Справа № 420/6557/25
про залишення позовної заяви без руху
02 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 09.11.2022 року; з 19.11.2022 року по 30.11.2022 року; з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року, з урахуванням фактично сплачених сум,
2.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 09.11.2022 року; з 19.11.2022 року по 30.11.2022 року; з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року, з урахуванням фактично сплачених сум.
Позовна заява підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудна Одеському окружному адміністративному суду.
Ухвалою суду від 10.03.2025 суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрив провадження у даній справі, вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку із пропуском встановленого законом строку.
У своїх доводах представник відповідача звертає увагу, що щомісячно отримуючи грошове забезпечення за спірний період, а саме: з 01.10.2022 по 31.10.2022 у листопаді 2022 року, з 01.11.2022 по 30.11.2022 у грудні 2022 року, з 01.12.2022 по 02.12.2022 у січні 2023 року, з 16.12.2022 по 31.12.2022 січні 2023 року та з 01.01.2023 по 20.01.2023 у лютому 2023 року, в меншому розмірі, позивачу було достеменно відомо про факт не нарахування додаткової грошової винагороди (тобто на думку позивача недоотримуючи як він вважає належні йому кошти у розмірі 70 000 тис. грн. кожного місяця це було б не помітно). Відтак доводи представника позивача про те, що позивачу стало відомо про порушення його право виключно з відповіді від 10.11.2024 та відповіді від 29.11.2024 (військова частина НОМЕР_2 ) не можуть бути прийняті. До того ж це відповідь від 10.11.2024 та відповідь від 29.11.2024 містить в собі виключно відповідь на звернення про надання інформації, а не відмову відповідача у нарахуванні і виплаті позивачу додаткової грошової винагороди, оскільки з такими вимогами позивач до відповідача не звертався. Також, звертає увагу суду, що чинним законодавством не передбачено обов'язкового порядку досудового врегулювання спору в спірних правовідносинах. Отже, перебіг встановленого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суд розпочався з 14.06.2024 (на наступний день після звільнення) та закінчився в 14.09.2024. Водночас, з позовом позивач звернувся лише 04.03.2025, тобто поза межами встановленого тримісячного строку. Заява про поновлення строку звернення до суду представником позивача не подана.
Розглянувши доводи клопотання, матеріали справи, під час її розгляду суд встановив, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до п. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначається підстави для залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У відповідності до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписи абз.1 ч.2 ст.122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач проходив військову службу, яка вважається публічною службою згідно п.17 ч.1 ст.4 КАС України.
Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, суддя звертає також увагу, що Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 дійшов до висновку, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року справа № 380/17776/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, 03 серпня 2023 року справа № 280/6779/22.
Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX від 01.07.2022, який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 та текст статті 234 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України , не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, в силу приписів ст.234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 03 серпня 2023 року в справі № 280/6779/22 і від 06 березня 2024 року в справі № 600/5050/23-а.
Суд також враховує, що у постанові від 23.01.2025 у справі №400/4829/24 Верховний Суд зазначив, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби.
Зважаючи на викладене, суд звертає увагу, що спірним у даному позові є невиплата позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 09.11.2022 року; з 19.11.2022 року по 30.11.2022 року; з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року, з урахуванням фактично сплачених сум,
При цьому, згідно копії доданого до позову військового квитка позивача, військову службу у в/ч НОМЕР_3 він проходив до 24.06.2024, та з цієї жати був виключений зі списків в/ч. Тобто, датою звільнення позивача з цієї військової частини та виключення його зі списків частини є саме 14.06.2024, і саме з цієї дати, враховуючи наведене вище, у позивача розпочався перебіг строку для звернення до суду щодо належного з ним розрахунку відповідачем під час проходження військової служби.
Зважаючи на усе наведене, суд доходить висновку, що строк звернення до суду із даним позовом, яке фактично відбулось 04.03.2025, ОСОБА_2 пропустив.
При цьому, при поданні позову не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 123 КАС України).
До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.
Подібним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у ч. 3 ст. 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.
За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України, а позивачу надати строк для усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з обґрунтуванням причин пропуску та доказів на підтвердження поважності причини пропуску такого строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121-123, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви протягом, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, з обґрунтуванням причин пропуску та доказів на підтвердження поважності причини пропуску такого строку.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА