Справа № 320/43618/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
03 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрації морських портів України» в особі філії «Днопоглиблюваний флот Державного підприємства «Адміністрації морських портів України» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Адміністрації морських портів України» в особі філії «Днопоглиблюваний флот Державного підприємства «Адміністрації морських портів України» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Державне підприємство «Адміністрації морських портів України» в особі філії «Днопоглиблюваний флот Державного підприємства «Адміністрації морських портів України» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.04.2023 № 698/Ж10/3100040202 в частині застосування штрафу у сумі 538 749,10 грн за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 09.09.2022 № 1; у сумі 252 946,10 грн за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 30.09.2022 № 2.
- визнати податкові накладні від 09.09.2022 № 1, від 30.09.2022 № 2 надісланими до Державної податкової служби України та зареєстрованими 15.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позов обґрунтовано тим, що позивачем своєчасно та в повному обсязі виконано свій обов'язок щодо направлення на реєстрацію податкових накладних від 09.09.2022 № 1 та від 30.09.2022 № 2 за допомогою програмного комплексу «М.Е.Doc», однак, як виявилося згодом направлені позивачем податкові накладні не були зареєстровані в ЄРПН з незалежних від нього причин, що свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 15.10.2022 в межах операційного дня, позивачем за допомогою сервісу електронного документообігу «М.E.Doc» сформовано електронні податкові накладні від 09.09.2022 № 1, від 30.09.2022 № 2 та за допомогою електронного сервісу відправлена на реєстрацію до ЄРПН.
Зазначені обставини підтверджується скріншотами з програми «М.E.Doc», відомістю протоколу руху документа/звіта та пов?язаних з ним повідомлень/квитанцій, властивостях документа податкових накладних від 09.09.2022 № 1, від 30.09.2022 № 2.
Як наслідок, відповідно до відомостей протоколу руху документа/звіта та пов?язаних з ним повідомлень/квитанцій податкові накладні від 09.09.2022 № 1, від 30.09.2022 № 2 були сформовані та відправлені на реєстрацію до Державної податкової служби України з використання прямого з?єднання 15.10.2022 о 13:39, однак зареєстровані лише 18.10.2022.
Відтак, позивач не повинен нести відповідальність за технічну несправність сервісу податкових накладних, що вказує про безпідставність спірного податкового повідомлення-рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що протокол, який надано позивачем не є достатнім доказом виконання останнім обов'язку з направлення на реєстрацію спірної податкової накладної, оскільки при відповідному налаштуванні персонального комп'ютера його штучне створення можливе, а стверджувані позивачем обставини не підтверджуються іншими об'єктивними доказами у справі, тому відповідачем на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення правомірно застосовано штрафні санкції на підставі п. 120-1.1 ст. 120 ПК України.
У поясненнях Державним підприємством «Адміністрації морських портів України» звернуто увагу на те, що позивач не отримав від контролюючого органу квитанції про прийняття чи неприйняття або зупинення реєстрації податкових накладних, що вказує про відсутність підстав для накладення штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 прийнято до провадження дану справу та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 26 серпня 2025 року.
У силу вимог частини першої статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації ДП «Адміністрації морських портів України» в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригувань з датою виписки податкових накладних/розрахунків коригувань з 31.01.2022 по 14.01.2023 та датою реєстрації з 17.06.2022 по 28.02.2023, наявною в базах даних Державної податкової служби.
За результатами камеральної перевірки відповідачем складено акт від 17.03.2023 №470/5/31-00-04-02-02/3872770 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних розрахунків коригувань ДП «Адміністрація морських портів України» в Єдиному реєстрі податкових накладних наведених в Додатку № 1».
Згідно додатку 1 до вищеозначеного акту перевірки встановлено, що ДП «Адміністрація морських портів України» зареєстровано 441 податкові накладні з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за що передбачена відповідальність у розмірі 944 525, 89 грн, згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
Як наслідок, 11 квітня 2023 року відповідачем на підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкове-повідомлення рішення № 698/Ж10/3100040202 про застосування до позивача штрафу у сумі 944 525, 89 грн за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 11.04.2023 №698/Ж10/3100040202, в частині застосування штрафу у сумі 791 695,20 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних № 1 від 09.09.2022 та № 2 від 30.09.2022 протиправним та таким, що прийняте з порушенням податкового законодавства України та підлягає скасуванню.
Водночас, задля уникнення, нарахування пені та податкової застави з боку контролюючого органу за несплату грошового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.04.2023 № 698/Ж10/3100040202, позивачем 25.04.2023 було добровільно сплачені штрафні санкції, що підтверджується копією платіжного доручення від 25.04.2023 №1140.
Втім, вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним з огляду на порушення своїх прав, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки протоколи, які надано позивачем не є достатнім доказом виконання останнім обов'язку з направлення на реєстрацію спірних податкових накладних, оскільки при відповідному налаштуванні персонального комп'ютера його штучне створення можливе, вказане свідчить про правомірність застосування відповідачем на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення штрафних санкцій на підставі п. 120-1.1 ст. 120 ПК України.
Як наслідок, підстави для визнання податкових накладних від 09.09.2022 № 1, від 30.09.2022 № 2 надісланими до Державної податкової служби України та зареєстрованими 15.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних - відсутні.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).
Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.
Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Виходячи зі змісту наведених норм ПК України, порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН є податковим правопорушенням, за яке законом передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.
При цьому, слід враховувати, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто, саме протиправність дії/бездіяльності є обов'язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.
Таким чином, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них (їх нереєстрацію), необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №820/3006/17 та від 21.01.2020 у справі №826/7925/16.
З матеріалів справи вбачається, що камеральною перевіркою встановлені порушення ДП «Адміністрація морських портів України» п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначених в додатку № 1.
Так, контролюючим органом встановлено порушення граничних термінів реєстрації ДП «Адміністрація морських портів України» в ЄРПН податкових накладних: ПІН № 1 (дата виписки 09.09.2022, дата реєстрації 18.10.2022, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН 18 днів), ПН № 2 (дата виписки 30.09.2022, дата реєстрації 18.10.2022, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН 3 дні).
Як наслідок, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення, яким до ДП «АМПУ» в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних від 09.09.2022 № 1, від 30.09.2022 № 2, застосовано штраф на загальну суму 791 695,20 грн, зокрема:
- за протермінування реєстрації податкової накладної від 09.09.2022 № 1 на 18 календарних днів на суму ПДВ 2 693 745,5 грн застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 538 749,10 грн;
- за протермінування реєстрації податкової накладної від 30.09.2022 № 2 на 3 календарних дні на суму ПДВ 2 529 461,04 грн застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 252 946,10 грн.
У свою чергу, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).
Як визначено пунктами 2, 3 Порядку № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з п. 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
У відповідності до пункту 13 вказаного Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У силу вимог пунктів 14 та 15 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
З аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов'язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов'язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.
У свою чергу, позиція скаржника грунтується на тому, що ним своєчасно та в повному обсязі виконано свій обов'язок щодо направлення на реєстрацію податкових накладних від 09.09.2022 № 1 та від 30.09.2022 № 2 за допомогою програмного комплексу «М.Е.DOC», однак, як виявилося згодом направлені позивачем податкові накладні не були зареєстровані в ЄРПН з незалежних від нього причин.
Як наголошує позивач, 15.10.2022 в межах операційного дня, за допомогою сервісу електронного документообігу «М.E.Doc» сформовано електроні податкові накладні від 09.09.2022 № 1, від 30.09.2022 № 2 та за допомогою електронного сервісу відправлена на реєстрацію до ЄРПН.
Як наслідок, відповідно до відомостей протоколу руху документа/звіта та пов?язаних з ним повідомлень/квитанцій податкові накладні від 09.09.2022 № 1, від 30.09.2022 № 2 були сформовані та відправлені на реєстрацію до Державної податкової служби України з використання прямого з?єднання 15.10.2022 о 13:39, однак зареєстровані лише 18.10.2022.
Втім, як вірно відзначено судом першої інстанції, надані позивачем протоколи не є достатнім доказом виконання останнім обов'язку з направлення на реєстрацію спірних податкових накладних, оскільки при відповідному налаштуванні персонального комп'ютера його штучне створення можливе.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 19.08.2021 у справі № 520/11447/19.
При цьому, відповідні протоколи є єдиними доказами, наданими позивачем на підтвердження своєчасності реєстрації таких податкових накладних, а позиція позивача жодним чином не підтверджуються іншими належними та допустимими доказами у справі, що свідчить про правомірність застосування відповідачем на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення штрафних санкцій на підставі п. 120-1.1 ст. 120 ПК України.
Як наслідок, позовні вимоги щодо визнання податкових накладних від 09.09.2022 № 1, від 30.09.2022 № 2 надісланими до Державної податкової служби України та зареєстрованими 15.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних є також безпідставними.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрації морських портів України» в особі філії «Днопоглиблюваний флот Державного підприємства «Адміністрації морських портів України» - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко