Справа № 340/3169/25
03 жовтня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовною заявою Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 603543,73 грн. на користь Кропивницької міської ТГ.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 р. адміністративну справу № 340/3169/25 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 17.06.2025 р. адміністративну справу № 340/3169/25 прийнято до провадження та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.07.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого долучено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, яке обґрунтовано складністю справи та необхідністю детального розгляду характеру спірних правовідносин та предмету спору для з'ясування всіх обставин справи.
При розгляді даного клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно п.2 ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З аналізу даних правових норм слідує, що вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому порядку чи у судовому засіданні залежить в першу чергу від наявності чи відсутність заяви від сторони про розгляд справи в судовому засіданні. Однак навіть при надходженні такої заяви, у суду є розсуд щодо подальшого слухання справи. Зокрема, суд може відмовити стороні у розгляді справи в судовому засіданні за сукупності таких умов: справа відноситься до справи незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Заявляючи клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідач не навів жодних обґрунтувань та доводів, з яких би вбачалася необхідність призначення судового засідання з викликом сторін.
Суд зазначає, що нормами КАС України передбачена можливість надання сторонами своїх пояснень, доказів та захисту своїх порушених прав також і в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та такий судовий розгляд жодним чином не суперечить основним принципам здійснення адміністративного судочинства.
Оскільки дана справа відноситься до справ незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не потребує проведення судового засідання, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення судового засідання.
В той же час, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи суд вважає за необхідне витребувати у відповідача докази оскарження податкових повідомлень-рішень від 16.09.2022 р. № 577714-2408-1128, від 17.05.2023 р. № 120318-2408-1128, від 29.04.2024 р. № 61266-2408-1128-UA35040210000014072.
Керуючись ст.ст.80, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Витребувати у ОСОБА_1 докази оскарження податкових повідомлень-рішень від 16.09.2022 р. № 577714-2408-1128, від 17.05.2023 р. № 120318-2408-1128, від 29.04.2024 р. № 61266-2408-1128-UA35040210000014072, які надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко