03 жовтня 2025 рокуСправа №160/25963/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
11.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії з вимогами про:
- визнати протиправною бездіяльність ДП «Дніпростандартметрологія» щодо ненадання відповіді на письмове звернення ОСОБА_1 від 24.06.2025 в частині коли, кому та яким чином виплачена грошова сума у розмірі 63515,56 грн (шістдесят три тисячі п'ятьсот п'ятнадцять грн 56 коп.) та повних відомостей про складові означеної грошової суми з зазначенням відповідних розмірів та періодів нарахувань;
- зобов'язати ДП «Дніпростандартметрологія» надати відповіді на письмове звернення ОСОБА_1 від 24.06.2025 в частині коли,кому та яким чином виплачена грошова сума у розмірі 63515,56 грн (шістдесят три тисячі п'ятьсот п'ятнадцять грн. 56 коп) та повних відомостей про складові означеної грошової суми з зазначенням відповідних розмірів та періодів нарахувань.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що з метою виявлення та отримання наявних спадкових коштів після померлого ОСОБА_2 (заробітної плати тощо), як спадкоємець, ОСОБА_1 зверталася до відповідача, спочатку в усній формі, а згодом і письмово листом від 24.06.25, однак відповідь на лист отримала необгрунтовану, у зв'язку з чим і звернулась до суду із цим позовом.
Ухвалою від 12.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копія ухвали від 12.09.2025 вважається врученою відповідачу у день її постановлення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
23.09.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання додаткового часу для подання відзиву на позовну заяву.
30.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог. Вказує, що на звернення позивача були надані відповіді, які були підготовлені в межах наданих повноважень, з дотриманням чинного законодавства та містили відповідь на запитувану інформацію.
02.10.2025 від представника позивача надійшло клопотання про залишення відзиву без розгляду у зв'язку з пропуском строку на його подання. Також представник позивача вважає, що відповідач зобов'язаний подавати всі документи до суду через підсистему "Електронний суд".
Вирішуючи зазначене клопотання, суд доходить висновку, що воно підлягає частковому задоволенню з огляду на пропущений строк для поданн відзиву та відсутності підстав для продовження або поновлення такого строку. Суд не бере до уваги відзив, поданий відповідачем 30.09.2025 та вирішує справу на підставі доданих до позову документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Позивачка неодноразово зверталась до відповідача з питання проведення повного розрахунку у зв'язку із смертю батька. Позивачка подавала свої звернення відповідачу 24.06.2025 та 01.08.2025.
25.07.2025 та 26.08.2025 позивачка отримала листи відповідача № 1086/05-07 та № 1205/05-07, у яких Державне підприємство «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» повідомило, що питання якi позивачка вчергове порушила в листах вiд 24.06.2025 та 01.08.2025, вже розглядалися, про що надавались вiдповiдi позивачці (лист вiд 23.07.2021 № 1078/05-07) та адвокату Белiк С.П. (лист вiд l7.03.2023 № 29905-07). Також відповідач повідомив, що не має повноважень вирішувати та врегульовувати питання спадкування/спадкового права.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною позивачка звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Положеннями статті 20 Закону України Про звернення громадян передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Порядок розгляду заяв (клопотань) визначено, зокрема, в статті 15 зазначеного Закону, відповідно до якої, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
На підставі статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Вказані конституційні положення, а також положення Закону України «Про звернення громадян» містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема, до суб'єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов'язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до частини шостої статті 16 Закону України «Про звернення громадян» до скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 24.06.2025 подано звернення до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації».
25.07.2025 відповідачем надано відповідь № 1086/05-07 на звернення позивачки, в якому вказано, що всі питання у зверненні вже розглядалися, про що надавались вiдповiдi позивачці (лист вiд 23.07.2021 № 1078/05-07) та адвокату Белiк С.П. (лист вiд l7.0З.2023 № 29905-07). Також відповідач повідомив, що не має повноважень вирішувати та врегульовувати питання спадкування/спадкового права.
Як вбачається з матеріалів справи, заява позивачки від 24.06.2025 розглянута і надана відповідь, яку позивачка отримала. Отже, вимоги Закону України «Про звернення громадян» щодо об'єктивної, всебічної і вчасної перевірки заяви чи скарги та письмового повідомлення громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення були дотримані.
В той же час, позивачка не погоджується із змістом відповіді відповідача.
Ураховуючи вказане, листом відповідача № 1086/05-07 позивачці роз'яснено, що всі питання у зверненні вже розглядалися, про що надавались вiдповiдi їй (лист вiд 23.07.2021 № 1078/05-07) та адвокату Белiк С.П. (лист вiд l7.0З.2023 № 29905-07). Також відповідачем роз'яснено, що він не має повноважень вирішувати та врегульовувати питання спадкування/спадкового права.
Позивачка не погоджується зі змістом наданої відповіді, що водночас не свідчить про порушення відповідачем вимог Закону України "Про звернення громадян", звернення вважається розглянутим, якщо розглянуті по суті порушені в ньому питання.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене вище вимоги позивачки про визнання протиправними дій відповідача є необґрунтованими та не можуть бути задоволені, оскільки її звернення було належно розглянуто в межах компетенції відповідача, а отже не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез