П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/5312/25
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
23 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі м. Одеси рішення № 2096/18.01-06 від 01 травня 2025 року про утримання надміру виплачених сум допомог.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що переплати соціальної допомоги виникла не з її вини, оскільки позивач не приховувала жодних відомостей про себе, а тому рішення відповідача про утримання надміру виплачених сум допомоги у розмірі 32 000 грн є протиправним. Крім того, позивач заначила, що відповідач не має законних повноважень приймати рішення про утримання надміру виплачених сум допомог.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що оскаржуване рішення прийнято в межах та в спосіб визначений законом, а переплата соціального допомоги виникла через те, що позивачка своєчасно не повідомила відповідача про наявність в її чоловіка квартири в м. Одеса. З 01.12.2023 року, наявність житла в членах сім'ї тимчасово переміщеного особи є підставою для припинення соціальних виплат.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що з 1 грудня 2023 року допомога не призначається/не виплачується на сім'ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання особа з числа членів сім'ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій можливих бойових дій. Апелянт наголосив, що позивач приховала, що має чоловіка, який у липні 2023 року отримав у спадок квартиру. У зв'язку з наявністю у члена сім'ї ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно та неповідомлення позивачем управління про зміни, які впливають на визначення права на отримання допомоги, у період з 01.12.2023 по 31.03.2025 ОСОБА_1 отримала допомогу неправомірно.
З посиланням на висновки Верховного Суду від 27.02.2024 по справі № 560/9166/23 апелянт зазначив, що якщо кошти не будуть повернені добровільно, орган соцзахисту може звернутися до суду з цивільним позовом про стягнення з внутрішньо переміщеної особи сум переплати і лише в судовому порядку вирішуватиметься питання щодо наявності підстав для їх повернення та застосування статті 1215 ЦК України. Висновки, викладені у оскаржуваному рішенні відповідача, не породжують обов'язкових юридичних наслідків для ОСОБА_1 . Апелянт вказав, що ОСОБА_1 не згодна з такою позицією управління та не бажає повертати кошти добровільно, це питання має вирішуватись судом саме в порядку цивільного провадження. Крім того, апелянт звернув увагу, що належним відповідачем у даній справі є Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, а не управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі м. Одеси, яке є територіальним структурним підрозділом Департаменту без права юридичної особи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач є мешканкою м. Миколаєва, зареєстрована в АДРЕСА_1 , є пенсіонеркою та перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні ПФУ м. Миколаєва та Миколаївської обл. ( а.с. 13)
30 травня 2022 року ОСОБА_1 взята на облік управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі м. Одеси, що підтверджено довідкою «Про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» № 5137-5001672170 від. 30.05.2022 року (а.с.8)
Того ж дня, ОСОБА_2 звернулась до управління соцзахисту населення із заявою про надання допомоги ВПО, до які долучила копії паспорта громадянки України, ідентифікаційний код, пенсійне посвідчення, довідку ВПО, довідку реквізитів банківського рахунку (а.с. 48-54)
21 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомила відповідача про зміну місця проживання у м. Одеса, та їй надано оновлену довідку «Про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» № 5137-5001672170 від. 21.10.2022 року (а.с.9).
З 01 травня 2022 року по 31 березня 2025 року ОСОБА_1 одержувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи.
16 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з проханням повідомити, чому з 01.04.2025 року їй припинено нарахування та виплату допомоги (а.с. 56).
01 травня 2025 року управлінням соціального захисту населення в Хаджибейському районі м. Одеси прийнято рішення № 2096/18.01-06 про утримання надміру виплачених сум допомоги, де зазначено, що за період з 01.12.2023 року по 31.03.2025 року утворилася переплата в сумі 32000, 00 грн, яка підлягає поверненню ОСОБА_1 на небюджетний рахунок Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в управлінні Державної казначейської служби. У разі не надходження від отримувача допомоги коштів протягом місяця з дня його повідомлення по прийняття цього рішення орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку (а.с. 11-12).
02 травня 2025 року управління соціального захисту листом повідомило ОСОБА_1 про прийняте рішення від 01.05.20205 року № 2096/18.01-06 про утворення надміру виплачених сум допомоги (а.с.10).
Вважаючи протиправним оскаржуване рішення, оскільки чинним законодавством на позивача не покладено обов'язок повідомляти управління соціального захисту про зміну майнового стану чоловіка, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з п.29 Порядку №332, вбачається що орган соціального захисту населення не наділений повноваженнями приймати рішення про утримання надміру виплачених сум допомоги. Відповідач може лише визначити обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів.
Механізм нарахування та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначається Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (далі - Порядок № 332).
Відповідно до п. 3 Порядку № 332 до складу сім'ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб), зокрема, чоловік.
За приписами пп. 5 п. 7-1 Порядку № 332, з 1 грудня 2023 року допомога не призначається/не виплачується на сім'ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання особа з числа членів сім'ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
За обставинами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в управлінні з 30.05.2022 та з 01.05.2022 отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам.
10 квітня 2025 з телефонної розмови з ОСОБА_1 спеціаліст управління дізналася, що у заявниці є чоловік, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання вимог зазначених у п.п. 7 та 7-1 Порядку № 332, управлінням здійснено запити щодо отримання відомостей про ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та до Міністерства фінансів України.
Відповідно до інформації, отриманої з Державного реєстру, ОСОБА_3 має у власності квартиру, загальною площею 47,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (1/2 частки на підставі свідоцтва на спадщину №3-313, виданого 20.02.2015 та 1/2 частки на підставі свідоцтва на спадщину №3-734, виданого 01.07.2023.
Згідно з п. 9 Порядку № 332 уповноважена особа зобов'язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги») орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.
Якщо отримувачів, яким призначено допомогу, відбулися зміни, які впливають на право на отримання допомоги, розмір допомоги перераховується з місяця, що настає за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженої особи або згідно з інформацією, наданою компетентним органом, та/або за результатами проведеної додаткової перевірки рекомендацій, наданих Мінфіном, відповідно до Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат». Таку заяву уповноважена особа має право надіслати з використанням поштового або електронного зв'язку органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.
Оскільки станом на 01 грудня 2023 року, з якого відбулись зміни по п.7-1 Порядку № 332, член сім'ї позивача (чоловік), мав у власності квартиру загальною площею 47,6 кв.м у м.Одесі, викладене є підставою для припинення виплати ОСОБА_1 допомоги на проживання ВПО.
Крім того, принагідно звернути увагу, що обов'язок особи повідомляти орган соціального захисту про зміни, зокрема, житлових умов орган, які впливають на отримання допомоги на проживання ВПО, прямо встановлений п.9 Порядку № 332.
З особової справи ОСОБА_1 вбачається, що жодних повідомлень про наявність у позивача та членів його сім'ї права власності на нерухоме майно від позивача до органу соціального захисту населення не надходило.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що у зв'язку з наявністю у члена сім'ї ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно та неповідомлення позивачем управління про зміни, які впливають на визначення права на отримання допомоги, у період з 01.12.2023 по 31.03.2025 ОСОБА_1 отримала допомогу неправомірно.
Висновки суду першої інстанції, що саме на відповідача покладався обов'язок виявлення невідповідності таких уповноважених осіб/отримувачів зазначеним критеріям або вимогам, судова колегія вважає помилковим, оскільки це передбачено новою редакцією Порядку № 332.
В свою чергу, ще з серпня 2023 року Порядок № 332 містив обов'язок позивача повідомити управління соціального захисту про наявність у власності її чоловіка квартири.
Вирішальним в межах розгляду даної справи є не те, коли позивач повідомила/не повідомила відповідача чи коли відповідач дізнався/повинен був дізнатись про зміни майнового стану її сім'ї, а має значення той факт, що з 01 грудня 2023 року після внесення змін до Порядку № 332, позивач вже не мала права на отримання допомоги на проживання ВПО.
Додатково колегія суддів враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 27.02.2024 року у справі № 560/9166/23, що якщо орган соціального захисту населення вважає, що внутрішньо переміщена особа отримувала допомогу неправомірно, останній може надіслати такій особі вимогу про повернення неправомірно отриманих сум.
Разом з тим, уповноважений орган не наділений правом самостійно, без дозволу особи стягнути з неї грошові кошти або майно в рахунок погашення боргу, таке стягнення може бути проведено лише за рішенням суду, яке набрало законної сили, або добровільно.
Тобто, якщо кошти не будуть повернені добровільно, орган соцзахисту може звернутися до суду з цивільним позовом про стягнення з внутрішньо переміщеної особи сум переплати і лише в судовому порядку вирішуватиметься питання щодо наявності підстав для їх повернення та застосування стаття 1215 ЦК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем ухвалено рішення на підставі повноважень і відповідно до приписів Порядку № 332.
Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Додатково колегія суддів враховує доводи апелянта, що позовна заява пред'явлена не до того відповідача.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно приписів Положення про управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, управління є територіальним структурним підрозділом Департаменту без права юридичної особи.
Управління підпорядковується директору Департаменту. Координує діяльність управління директор Департаменту.
Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради у відзиві на позовну заяву наголошував на тому, що належним відповідачем у даній справі є Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, однак суд першої інстанції не вирішив дане питання.
При цьому, положення частини другої - третьої статті 48 КАС України передбачають, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Відтак, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Крім того, обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Миколаївський окружний адміністративний суд не надав належної оцінки доводам Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та не з'ясував, що управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі м.Одеси не є юридичною особою та не має коду ЄДРПОУ.
Відповідно до статті 48 КАС України, заміна неналежного відповідача або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції, оскільки наслідком таких дій є розгляд справи спочатку.
Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості заміни неналежної сторони у справі, це може проводитися виключно судом першої інстанції.
Аналогічна правова позиція викладена верховним Судом в постанові по справі № від 07.04.2020 по справі №200/9346/16-а, від 07.04.2020 по справі №501/1397/17, від 28.11.2019 по справі №826/12172/18, від 24.09.2019 по справі №344/19007/18 та від 26.08.2020 року по справі № 500/2972/17.
Оскільки справу розглянуто судом першої інстанції до неналежного відповідача, це є порушенням вимог процесуального права та є самостійною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 та п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 30 травня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України
Керуючись ст.ст.308,311, 312, 315,317,321,328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року - скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко