Справа № 420/32974/25
про відкриття провадження в адміністративній справі
03 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовна заява підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудна Одеському окружному адміністративному суду.
Адміністративний позов подано з дотриманням вимог статей 160, 161, 172 КАС України, а також з дотриманням встановленого процесуальним законом строку.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст. 170 КАС України не встановлено.
Тому суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Також, у позовній заяві, крім іншого заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), оскільки протиправні діяння ІНФОРМАЦІЯ_3 (09935548) вчинені відносно позивача, що обумовили позивача особисте прибуття у травні 2025 у сукупності із зверненнями у письмовій й електронній формах адресовані від 01.08.2025 (ШКІ: 6501501139476) та від 08.09.2025, вимушене звернення із цим позовом фактично не попередили, - до тепер не припинили, чим порушили п.1) ч. 1 ст. 8 Закону України від 07.03.2002 № 3099-III. ПТУ ВСП через ІНФОРМАЦІЯ_4 ( НОМЕР_3 ) непоінформування за нашою скаргою та неповідомлення вище стоячого керівника, фактично спонукає відповідача до системної, послідовної протиправної бездіяльності щодо позивача.
Вирішуючи вказану заяву, суддя вказує про наступне.
Згідно із частинами другою, четвертою, п'ятою статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Тобто, за клопотанням учасників справи суд може залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, лише у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Водночас, заявником не доведено, що рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Суд також зауважує, що предметом спору у вказаній справі є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з неактуалізації - невнесення інформації/відомостей в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо позивача - ОСОБА_1 .
Представник позивача не зазначив у позовній заяві, заявляючи відповідне клопотання, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки третіх осіб, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_5 .
За вказаного, суд вважає не доведеним, що судове рішення у цій справі може безпосередньо вплинути на права та обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_5 . Суд не вбачає, що для всебічного та об'єктивного розгляду справи необхідно залучити третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому у задоволенні відповідного клопотання представника позивача слід відмовити.
Також, судом з'ясовано, що представник позивача заявляв клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження викликом та допитом свідків, зокрема позивача та начальника відповідача.
Висновуючись з даного клопотання, суд враховує, за приписами ч.1 ст.12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.3 ст.12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 5 статті 12 КАС України визначено, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Ця справа не належить до справ, перелічених у ч.4 ст.257 КАС України, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.8 ст.262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 159, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Отже, обґрунтовані пояснення, міркування, аргументи, заперечення щодо наведених позивачем у позовній заяві доводів, повинні бути викладені у заявах сторін по суті справи.
Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом даної справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, представник позивача не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів наведених представником позивача відсутні, а тому в задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження необхідно відмовити.
Отже, зважаючи на положення ч. 2, 6 ст.12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч. 3 ст. 257 КАС України, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд вважає, що ця справа є справою незначної складності відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.5 ст.262 КАС України.
Крім того, суд не вбачає передбачених законом підстав для виклику та допиту в якості свідків позивача та начальника відповідача, виходячи з такого.
Відповідно до статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України виклик свідків здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Тобто, процесуальними нормами встановлені чіткі вимоги до заяви про виклик свідків, які є обов'язковими для врахування сторонами. При цьому, з аналізу наведених норм вбачається, що така заява може бути подана у випадку розгляду справи з викликом сторін за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, розгляд адміністративної справи призначений в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що виключає можливість виклику та допиту свідків.
Суд зазначає, що у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження було відмовлено, та вирішену дану справу слухати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Окрім того, згідно з ч.1, 2 ст.65 КАС України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Втім, заявляючи відповідне клопотання, преставником позивача не зазначено відомостей, на виконання вимог ст.65 КАС україни обставин, щодо яких зазначені свідки можуть дати показання.
Судом з'ясовано, що у позовній заяві також міститься клопотання про витребування додаткових доказів, а саме: належним чином засвідчену копію документа про правонаступництво ІНФОРМАЦІЯ_3 (09935548) та ІНФОРМАЦІЯ_6 ( НОМЕР_4 ); - належно завірену копію положення про ІНФОРМАЦІЯ_3 (09935548); - належно завірену копію протоколу засідання лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 ( НОМЕР_4 ) від 17.08.2022 щодо позивача; - відомості щодо складу лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 ( НОМЕР_4 ) від 17.08.2022, що проводила медичний огляд позивача; - належно завірену копію медичної картки позивача; - належним чином засвідчену копію витягу з журналу реєстрації про проведення лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 ( НОМЕР_4 ) від 17.08.2022 щодо позивача.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно з ч.1, 2 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до ч.3 ст.80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч.1,2 ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до приписів ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суддя зауважує, що відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Дослідивши матеріали позовної заяви, виходячи з встановленого ст.9 КАС України принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а також приписів ст.ст.77, 79, 80 КАС України, суд вважає за можливе задовольнити частково заявлене клопотання та витребувати від відповідача зазначені у клопотанні докази по справі, для з'ясування всіх обставин у справі, а саме: належно завірену копію протоколу засідання лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 ( НОМЕР_4 ) від 17.08.2022 щодо позивача; - відомості щодо складу лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 ( НОМЕР_4 ) від 17.08.2022, що проводила медичний огляд позивача; - належно завірену копію медичної картки позивача; - належним чином засвідчену копію витягу з журналу реєстрації про проведення лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 ( НОМЕР_4 ) від 17.08.2022 щодо позивача, які безпосередньо мають відношення до предмету даного спору.
Щодо інших зазначених у клопотанні документів, то на переконання суду, такі не стосуються безпосередньо предмету даного спору. Представник позивача не обґрунтував, які саме спірні обставини такі документи (а саме: копія документа про правонаступництво ІНФОРМАЦІЯ_3 (09935548) та ІНФОРМАЦІЯ_6 ( НОМЕР_4 ) та положення про ІНФОРМАЦІЯ_3 (09935548)) можуть підтвердити або спростувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.9, 12, 48, 72, 77, 79, 80, 171, 243, 248, 257-262 КАС України, суд
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) відмовити.
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про виклик та допит свідків.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих доказів іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Окрім того, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Витребувати у відповідача : належним чином завірену копію протоколу засідання лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 ( НОМЕР_4 ) від 17.08.2022 щодо позивача; - відомості щодо складу лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 ( НОМЕР_4 ) від 17.08.2022, що проводила медичний огляд позивача; - належно завірену копію медичної картки позивача; - належним чином засвідчену копію витягу з журналу реєстрації про проведення лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 ( НОМЕР_4 ) від 17.08.2022 щодо позивача.
Витребувані додаткові докази надати до суду у строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву. У разі ненадання витребуваних додаткових доказів, надати письмові пояснення щодо причин їх ненадання у той самий строк.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати вимогам ст. 163 КАС України, з наданням суду доказів надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, які повинні відповідати вимогам ст. 164 КАС України, з наданням суду доказів надіслання заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА