Справа № 420/27812/25
03 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.08.2025 ВП №78446518 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем протиправно винесені постанови у ВП №78446518 від 08.08.2025 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. Позиція ґрунтується на тому, що рішення суду виконано у межах повноважень пенсійного органу. Відсутність бюджетних асигнувань перешкоджає виконанню рішення у повному обсязі.
Від третьої особи надійшли пояснення, в яких зазначено, що рішення суду не виконане, оскільки пенсії виплачується в заниженому відсоткову розмірі.
Ухвала про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 03.09.2025 року. Відзив до суду не надано.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на такі обставини.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №420/6221/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 05 грудня 2018 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Судове рішення набрало законної сили 05.10.2021 року.
23.06.2025 р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.
25.06.2025 р. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкриті виконавчі провадження № 78446518.
Головним управлінням на виконання вищезазначених рішень суду рішенням від 26.10.2021 ОСОБА_1 здійснений перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 05.12.2018.
Сума доплати за період з 05.12.2018 по 31.10.2021 склала 578545,24 грн.
08.08.2025 р. постановами ВП № 78446518 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за невиконання рішення суду на Головне управління ПФУ в Одеській області накладено штрафи у сумі 5100,00 грн.
Позивач вважає, що штрафи накладені протиправно, оскільки рішення суду виконано у межах повноважень про що державного виконавця повідомлено.
Вирішуючи цей спір, суд керується наступними нормами законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404 VIII "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника ... .
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
Рішенням Одеського ОАС від 24.07.2020 року у справі №420/5916/19, яке набрало закрої сили, встановлено, що Апеляційним судом Одеської області 10 березня 2020 року видано нову довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 №06-21/257/2020 від 10.03.2020 року про те, що станом на 01 січня 2020 року його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 236 457 грн., з них: посадовий оклад 131 375 грн., доплата за вислугу років 105 100 грн.
Відповідно до перерахунку пенсії від 26.01.2021 розмір пенсії ОСОБА_1 становить 57109,10 грн, що складає 24,15% від 236457,00 грн та не відповідає рішенню суду щодо виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді,
Таким чином, ГУ ПФУ в Одеській області рішення Одеського ОАС від 30.06.2021 року у справі № 420/6221/21 не виконало, оскільки рішенням суд зобов'язано виплачувати стягувачу пенсію у розмірі 90 % суддівської винагороди судді.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувані постанови є правомірними, а позовні вимоги безпідставними.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що оскаржувана постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає, а тому у задоволенні позову суд відмовляє.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246, 287 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
.