03 жовтня 2025 рокуСправа № 495/6466/25
Номер провадження 3/495/2163/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),
встановила:
22.08.2025 до суду надійшли вказані адмінматеріали.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 331262 від 10.08.2025 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 Кодексу із таким формулюванням: 20.06.2025 близько 21:30 год. в районі прикордонного знаку 0613/03 на напрямку Паланка (РМ)-Удобне (Україна) на околиці н.п. Удобне Білгород-Дністрвського району, громадянин України ОСОБА_1 незаконно перетнув днержавний кордон з території Республіки Молдова до України поза пунктом пропуску та без дозволу відповідних органів влади, чим порушив вимоги ст. 5,6 ЗУ «Про прикордонний контроль», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу.
У судові засідання 05.09.2025, 03.10.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду належно повідомлений, шляхом направлення судової повістки; про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи не заявив.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 277 Кодексу справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 204-1 Кодексу, розглядається протягом доби з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними 'їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
З огляду на встановлені обставини, в порядку статті 268 Кодексу, справу розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідальність за частиною першою статті 204-1 Кодексу настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 331262 від 10.08.2025; копіями документів, що посвідчують особу; рапортами.
Перелічені докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку; докази у своїй сукупності доводять факт вчинення поставленого у провину адміністративного правопорушення. У суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 Кодексу
Відповідно до санкції частини першої статті 204-1 Кодексу за дане адміністративне правопорушення передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами; суд вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу. Наявність знарядь і засобів вчинення правопорушення не встановлено, а тому суд не вирішує питання про їх конфіскацію.
Згідно ст.40-1 Кодексу судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Разом з тим, у відповідності з п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, підстави для накладання на ОСОБА_1 обов'язку сплати судового збору відсутні.
Керуючись статтями 27, 33-35, 204-1, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн (три тисячі чотириста грн).
Згідно із статтею 307 Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу. Згідно із статтею 308 Кодексу у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Ю.Ф. Волкова