03 жовтня 2025 року м. Рівне №460/15529/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 14400,00 грн.
Згідно з позовною заявою вимоги ґрунтуються на тому, що у відповідача існує заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб, військовому збору, яка виникла на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. Відповідачем самостійно у встановлені законом терміни суми грошових зобов'язань у повному обсязі сплачені не були, надіслана податкова вимога не виконана, а тому податковий орган звернувся про стягнення податкового боргу в судовому порядку. За таких обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 29.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/15529/25. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала, направлена відповідачу, повернулася з відміткою «за закінченням терміну зберігання». За правилами частини четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, судове повідомлення, надіслане за адресою місця проживання чи місця перебування фізичної особи, зареєстрованою у встановленому законом порядку, у разі відсутності учасника справи за такою адресою, вважається врученим відповідачу належним чином.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив. Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За даними облікової картки платника податків за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується заборгованість в загальному розмірі 14400,00 грн, а саме:
-єдиний податок з фізичних осіб в сумі 9600,00 грн ;
- військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в сумі 4800,00 гривень.
Дана заборгованість виникла на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов'язань, але не сплачених в добровільному порядку на підставі поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 39649953 від 20.01.2025.
Згідно з пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
А за правилами пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
В силу вимог підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А за правилами пункту 59.3. цієї статті, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до пункту 59.4.- податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, за правилами пункту 59.5. - у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що 01.04.2025 податковим органом сформовано і направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" за №0003370-1301-1700.
Вказана вимога платником не виконана. Оскільки після виставлення такої вимоги сума податкового боргу відповідачем повністю не погашалася, підстав для виставлення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення вважається дотриманою.
За даними ЄДРСР вказана податкова вимога платником податків в судовому порядку не оскаржувалась.
Станом на день розгляду справи судом, податковий борг відповідача в сумі 14400,00грн. повністю підтверджено і доказів сплати чи часткового погашення заборгованості зазначеної вище суми податкового боргу відповідачем суду не надано.
За правилами підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, в тому числі, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
В свою чергу, за визначенням, яке міститься в пункті 41.1. статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 14400,00 грн є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету податковий борг на загальну суму 14400,00 грн, а саме:
- єдиний податок з фізичних осіб в сумі 9600,00 грн та перерахувати на рахунок UA758999980314040699000017527, отримувач: ГУК у Рівн.обл./ Рівнен.міс.тг/18050400, код ЄДРПОУ отримувача 38012494; код банку: МФО 899998;
- військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в сумі 4800,00 гривень та перерахувати на рахунок UA81899998031300198000017001, отримувач: ГУК у Рівн.обл./Рівнен.обл./ 11011700, код ЄДРПОУ отримувача 38012494; код банку: МФО 899998.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 жовтня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Н.В. Друзенко