П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 жовтня 2025 р.м.ОдесаСправа № 476/370/25
Головуючий в 1 інстанції: Чернякова Н.В.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 11 вересня 2025 року у справі за позовом Марку Олени Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Рішенням Єланецький районний суд Миколаївської області від 11 вересня 2025 року позов Марку О.В. в інтересах ОСОБА_1 - задоволено. Скасовано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України - закрито.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 29.09.2025р. подав апеляційну скаргу, у якій, зокрема, заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ознайомившись із даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.296 КАС України, у зв'язку із чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, за приписами ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору, та ч.1 цієї ж статті визначені особи, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів, до яких таке відстрочення застосовується, обумовлені ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, звільнити від сплати або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» закріплено те, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас, конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Більше того, щодо сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини стосовно її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат щодо сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Суд, що розв'язує питання про відкриття провадження (взяття до провадження заяви або скарги), встановивши за результатами розгляду відповідного клопотання наявність встановленої законом підстави для зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, та дійшовши висновку про потребу реалізації такого свого повноваження, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є прерогативою відповідного суду.
Разом із тим, підстави для задоволення клопотання відповідача, у даному випадку, відсутні, оскільки наведені ним обставини не є поважними підставами для відстрочення сплати судового збору, а заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 18.03.2020р. у справі №420/3173/19, ухвалах від 30.12.2020р. у справі №560/3049/20, від 28.04.2022р. у справі №240/12834/21, у справі №560/8944/20, у справі №300/3392/21, у справі №240/10120/21, у справі №380/6677/21, ухвалі від 04.05.2022р. у справі №120/4055/21-а, ухвалі від 12.05.2022р. у справі №620/7674/21, ухвалі від 09.06.2022р. у справі №380/12274/21 та ухвалі від 20.06.2022р. у справі № 380/7161/21.
При прийнятті таких висновків, суд враховує положення ст.129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таким чином, обставини пов'язані з внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть вважатися достатніми для відстрочення такої сплати.
Обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно. Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Щодо суми судового збору, слід зазначити наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 18.03.2020р. у справі №543/775/17 дійшла висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст.287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст.2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах стосовно накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подачу апеляційної скарги на постанову суду для суб'єктів владних повноважень, юридичних осіб, фізичних осіб або фізичних осіб-підприємців встановлюється у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Станом на 01.01.2025р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав - 3028 грн.
За правилами ч.3 ст.4 Закону № 3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання цього позову до суду 1-ї інстанції позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі - 605,60 грн. (3028 грн. х 0,2) Відповідно, ставка судового збору за подання апеляційної скарги, у даному випадку, становить - 726,72 грн. (605,60 грн. х 1,5 х 0,8).
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі - 726,72 грн. за належними реквізитами щодо його сплати:
отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA678999980313101206081015758;
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Окрім того, відповідно до п.2 ч.5 ст.296 КАС України, до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.44 цього Кодексу.
Згідно з ч.9 ст.44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Вищевказані документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
У той же час, саме по собі надсилання відповідних документів на електронну адресу сторони у справі, указану в документах, що подавались до суду, не заборонено, проте таке надсилання не підтверджує надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів ОСОБА_3 у визначений положеннями КАС України спосіб, зокрема, ст.44 КАС України.
Аналогічні правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду від 30.05.2024р. у справі №990/88/24 та від 20.06.2024р. у справі №520/11485/22.
Так, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, дана скарга була сформована та подана через підсистему «Електронний суд», однак доказів надсилання копії апеляційної скарги і копій доданих до неї матеріалів ОСОБА_3 апелянтом не надано. Надання при цьому відповідачем до суду доказів надсилання копій апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів представникам не може вважатися належним виконання зазначених вимог процесуального законодавства.
За наведених обставин, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.296 КАС України, а тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ч.1 ст.169 КАС України має бути залишена без руху.
Оскільки особою, яка оскаржує рішення суду в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, а також не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги і копій доданих до неї матеріалів ОСОБА_3 , подана апеляційна скарга, на підставі ст.298 КАС України, підлягає залишенню без руху.
Разом із тим, відповідно до ст.297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно з пп.15.5 п.15 ч.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В інших випадках, до суду апеляційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
Беручи до уваги відсутність матеріалів справи в суді апеляційної інстанції, суд вважає за необхідне витребувати справу №476/370/25 з Єланецького районного суду Миколаївської області.
Керуючись ст.ст.133,169,296,297,298 КАС України,
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 5-денний строк з моменту отримання копії ухвали.
Витребувати з Єланецького районного суду Миколаївської області матеріали справи №476/370/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Осіпов Ю.В.