Справа № 420/32464/25
про залишення позову без руху
02 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бойко О.Я., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування, військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_5 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування, Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_5 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року до 29 червня 2022 з порушенням вимог постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до положень постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за період з 29 січня 2020 року по 31 липня 2020 року, із застосуванням показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати НОМЕР_2 комендатуру охорони та обслуговування здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до положень постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за період з 01 серпня 2020 року по 29 червня 2022 року, із застосуванням показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30 червня 2022 року до 23 листопада 2022 року з порушенням вимог постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, із застосуванням з 30 червня 2022 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати НОМЕР_2 комендатуру охорони та обслуговування здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до положень постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за період з 30 червня 2022 року до 23 листопада 2022 року, із застосуванням показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24 листопада 2022 року по 20 травня 2023 року з порушенням вимог постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, із застосуванням з 24 листопада 2022 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до положень постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за період з 24 листопада 2022 року до 20 травня 2023 року, із застосуванням показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_5 щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 06 листопада 2024 року по 06 грудня 2024 року з порушенням вимог постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, із застосуванням з 06 листопада 2024 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_5 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до положень постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за період з 06 листопада 2024 року до 06 грудня 2024 року, із застосуванням показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,171 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що позовні вимоги в частині перерахунку грошового забезпечення є трудовим спором, оскільки їх необхідно розцінювати як вимоги про виплати грошового забезпечення у належному розмірі, яке охоплюється поняттями “заробітна плата» і “оплата праці».
Таким чином, в аспекті спірних правовідносин, поняття грошове забезпечення та заробітна плата, які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому позовні вимоги в межах у цій частині охоплюються застосованим статті 233 КЗпП України визначенням законодавство про оплату праці.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Отже, з 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Тобто, редакція ст. 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строком звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022.
Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, строки, визначені статтею 233 КЗпП України, підлягають застосуванню з 01.07.2023.
21.03.2025 року Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду прийняв постанову у справі №460/21394/23, відповідно до якої Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного адміністративного суду:
- від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23 та від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23, у яких Верховним Судом до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);
- від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24 [предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом - 22 травня 2024 року] та від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23 [предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом - 21 березня 2023 року], у яких Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;
- від 12 вересня 2024 року у справі №200/5637/23, у якій Верховний Суд зазначив, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, закінчилися з припиненням дії карантину.
Судова палата зазначила, що спірний період [з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року] умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] та після цього.
Період з 01 лютого 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, суд встановив, що позивач проходив військову службу з 13.07.2015 по 29.06.2022 - у 77 комендатурі охорони та обслуговування, яка перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 ; з 30.06.2022 по 23.11.2022 - у військовій частині НОМЕР_3 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні 77 комендатури охорони та обслуговування; з 24.11.2022 по 04.11.2024 - у військовій частині НОМЕР_4 ; з 06.11.2024 по сьогодні - у військовій частині НОМЕР_5 . При цьому, спірним в рамках розгляду даної справи є перерахунок розміру усіх видів щомісячного грошового забезпечення та інших виплат за періоди проходження військової служби позивача з 29.01.2020 по 31.07.2020, з 01.08.2020 по 29.06.2022, з 30.06.2022 по 23.11.2022, з 24.11.2022 по 20.05.2024 та з 06.11.2024 по 06.12.2024.
Отже, спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19 липня 2022 року) та після цього.
Відповідно, період з 29.01.2020 до 18.07.2022 регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією ч. 1 ст. ст. 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (з урахуванням пункту першого глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України).
Враховуючи, що при отриманні грошового забезпечення за кожний місяць проходження служби позивач повинен був дізнатися про порушення права на виплату всіх належних сум, суд висновує, що станом на момент звернення позивача до суду (23.09.2025), тримісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 до 20.05.2023 та з 06.11.2024 до 06.12.2024 сплинув, а отже і строк для звернення з позовними вимогами за цей період завершився.
Позивач надав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому зазначив, що не має економічної та юридичної освіти та не знав і не міг знати про неправильний обрахунок йому з боку військових частин грошового забезпечення. Зокрема, позивач наголосив, не знав і не міг знати який прожитковий мінімум використовував відповідач при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням. Більш того, позивач не мав про це турбуватись, адже легітимно розраховував на дотримання військовими формуваннями ч. 2 ст. 19 Конституції України та виконання такими судового рішення, що набрало законної сили та є обов'язковим, зокрема, для суб'єктів владних повноважень (мова йде про постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18). Крім того, позивач наголосив, що з 13.07.2015 і по теперішній час проходить військову службу.
При цьому, суд встановив, що у поданій позовній заяві позивач зазначив, що з довідки про грошове забезпечення № 102/3 від 05.06.2025, виданої 77 комендатурою охорони та обслуговування вбачається, що позивачу, зокрема, з 01.01.2018 по 29.06.2022 виплачували грошове забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт, передбачений додатками до постанови КМУ № 704. З довідки про грошове забезпечення № 350/175/240/23/97 від 04.05.2025, виданої військовою частиною НОМЕР_4 вбачається, що грошове забезпечення позивача розраховувалось виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року.
Таким чином, суд наголошує, що після ознайомлення із довідками про розмір грошового забезпечення № 350/175/240/23/97 від 04.05.2025 та № 102/3 від 05.06.2025, позивач, звернувшись до суду із вказаним адміністративним позовом лише 23.09.2025, пропустив тримісячний строк звернення до суду із вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення позивача та інших виплат за період з 19.07.2022 до 20.05.2023 та з 06.11.2024 до 06.12.2024.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом направлення до Одеського окружного адміністративного суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску в частині визначених судом вимог.
Керуючись ст.ст.160, 161, 171 КАС України, суд -
Адміністративний позов залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала окремо не належить до оскарження.
Суддя Оксана БОЙКО