Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/723/25
Провадження № 2/945/1029/25
(заочне)
03 жовтня 2025року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Будак К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «ФК «Суперіум» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 96414731000 від 03.03.2020 у розмірі 29039,49грн. та витрати за сплату судового збору у розмірі 2 422 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 06.03.2020 між відповідачем та АТ «УКРСИББАНК» на підставі договору-анкети про відкриття та комплексного розрахунково-касового обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умов кредитування (з правилами), було укладено кредитний договір № 96414731000. Однак, відповідач власні зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим АТ «УКРСИББАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» право вимоги до відповідача за вищевказаним договором. Загальна сума заборгованості відповідачки відповідно до реєстру боржників до договору факторингу становить 29039,49грн, яка складається з: заборгованість за основним боргом 14048,31грн, заборгованість за відсотками 14991,18 грн, заборгованість за комісіями 0 грн. Посилаючись на вищевикладене просить суд стягнути заборгованість загальним розміром 29039,49 грн та витрати по сплаті судового збору розміром 2 422,40 грн.
Ухвалою судді від 14.05.2025року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Представником позивача у позові зазначено про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та оголошеннями про виклик в судове засідання на офіційному веб-сайті «Судова влада», відзив не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і представник позивача не заперечує проти порядку заочного розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
03.06.2020 між відповідачем та АТ «УКРСИББАНК» шляхом підписання анкети-заяви про надання споживчого кредиту було укладено договір про відкриття та комплексного розрахунково-касового обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умов кредитування (з правилами) № 96414731000, з додатковою угодою.
Відповідно до п. 1.1. договору банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах Тарифного плану, розміщеного на сайті й на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку (далі «Тарифи»), поточний рахунок, який обслуговується згідно цього договору-анкети та правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК».
Згідно з п. 1.2. договору банк встановлює ліміт овердрафту(надає кредит), на картковому рахунку клієнта (далі ліміт кредитування), а клієнт зобов'язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим договором-анкетою та правилами.
На підставі п. 1.3. договору банк має право надавати, а клієнт отримувати послуги та/або сервіси Банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем банку в порядку, викладеному у правилах.
Відповідно до п. 1.4. договору правила після підписання сторонами договору-анкети, стають його невід'ємною частиною. Підписуючи договір-анкету сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі-анкеті та в правилах.
26.06.2024 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» укладено договір факторингу № 278, відповідно до якого АТ «УКРСИББАНК» передав (відступив) ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» прийняло належні АТ «УКРСИББАНК» права вимоги до боржників.
З копії Реєстру боржників до договору факторингу № 278 від 26.06.2024 випливає, що ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 96414731000 від 03.06.2020 загальним розміром 29039,49грн, яка складається з: заборгованість за основним боргом 14048,31 грн, заборгованість за відсотками 14991,18грн, заборгованість за комісіями 0 грн.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що згідно з умовами укладеного кредитного договору, позичальник зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки, передбачені вказаними умовами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нового кредитору у зобов'язанні відповідно до статті 518 ЦК України.
В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно платіжної інструкції № 455 від 26.06.2024 ТОВ «ФК «Суперіум» перераховано на рахунок АТ «УкрСиббанк» загальну суму у розмірі 1 754 004,03 гривень, у призначенні платежу вказано оплата згідно договору факторингу №278 від 26.06.2024.
14.11.2024 позивачем ТОВ «ФК «Суперіум» на адресу відповідача було направлено Досудову вимогу про сплату заборгованості за договором № 96414731000 від 03.06.2020 у розмірі 29039,49 протягом 30 календарних днів з моменту надсилання цієї вимоги, також було повідомлено про те, що АТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «ФК «Суперіум» право вимоги за цим кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-4 ст. 12, ч. 1 ст. 76, ч.ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги договором про споживчий кредит № 96414731000 від 06.06.2020, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі, визначеному вказаним договором.
За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що задовольняє позов у повному обсязі.
Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 2422,40 грн за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 141, 7682, 141, 263-265, 279,280, 354 ЦПК України, суд
Позов ТОВ «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ;РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт № НОМЕР_2 ; зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ«Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (ЄДРПОУ 42024152; 04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, будинок 23-А, нежитлове приміщення № 35А) заборгованість за кредитним договором № 96414731000 від 03.06.2020 у розмірі 29039,49 грн., а також судовий збір розміром 2 422,40грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя М.М.Войнарівський