Справа № 420/32825/25
про залишення позовної заяви без руху
03 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якій просить:
- визнати протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо проведення позапланової перевірки у період з 18.08.2025 р. по 29.08.2025 р. за адресою: АДРЕСА_1 .
- скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 29.08.2025 р. про усунення ОСОБА_2 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
- скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №052/25 від 12.09.2025 р. по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за результатами проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 .
- скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №053/25 від 12.09.2025 р. по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за результатами проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 .
Приписами ч.1 ст.171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 172 КАС України виходячи з наступного.
Частиною першою ст.42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
З позовної заяви вбачається, що процесуальний статус "позивач" визначено для ОСОБА_1 , натомість процесуальний статус "представник позивача" визначено для Гайденка А.А. Наведене не відповідає змісту заявлених позовних вимог, а також додаткам до позовної заяви, зокрема, ордеру про надання правничої допомоги серії ВН № 1565679, за яким ОСОБА_2 є особою, якій надається правнича допомога, а Кукало О.М. є особою, яка її надає.
За змістом п.4 ч.5. ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та кількість позовних вимог впливають відповідно на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а також на з'ясування, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) тощо, а отже і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 826/16958/17.
Суддя зазначає, що ані з прохальної частини позову, ані долучених до позовної заяви додатків неможливо встановити факт порушення відповідачем прав позивача - ОСОБА_1 . Крім того, у позовній заяві позивач вказує на те, що відповідач порушив права ОСОБА_2 .
При цьому для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв'язок між правопорушенням та способом захисту права. Іншими словами, метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.
Окремо суддя звертає увагу на порушення вимог ч.5 ст.172 КАС України, за якою не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Так, в позовній заяві заявлено позовні вимоги про визнання дій відповідача протиправними щодо проведення позапланової перевірки, скасування припису від 29.08.2025 р., які згідно ч.2. ст.20 КАС України підсудні окружним адміністративним судам, а також позовні вимоги щодо скасування постанов від 12.09.2025 р. №052/25 та №053/25 по справах про адміністративне правопорушення, які згідно ч.1 ст.20 КАС України підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Суддя наголошує, що сумісний розгляд вказаних об'єднаних вимог ускладнить вирішення спору по суті, суперечитиме принципу процесуальної економії, а також не сприятиме ефективному використанню процесуальних засобів для відновлення порушеного права особи.
Наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог,встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, клопотання позивача про відстроченням сплати судового збору не підлягає задоволенню, а позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для подання до суду позовної заяви у новій редакції у відповідності до вимог ст.160, 172 КАС України.
Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 420/32825/25 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.І. Бездрабко