24.01.08р.
Справа № 8/60-07(31/99(8/291-06)-07)
За позовом Акціонерного товариства відкритого типу "Концерн "Весна"
(м. Дніпропетровськ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" (м. Дніпропетровськ)
про стягнення 21 217,89 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
від позивача: Діденко Р.А. -нач. управління (дов. № 9 від 08.01.08 р.)
Гладуш О.В. -юрисконсульт (дов. № 41 від 08.01.08 р.)
від відповідача: Хозяїнов В.В. - представник (дов. б/№ від 10.01.08 р.)
Суть спору:
Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 21 217,89 грн. неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором № 782 від 11.07.05 р., укладеним між сторонами.
Позов мотивовано тим, що відповідачем було допущене прострочення щодо направлення представника для складання акту про наявність дефектів, а також прострочення строків усунення виявлених дефектів.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що прострочення щодо направлення представника для складання акту про наявність дефектів було викликане діями самого позивача, який неодноразово ухилявся від визначення дати складання такого акту. Крім того, сплата неустойки не є можливою з приводу відсутності у позивача збитків, що встановлено судовим рішенням по справі № 7/300-06 від 06.11.06 р. У відповідності з п. 4.3. договору, у випадку порушення підрядником строку, вказаного в п. 5.5.3. договору чи прострочення усунення дефектів у строк, зазначений в п. 5.5.4. договору, підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої під час нарахування неустойки, від суми договору за кожний день прострочення. Законом чітко визначено умови, згідно яким сторони договору можуть встановлювати розмір штрафних санкцій (неустойки). Зокрема, розмір штрафних санкцій може бути встановлено договором: 1) у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання; 2) у певній, визначеній грошовій сумі; 3) у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання; 4) у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). З огляду на той факт, що сторони у п. 4.3. договору визначили розмір неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, п. 4.3. договору не відповідає діючому законодавству України, а саме - ст. 231 ГК. Невідповідність п. 4.3. договору положенням ГК обумовлює неможливість застосування до відповідача відповідальності на підставі положень цього пункту договору. Крім того, п. 4.3. договору є альтернативною нормою, в якій зазначено про два окремих випадки притягнення відповідача до відповідальності в формі сплати неустойки. В одному випадку, це порушення положень п. 5.5.3. договору, в другому - порушення п. 5.5.4. договору. Альтернативність норми п. 4.3. договору надає право позивачеві заявляти вимоги про стягнення неустойки лише щодо одного окремого випадку: чи внаслідок порушення п. 5.5.3. договору, чи внаслідок порушення п. 5.5.4. договору.
Ухвалою господарського суду від 23.03.07 р. справу було прийнято до розгляду суддею Дубініним І.Ю., провадження у справі було зупинене.
Ухвалою господарського суду від 05.07.07 р. провадження у справі було поновлене.
Ухвалою господарського суду від 16.07.07 р. провадження у справі було зупинене.
Ухвалою господарського суду від 01.10.07 р. провадження у справі було поновлене.
Ухвалою голови господарського суду від 30.10.07 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 21.12.07 р. включно.
По справі оголошувались перерви: з 30.10.07 р. по 03.12.07 р. та з 03.12.07 р. по 21.12.07 р.
Ухвалою господарського суду від 21.12.07 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 24.01.08 р. включно за клопотанням сторін.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -
Між сторонами був укладений договір № 782 від 11.07.05 р., згідно умовам якого позивач доручив, а відповідач зобов'язався виконати ремонтні роботи в приміщеннях № 101-108 корпусу № 27 по вул. Молодогвардійській, 6 відповідно до технічних умов (додаток № 1), а позивач зобов'язався прийняти і оплатити вказані роботи згідно умовам і в строки, визначені цим договором.
Факт належного виконання відповідачем підрядних робіт загальною вартістю 333 655,27 грн. відповідно до договору підтверджується підписаним сторонами у листопаді 2005 року актом прийомки виконаних підрядних робіт від 23.11.05 р.
У відповідності з п. 5.5.1. договору, гарантійний строк встановлюється на протязі одного року після підписання позивачем акта здачі-приймання робіт.
Згідно п.п. 5.5.2 договору, у разі виявлення дефектів у виконаних роботах у період гарантійного строку, позивач направляє відповідачу письмове повідомлення.
Позивач стверджує, що 22.02.06 р. направив відповідачу лист вих. № 263 про виявлені дефекти в період гарантійного строку в роботах виконаних за договором, який був отриманий відповідачем
24.02.06 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Разом з тим, відповідач категорично заперечує отримання вказаного листа, посилаючись на те, що не отримував його, а підпис особи, яка його отримала не відповідає підписам його уповноважених представників.
Відповідно до ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно ст. 99 ЦК України, ст. 62 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.
Відповідно до ст.ст. 237, 239, 246 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Враховуючи наведене, належними представниками юридичної особи (в даному випадку -відповідача) можуть також бути інші особи, уповноважені на вчинення певних дій (в тому числі -на отримання поштової кореспонденції, адресованій юридичній особі) на підставі довіреності, виданої уповноваженою особою такої юридичної особи (відповідача) згідно її установчим документам.
При викладених обставинах суд вважає, що позивачем не спростоване належними доказами ствердження відповідача про не отримання останнім листа вих. № 263 від 22.02.06 р. про виявлені дефекти в період гарантійного строку в роботах виконаних за договором, а також про те, що цей лист був отриманий не уповноваженою особою.
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарським судом також встановлено:
17.03.06 р. відповідачем був отриманий лист позивача від 09.03.06 р. за вих. № 344, в якому останній зазначав про виявлення дефектів у виконаних підрядних роботах.
20.03.2006 р. відповідач направив в адресу позивача лист без номеру від 20.03.06 р., яким повідомив останнього про виконання робіт у відповідності з умовами договору та про готовність розглядати наявність та усунення дефектів, які могли виникнути в термін дії гарантійного строку.
Зазначений лист позивачем отримано 20.03.06 р., про що свідчить вхідний штамп позивача на цьому листі.
У відповідь на лист відповідача б/н від 20.03.06 р. позивач направив відповідний лист від 22.03.06 р. за вих. № 424, в якому позивач зазначив про невиконання відповідачем обов'язку щодо направлення свого представника, але не призначив часу та місця прибуття повноважних представників сторін для складання дефектного акту.
Відповідач направив в адресу позивача лист від 28.03.06 р. за вих. № 33, в якому зазначив, що для складання дефектного акту 29.03.06 р. о 12-00 до позивача прибуде уповноважений представник відповідача.
Даний лист було отримано позивачем 29.03.06 р., про що свідчить реєстраційний номер на самому листі та лист-відповідь позивача від 30.03.06 р. за вих. № 456.
Листом від 30.03.06 р. за вих. № 456 позивач знову повідомив про не підписання дефектного акту та не усунення виявлених дефектів, але часу та місця прибуття повноважних представників сторін для складання дефектного акту не призначив.
05.04.06 р. позивачу були направлені листи за вих. № 41 та 42 від 05.04.06 р., в яких відповідач вказував, що 05.04.06 р. о 16-00 (або в інший призначений час) комісія відповідача прибуде для складання дефектного акту.
Лист за вих. № 41 та 42 від 05.04.06 р. позивачем отримано 05.04.06 р., про що свідчать реєстраційні номера на самих листах відповідача та лист-відповідь позивача від 05.04.06 р. за вих. № 498.
Лише 07.04.06 р. сторонами був складений дефектний акт, яким було визначено виявлені дефекти, а відповідач прийняв на себе зобов'язання усунути вказані дефекти в строк до 25.04.06 р.
06.11.06 р. господарським судом Дніпропетровської області було винесено рішення у справі №7/300-06 про стягнення 70 241,08 грн. за позовом ТОВ «Фактор»до АТВТ «Концерн «Весна», та зустрічним позовом відповідача до позивача про відшкодування збитків в сумі 97 050,53 грн.
Вказаним рішенням в задоволенні як первісного, так і зустрічного позову було відмовлено в повному обсязі.
Вказане рішення набрало законної сили 20.02.07 р., згідно постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі, яку було залишено в силі постановою Вищого господарського суду від 05.06.07 р.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За таких обставин факти, встановлені вищевказаними судовими рішеннями по справі № 7/300-06, не підлягають доведенню у цій справі.
Названими рішеннями було встановлено:
Між ТОВ “Фактор» та ВАТ “Концерн “Весна» укладено договір виконання підрядних робіт від 11.07.05 №782, за умовами якого підрядник ТОВ “Фактор» прийняв зобов'язання виконати ремонтні роботи в приміщеннях №№101-108 корпусу №27 по вул.Молодогвардійській, 6 в м. Дніпропетровську у відповідності з Технічним завданням (додаток № 1 до договору), а замовник ВАТ “Концерн “Весна» -оплатити виконані роботи, договірна вартість яких відповідно до Локального кошторису (додаток № 2 до договору) становить 334 146 грн.
За актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2005 року, складеним сторонами з посиланням на договір виконання підрядних робіт від 11.07.2005 № 782, ТОВ “Фактор» передав, а ВАТ “Концерн “Весна» прийняв виконані роботи на суму 333 655 грн. 27 коп.
ТОВ “Фактор» виставив ВАТ “Концерн “Весна» рахунки на загальну суму 70 241 грн. 08 коп., які останнім не оплачено.
Відповідно до умов п.5.5.1 договору ТОВ “Фактор» несе відповідальність за якість виконаних робіт. Гарантійний строк встановлюється протягом одного року після підписання акту приймання-передачі робіт. При виявленні дефектів в виконаних роботах в гарантійний період ВАТ “Концерн “Весна» направляє ТОВ “Фактор» письмове повідомлення. Акт про наявність дефектів складається представниками обох сторін та є документом для усунення виявлених дефектів ТОВ “Фактор» за свій рахунок в узгоджений сторонами строк, але не більше одного місяця з моменту повідомлення підрядника про виявлені дефекти.
Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Суди попередніх інстанцій встановили, що актом від 07.04.2006 сторонами змінено умови договору виконання підрядних робіт від 11.07.2005 № 782 щодо порядку розрахунків за виконані підрядні роботи.
07.04.2006 комісією у складі представників ТОВ “Фактор» та ВАТ “Концерн “Весна» складено акт, відповідно до якого при огляді приміщень №№101-108 корпусу № 27 по вул.Молодогвардійській, 6 в м. Дніпропетровську, де за договором виконання підрядних робіт від 11.07.2005 № 782 виконувались підрядні (ремонтні) роботи, в виконаних роботах виявлені дефекти.
Відповідно до вказаного акту з метою виконання прийнятих на себе гарантійних зобов'язань за договором ТОВ “Фактор» гарантувало усунення виявлених дефектів в строк до 25.04.2006, а також встановлено згоду між сторонами з приводу призупинення виконання ВАТ “Концерн “Весна» зобов'язань в частині проведення розрахунку за виконані роботи у відповідності до п.3.2 договору до повного усунення ТОВ “Фактор» всіх виявлених дефектів або оплати ним ВАТ “Концерн “Весна» вартості усунення дефектів.
За вищенаведених встановлених судами попередніх інстанцій обставин у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів про відсутність у ТОВ “Фактор» правових підстав вимагати від ВАТ “Концерн “Весна» здійснення розрахунків за виконані роботи.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ “Фактор» виявлених дефектів в виконаних роботах самостійно не усунуто та не оплачено ВАТ “Концерн “Весна» вартість їх усунення.
За умовами п.5.5.5 договору виконання підрядних робіт від 11.07.2005 №782 ВАТ “Концерн “Весна» вправі усувати виявлені недоліки власними силами або силами сторонньої організації за рахунок ТОВ “Фактор» лише у випадку неявки представника останнього для складення та підписання акту про наявність дефектів та складання ВАТ “Концерн “Весна» такого одностороннього акту.
При цьому, відповідно до встановлених господарськими судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи 03.07.2006 ВАТ “Концерн “Весна» уклало з іншим Приватним підприємством “Доліна» договір №03/7 на виконання ремонтних робіт в приміщеннях №№ 101-108 корпусу № 27 по вул. Молодогвардійській, 6 в м.Дніпропетровську щодо усунення дефектів, виявлених в період гарантійного строку в підрядних роботах за договором виконання підрядних робіт від 11.07.2005 № 782.
ВАТ “Концерн “Весна» та ПП “Доліна» складено акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2006 року на суму 97 050 грн. 53 коп., які було оплачено ВАТ “Концерн “Весна».
Таким чином, усунення недоліків в виконаних роботах силами сторонньої організації в даному випадку суперечило порядку, передбаченому умовами домовленостей сторін.
Крім того, слід враховувати, що ВАТ “Концерн “Весна» не оплатив ТОВ “Фактор» виконані роботи в повній мірі, призупинивши оплату з квітня 2006 року.
Враховуючи порядок розрахунків за договором, відповідач не оплатив позивачу роботи в більшій сумі, ніж сума сплачена відповідачем Приватному підприємству "Доліна". Реальні збитки відсутні.
За встановлених судами наведених обставин касаційна інстанція погоджується з висновком судів про відсутність реальних збитків у ВАТ “Концерн “Весна».
Господарським судом також встановлено:
У відповідності з п. 4.3. договору № 782 від 11.07.05 р., укладеним між сторонами, у випадку порушення відповідачем строку, вказаного в п. 5.5.3. договору, чи прострочення усунення дефектів у строк, зазначений в п. 5.5.4. договору, відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої під час нарахування неустойки, від суми договору за кожний день прострочення.
Згідно ст.ст. 612, 613 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Як було встановлено судом вище, позивачем не було спростовано належними доказами ствердження відповідача про не отримання останнім листа вих. № 263 від 22.02.06 р. про виявлені дефекти в період гарантійного строку в роботах виконаних за договором, а також про те, що цей лист був отриманий не уповноваженою особою.
Подальша переписка сторін свідчить, що з боку відповідача вчинялись дії, направлені на складання дефектного акту, шляхом направлення позивачу відповідних пропозицій про направлення своїх представників для такого складання.
Разом з тим, з боку позивача відповідних дій вчинено не було, у своїх листах позивач тільки наполягав на складенні дефектного акту та усуненні дефектів, але конкретних пропозицій щодо часу та місця складення дефектного акту відповідачу не надав.
За таких обставин господарський суд вважає, що в даному випадку мало місце прострочення кредитора -позивача, який не вчинив необхідних дій, що випливають з суті зобов'язання, а саме: вимагаючи складання дефектного акту, не призначив час і місце розгляду комісією виявлених у підрядних роботах дефектів.
Наведене, в свою чергу, унеможливило з'явлення повноважних представників відповідача для складання вказаного акту.
Враховуючи наведене, господарський суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за прострочення направлення представника для складання дефектного акту в сумі 6 682,80 грн.
Судовими рішеннями у справі № 7/300-06 встановлено, що 07.04.06 комісією у складі представників ТОВ “Фактор» та ВАТ “Концерн “Весна» було складено дефектний акт, відповідно до якого, з метою виконання прийнятих на себе гарантійних зобов'язань за договором ТОВ “Фактор» гарантувало усунення виявлених дефектів в строк до 25.04.06 р., але вказаного зобов'язання не виконало та не оплатило ВАТ “Концерн “Весна» вартість їх усунення.
03.07.06 ВАТ “Концерн “Весна» уклало з іншим Приватним підприємством “Доліна» договір №03/7 на виконання ремонтних робіт в приміщеннях №№ 101-108 корпусу № 27 по вул. Молодогвардійській, 6 в м.Дніпропетровську щодо усунення дефектів, виявлених в період гарантійного строку в підрядних роботах за договором виконання підрядних робіт від 11.07.2005 № 782.
ВАТ “Концерн “Весна» та ПП “Доліна» складено акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2006 року на суму 97 050 грн. 53 коп., які було оплачено ВАТ “Концерн “Весна».
Таким чином, усунення недоліків в виконаних роботах силами сторонньої організації в даному випадку суперечило порядку, передбаченому умовами домовленостей сторін.
Враховуючи наведене, а також те, що, укладаючи 03.07.06 з ПП “Доліна» договір № 03/7 на виконання ремонтних робіт щодо усунення дефектів, позивач діяв всупереч умовам договору № 782 від 11.07.05 р., господарський суд вважає, що прострочення відповідача по усуненню виявлених дефектів складає період з 25.04.06 р. по 03.07.06 р., з моменту встановленого дефектним актом від 07.04.06 р. по момент неправомірного укладення позивачем договору з ПП "Доліна".
Таким чином, факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині своєчасного усунення виявлених дефектів матеріалами справи підтверджено, відповідачем не спростовано.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, але частково в сумі пені у розмірі 11 563,66 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив також з наступного:
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї.
Згідно ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства. Розмiр неустойки, встановлений законом, може бути збiльшений у договорi.
Відповідно до п. 4.3. договору № 782 від 11.07.05 р., у випадку прострочення усунення дефектів у строк, зазначений в п. 5.5.4. договору, відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої під час нарахування неустойки, від суми договору за кожний день прострочення.
З урахуванням діючої під час нарахування пені подвійної облікової ставки НБУ (з 25.04.06 р. по 09.06.06 р -19%; з 10.06.06 р. по 02.07.06 р. -17%), а також приймаючи до уваги, що фактично сума договору склала за актом прийомки виконаних підрядних робіт від 23.11.05 р. - 333 655,27 грн., сплаті відповідачем підлягає пеня в сумі 11 563,66 грн.
В решті стягнення пені в цій частині позову слід відмовити, оскільки позивач невірно визначив період стягнення та застосував неправильний розмір відсотків.
Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись Законом України "Про господарські товариства", ст.ст. 92, 99, 237, 239, 246, 525, 526, 530, 549, 551, 611 - 613, ЦК України, ст.ст. 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" (49000, м. Дніпропетровськ, пров. Парусний, 8/4, код 31959328, п/р № 26006500108001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Акціонерного товариства відкритого типу "Концерн "Весна" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 68, код 14309215, п/р № 26007004105180 в ДФ АТ "Укрінбанк", МФО 305590) 11 563,66 грн. пені, 115,64 грн. витрат по сплаті державного мита та 64,31 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпеченню процесу, видавши наказ.
В решті позову відмовити.
Суддя І.Ю. Дубінін