Справа № 420/25819/25
03 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А. розглянувши в письмовому провадженні в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач) № ВП 75115053 від 21.07.2025 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу не враховано факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, допустимих діючим законодавством, до відкриття виконавчого провадження, що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами Закону № 1404.
Ухвалою суду від 05.08.2025 року адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою від 25.08.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено, що справи буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.Також ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 17.09.2025 року позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року продовжено розгляд справи.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов.
Третя особа не скористалась правом на надання пояснень.
Дослідивши зміст позовної заяви, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року у справі № 420/28666/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено.
Зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати з 14.07.2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000, 00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
22.04.2024 року виданий виконавчий лист.
24.05.2024 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Косютою В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа №420/28666/23 від 22.04.2024 року про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити з 14.07.2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000, 00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Як вбачається з наданих позивачем перерахунків пенсії, рішенням відповідача № N/A13709 від 16.04.2024 року ОСОБА_1 з 14.07.2021 року з 01.03.2022р., з 01.03.2023р., з 01.03.2024 року, з 01.05.2024 року проведений перерахунок пенсії з урахуванням 2000грн.
31.05.2024 року позивач направив відповідачу лист вих. №1500-0505-5/83332 яким повідомив, що ОСОБА_1 16.04.2024 проведено перерахунок з 14.07.2021р. щомісячної доплати у розмірі 2000, 00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» (копія перерахунку пенсії додається). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2024 становить 24283,16 грн (копія перерахунку пенсії додається). Перерахунок пенсії проведено за період з 14.07.2021 по 30.04.2024, але доплата пенсії відсутня, оскільки проведено перерахунок пенсії на підставі рішення суду по справі № 420/28667/23 з 01.01.2021 без обмеження її максимальним розміром та оскільки питання виплати пенсії без обмеження максимальним розміром не розглядалось в зазначеному рішенні суду по справі № 420/28666/23.
Постановою старшого державного виконавця Косютою В.І. від 31.07.2024 року на позивача накладений штраф у сумі 5100грн. за невиконання виконавчого листа.
З вказаною постановою позивач не погодився та звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року по справі №420/25155/24 позов ГУ ПФУ в Одеській області задоволено. Суд визнав протиправною та скасував постанову Відділу примусового виконання рішень ВП №75115053 від 31.07.2024.
З рішенням суду третя особа не погодилась та подала апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 року апеляційна скарга ОСОБА_1 - задоволена.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року - скасовано.
Ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.
При цьому суд апеляційної інстанції у постанові зазначив, що «колегія суддів вважає, що, обмежуючи виплату пенсії ОСОБА_1 10-ма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, пенсійний фонд не виплачує їй доплату до пенсії у сумі 2000 грн., передбачену Постановою №713. У зв'язку з цим, доводи ГУ ПФУ в Одеській області про те, що рішення суду у справі №420/28666/23 виконано в повному обсязі не відповідає обставинам справи.».
Вказана постанова набрала законної сили та до цього часу не скасована.
На підставі висновків апеляційного суду та за відсутності з боку ГУ ПФУ в Одеській області доказів виконання виконавчого листа від 22.04.2024 року постановою старшого державного виконавця Косютою В.І., 21.07.2025 року на ГУ ПФУ в Одеській області за повторне невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 10200грн.
З вказаною постановою позивач не погодився та звернувся до суду з позовом.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016р. встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 6 ст.26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч.ч.1,2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн.
Згідно зі змістом ст.75 Закону №1404-VIII підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання у встановлений виконавцем строк рішення саме без поважних причин, з огляду на наступне.
Поважними в розумінні норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Пунктом 3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Спірним питання по справі є - чи свідчить виконання відповідачем рішення суду по справі №420/28667/23 від 23.01.2024 року виконанням рішення суду по цій справі.
Згідно даних ДСС по справі №420/28667/23 рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплати з 01 січня 2021 року.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплати з 01 березня 2022 року.
Зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.
Зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням індексації передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.
Вказане рішення набрало законної сили.
Позивач посилається, що доплата 2000грн. в період з 14.07.2021 року по 30.04.2024 року відсутня, оскільки проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення суду по справі №420/28667/23 з 01.01.2021 року без обмеження її максимальним розміром.
Проте суд зазначає, що виконання рішення по справі №420/28667/23 жодним чином не скасовує обов'язок відповідача щодо нарахування та виплату третій особі 2000грн. з 14.07.2021 року, та не впливає на його виконання.
При цьому згідно змісту позову, уточненого позову, листа від 31.05.2024 року вих.№1500-0505-5/83332, скриншоту з РСР вбачається відсутність визначення ГУ ПФУ в Одеській області загальної суми, що належить до виплати ОСОБА_1 за виконавчим листом по справі №420/28666/23, тобто сума заборгованості пенсійним органом не розраховувалась та в реєстр не вносилась, що не заперечується позивачем, а тому державний виконавець мав усі підстави для прийняття оскаржуваної постанови.
При цьому питання відсутності чи наявності коштів для виплати третій особі на виконання рішення суду не було підставою для прийняття оскаржуваної постанови державним виконавцем.
Згідно з вимогами п.п.1, 3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що державний виконавець прийняв обгрунтоване рішення, та воно не підлягає скасуванню.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги Пенсійного фонду про визнання протиправними та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у ВП №75115053 від 21.07.2025 року про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи що суд відмовив у задоволені позову, з урахуванням приписів ч.2 ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, - 10, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч.6, 293, 295КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385.
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Разумовська, 37, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529).
Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Е.А.Іванов
.