Справа № 134/1094/25
3/134/378/2025
Іменем України
03 жовтня 2025 року с-ще Крижопіль
Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Кантониста О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
До Крижопільського районного суду Вінницької області з ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 675878 від 05 липня 2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 04 липня 2025 року о 23 год. 30 хв. в с. Городківка по вул. Лесі Українки, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою та словесно погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , чим вчинив дрібне хуліганство.
В силу положень ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 173 КУпАП, розглядаються протягом доби.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик судді районного суду цю особу може бути піддано приводу органом внутрішніх справ (Національною поліцією).
Обмежений строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, обов'язковість участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у своїй сукупності свідчать про те, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, може бути розглянута у встановлений законодавством строк лише за умови забезпечення органом (посадовою особою), який здійснював складання матеріалів справи, доставлення цієї особи до суду або надання даних щодо засобів зв'язку з останньою (наприклад, номер телефону).
У випадку недоставляння працівниками поліції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, до суду або встановлення неможливості використання альтернативних способів повідомлення про судове засідання (відсутність номеру телефону, перебування абонента зв'язку не в мережі тощо) суд позбавлений об'єктивної можливості своєчасно сповістити особу про місце і час розгляду справи.
ОСОБА_1 працівниками поліції до суду доставлений не був.
Дана справа надійшла до суду 10 липня 2025 року та неодноразово призначалася до судового розгляду.
Так, в судові засідання, призначені на 24 липня 2025 року, 04 серпня 2025 року та 02 вересня 2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, на вказану в протоколі про адміністративне правопорушення адресу судом надсилалися судові повістки, проте вони повернулися до суду неврученими із відміткою на конверті: «адресат відсутній за вказаною адресою». Номер телефону ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутній, що унеможливило надсилання судових повісток у вигляді смс-повідомлень.
Постановою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 02 вересня 2025 року матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП було повернуто до ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області для доопрацювання, а саме: уточнення місця проживання чи перебування ОСОБА_1 .
Матеріали справи повернулися до суду після доопрацювання 24 вересня 2025 року разом із повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний до лав ЗСУ 05.07.2025 року та відправлений до в/ч НОМЕР_1 .
За таких обставин, враховуючи, що судом вжито передбачених КУпАП заходів для виклику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не був позбавлений можливості реалізувати свої права, визначені статтею 268 КУпАП, однак жодних дій для обґрунтування власної позиції по справі ним здійснено не було.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. ст. 254-256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є.
У межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд.
З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 675878 від 05 липня 2025 року, ОСОБА_1 04 липня 2025 року о 23 год. 30 хв. в с. Городківка по вул. Лесі Українки, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою та словесно погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , чим вчинив дрібне хуліганство.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Сам лише факт висловлювання особою нецензурною лайкою без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. А таких наслідків матеріали провадження не містять.
У протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не міститься вказівки на те, що дії ОСОБА_1 порушили громадський порядок і спокій громадян, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Якщо ж ОСОБА_1 своїми можливими протиправними діями порушив громадський порядок і спокій громадян, то у протоколі про адміністративне правопорушення працівнику поліції слід було б зазначити свідків таких дій. Разом з тим, відомості про свідків у протоколі відсутні. Окрім того, у протоколі зазначено, що проводилась відеофіксація, однак в матеріалах справи відсутній відеозапис.
Суд не може самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та розглядає справу в межах обставин правопорушення, які зазначені в протоколі.
Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вважає виправданим посилання за аналогією закону на дану норму Конституції, оскільки за своєю суттю і змістом адміністративні правопорушення є спорідненими із кримінальними правопорушеннями.
Відтак, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що перед судом не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, 284 КУпАП, суддя -
постановила:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Крижопільський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя