за попередньою змовою групою осіб, в період 2019-2020 років перебуваючи на території міста Києва внесли завідомо неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, а саме щодо ТОВ «КОРСА ПРОМ».
Відповідно до листа оперативно-розшукової діяльності ГУ ДФС у м. Києві від 10.09.2020 № 8440/9/26-97-04-2308 по ТОВ «КОРСА ПРОМ» встановлено, що невідомі особи від імені ТОВ «КОРСА ПРОМ» заявляють до відшкодування ПДВ на загальну суму 14 546 658,00 грн, сформованого за рахунок проведення імпортних операцій та зберігання імпортованих товарно-матеріальних цінностей за адресою: м. Одеса, вул., 21км Старокиївської дороги, буд. 51 не відповідають імпортованим товарам ввезених на територію України ТОВ «КОРСА ПРОМ».
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником складського приміщення є ПП «Стікло ЮГ» (код ЄДПРОУ 35881397), згідно реєстру податкових накладних не відображає здачу в оренду складського приміщення за адресою: м. Одеса, вул. 21км Старокиївської дороги буд. 51 в адресу ТОВ «КОРСА ПРОМ». Вищевказані незаконні дії спрямовані на заволодіння коштами з Державного Бюджету України.
У ході проведених заходів встановлено, що імпортовані товарно-матеріальні цінності ТОВ «КОРСА ПРОМ» не зберігались на складських приміщеннях, а транспортувались в Одеську область ТОВ «Промтоварний ринок « 7-км» де реалізовувались за готівкові кошти кінцевим споживачам через точки роздрібної торгівлі без належного документального оформлення по бухгалтерському та податковому обліках.
Таким чином, відповідачем встановлено заниження ТОВ «КОРСА ПРОМ» бази оподаткування податком на додану вартість за червень 2020 року на суму 4 542 955,00 грн, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) за червень 2020 року на суму 14 546 658 грн та заниження ТОВ «КОРСА ПРОМ» бази оподаткування податком на додану вартість за липень 2020 року на суму 8 312,00 грн, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) за червень 2020 року на суму 2 270 648,00 грн та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації з ПДВ за липень 2020 року) на суму ПДВ 4 171,00 грн.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Також п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 ст. 197 цього Кодексу); в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України).
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.
Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Отже, єдиним документом, який дає право платнику податків включити відповідні суми до податкового кредиту є податкова накладна.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем (Покупець) та Компанією «SHPOLA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWEDZIALNOSCIA» (Республіка Польща) (Продавець) укладені контракти від 27.05.2020 №КР0141 та від 28.05.2020 № КР0140, від 28.05.2020 № КР0142, від 29.05.2020 № КР0143 відповідно до умов яких продавець продає та здійснює поставку господарських товарів в асортименті у відповідності до інвойсу, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Позивачем на підтвердження поставлених товарів надано до суду належним чином засвідчені копії митних декларацій: від 07.06.2020 №UA500080/2020/010486, №UA500080/2020/010489, № UA500080/2020/010491, від 08.06.2020 №UA500080/2020/010509, №UA500080/2020/010510, №UA500080/2020/010512, від 12.06.2020 №UA500080/2020/010791, №UA500080/2020/010792, від 13.06.2020 №UA500080/2020/010815, №UA500080/2020/010819, №UA500080/2020/010820, №UA500080/2020/010823, №UA500080/2020/010825, №UA500080/2020/010827, №UA500080/2020/010828, №UA500080/2020/010831, №UA500080/2020/010832, №UA500080/2020/010838, від 14.06.2020 №UA500080/2020/010848, від 16.06.2020 №UA500080/2020/011025, №UA500080/2020/011027, №UA500080/2020/011030, №UA500080/2020/011032, №UA500080/2020/011037, №UA500080/2020/011038, від 19.06.2020 №UA500080/2020/011224, №UA500080/2020/011227, №UA500080/2020/011305, від 20.06.2020 №UA500080/2020/011330, №UA500080/2020/011336, №UA500080/2020/011338, №UA500080/2020/011346, від 21.06.2020 №UA500080/2020/011431, від 22.06.2020 №UA500080/2020/011450, №UA500080/2020/011507, №UA500080/2020/011515, №UA500080/2020/011523, від 26.06.2020 №UA500080/2020/011841, від 27.06.2020 №UA500080/2020/011937, №UA500080/2020/011941, від 29.06.2020 №UA500080/2020/011974, від 03.07.2020 №UA500080/2020/012187, від 04.07.2020 №UA500080/2020/012276, від 11.07.2020 №UA500080/2020/012733, від 11.07.2020 №UA500080/2020/012736, №UA500080/2020/012744, №UA500080/2020/012747, №UA500080/2020/012769, №UA500080/2020/012778, №UA500080/2020/012781, від 12.07.2020 №UA500080/2020/012800, від 18.07.2020 №UA500080/2020/013285.
Загальна сума товарів, ввезених відповідно до вище зазначених митних декларацій складає 72 733 289,00 грн, сума ПДВ 14 546 658,00 грн.
Сплата позивачем ПДВ підтверджується матеріалами справи, а саме заключною випискою за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 та платіжними дорученнями від 05.06.2020 № 2, від 05.06.2020 № 3, від 05.06.2020 № 4, від 10.06.2020 № 5, від 05.06.2020 № 3, від 05.06.2020 № 4, від 05.06.2020 № 2, від 05.06.2020 № 3, від 05.06.2020 № 4, від 12.06.2020 № 6, від 12.06.2020 № 7, від 12.06.2020 № 9, від 12.06.2020 № 10, від 12.06.2020 № 11, від 12.06.2020 № 12, від 13.06.2020 № 13, від 16.06.2020 № 14, від 16.06.2020 № 15, від 18.06.2020 № 20, від 19.06.2020 № 23, від 19.06.2020 № 24, від 23.06.2020 № 25, від 23.06.2020 № 26, від 25.06.2020 № 27, від 25.06.2020 № 28, від 26.06.2020 № 29, від 26.06.2020 № 33.
Так, бюджетне відшкодування, відповідно до п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України є відшкодуванням від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 ПК України).
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума, згідно із приписами підпунктів «а-в» п. 200.4 ст. 200 ПК України враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК України) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.3 ст. 200-1.3 ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно із п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (п. 200.8 ст. 200 ПК України).
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування, згідно із п. 200.9 ст. 200 ПК України, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, затверджений Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок).
Пунктом 6 розділу І Порядку, передбачено, що до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать, зокрема податкова декларація з податку на додану вартість з додатками.
Підпункти 1-5 п. 5 розділу V Порядку, передбачають: якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації. У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у ст. 200 Кодексу; якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. При від'ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі. З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21). У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до п. 200-1.3 ст. 200 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється. Сума, обчислена відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1; сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20; сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації): зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1); підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2). Платники податку, які відповідно до ст. 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4). Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V ПК україни на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Значення рядка 3 таблиці 1 (ДЗ) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (ДЗ) (додаток І) та (Д4) (додаток 4). Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3; сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування (п. 200.14 ст. 200 ПК України).
Абзацом 1 п.п. 78.1.8 п. 78.1 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.
У такому випадку документальна позапланова перевірка проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. (абзац 2 п.п. 78.1.8 п. 78.1 ПК України).
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит є сумою, визначеною згідно з розділом V цього Кодексу, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Документом, що посвідчує таке право, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПК України).
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується, що сплата податку на додану вартість при ввезенні товару на митну територію України та оформлення митної декларації відповідно до вимог законодавства є основними умовами, що надають платнику, а в даному випадку - Товариству з обмеженою відповідальністю "КОРСА ПРОМ" право на формування податкового кредиту у зв'язку зі здійсненням імпортних операцій.
При цьому, невиконання позивачем цих умов повинно бути доведено контролюючим органом належними доказами.
Згідно зі ст. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Колегія суддів погоджується з висновком викладеним в оскаржуваному рішенні, що в даному випадку підлягає врахуванню доктрина реальності господарської операції, яка полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України. При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
При цьому, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку ( постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 19.11.2019 у справі № 826/487/16).
Як було встановлено, в матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії наступних документів: щодо взаємовідносин підприємства з його контрагентами по Договорам про надання поворотної фінансової допомоги, листи-повідомлення (переписку) щодо вірного призначення платежів по вказаним договорам, акти звірки взаємних розрахунків за перевіряємий період (червень, липень 2020 року); довідка Форми №1-ДФ ТОВ "КОРСА ПРОМ" за період з 01.01.2020 по 19.07.2021; контракти укладених ТОВ "КОРСА ПРОМ" із компанією «SHPOLA SPОLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» (Республіка Польща), митні декларації та платіжні доручення до контрактів; договоріви оренди приміщень від 04.05.2020 №4/05 та від 22.05.2020 №2-05/20 з доказами сплати орендної плати; накази №1 від 04.05.2020 про призначення ОСОБА_1 директором підприємства та № 2 від 01.06.2020 про призначення заступника директора ТОВ "КОРСА ПРОМ" ОСОБА_2 та письмові пояснення щодо права вказаної особи засвідчувати документи видані та підписані директором підприємства ОСОБА_1 та належним чином засвідчені копії вказаних вище документів, ідентифікаційний номер та копії трудових книжок; статут ТОВ "КОРСА ПРОМ"; оригінали заяв-повідомлень директора ТОВ "КОРСА ПРОМ" ОСОБА_1, які засвідчені приватним нотаріусом КМНО Бондар Т.М. та зареєстровані в реєстрі за № 4651 та № 4650.
Зокрема, судом встановлено, що відповідно до наказу ТОВ "КОРСА ПРОМ" від 10.08.2021 № 1 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором підприємства з 10.08.2021 є ОСОБА_2.
Колегія суддів вважає правомірним не врахування судом доводів контролюючого органу на користь порушення позивачем податкового законодавства через наявність свідчень директора ТОВ «КОРСА ПРОМ» ОСОБА_1, де він повідомив про непричетність до реєстрації ТОВ «КОРСА ПРОМ», з огляду на відсутність вироку суду та неможливість проведення почеркознавчої експертизи через наявність належним чином завіреної копії свідоцтва про смерть директора ТОВ «КОРСА ПРОМ» ОСОБА_1 .
Відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте ГУ ДПС, всупереч вимог статті 77 КАС України, такого доказу як вирок надано не було
Щодо ненадання документів складського обліку (оформлених довіреностей на отримання ТМЦ матеріально відповідальними особами, прибуткових ордерів складу, накладних на відпуск товару із складу, карток складського обліку) під час проведення інвентаризації, суд зазначає, що представниками підприємства перевіряючим були надані всі запитувані ним документи, водночас, слід зазначити, що документи складського обліку останніми запитанні не були.
Крім того, ТОВ «КОРСА ПРОМ» облік товарних запанів за місцем зберігання та відображаються в обліковій системі С1 за найменуванням та кількістю.
Щодо відсутності довіреності на отримання ТМ, слід відзначити, що приймання товару на склад здійснював особисто директор ТОВ «КОРСА ПРОМ» ОСОБА_1, доказів іншого контролюючим органом суду не надано.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Відтак, довіреність на отримання ТМЦ не виписувалась.
Щодо не реєстрації податкових накладних то слід вказати, що під час перевірки, ТОВ «КОРСА ПРОМ» було надано перевіряючим письмове пояснення про те що сума у розмірі 27 281 573,83 грн, яка надійшла на банківський рахунок підприємства не є оплатою за поставлені товаро - матеріальні цінності, оскільки контрагентами було допущено технічну помилку при відправленні платежу в частині «призначення платежу». Платежі на суму 27 281 573,83 грн були поворотною фінансовою допомогою, яка надійшла від ТОВ «ГЕО-ПРОДУКТ», ТОВ «АЛГОРИТМ ПРОДАКТ», ТОВ «ГАЗ ТРАНС ПРЕМІУМ», ТОВ «ВУДІСОН ТРЕЙД», ТОВ «АРНІКА ТРЕЙД», ТОВ «ЕКСПРЕС ДІЯ», ТОВ «АДЛЕР ПЛЮС», ТОВ «ТЕХ ЛЮКС».
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
З урахуванням встановлених обставин - відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.
Відтак, спірні податкові повідомлення-рішення від 21.10.2020 №0006850704, №0006860704, №00006870704, від 05.11.2020 №00004630704, №00004650704, №00004670704 є безпідставними та підлягають скасуванню, з огляду на необґрунтованість викладених в актах перевірки висновків податкового органу.
Оскільки податкові повідомлення-рішення від 21.10.2020 № 0006870704 та від 05.11.2020 №00004630704 скасовуються в судовому порядку, орган ДПС, зобов'язане на наступний день після набрання законної сили рішенням у справі внести до реєстру відповідну заяву на виконання п. 7 Порядку № 26 та п. 200.15 ст. 200 ПК України.
Відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
За змістом п. 7 Порядку № 26, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 26 від 25.01.2017 після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.
У сукупності наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідачем в суді першої інстанції та в апеляційному суді не спростовано доводів та аргументів позивача, не надано належних, достатніх та переконливих доказів у підтримку своєї позиції, як і не доведено порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «КОРСА ПРОМ».
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-245, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
М.І. Кобаль
(повний текст постанови суду виготовлено 03 жовтня 2025 року)