03 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7864/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 року у справі №420/7864/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
18 березня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області шляхом відмови в поновленні прав №1500-0903-8/56833 від 06.03.2025 року щодо виплати у неповному розмірі з 01.01.2025 року пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, із застосуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів (максимальним розміром), установленими для осіб, які втратили працездатність та пониження суми пенсії на коефіцієнт, встановлений п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням проведених виплат;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області шляхом відмови в поновленні прав № 1500-0903-8/56833 від 06.03.2025 року щодо не виплати індексації пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відновити нарахування, виплатити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з індексацією у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 року в повному обсязі та без застосування понижуючих коефіцієнтів та обмеження пенсійних виплат максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ГУ ПФУ не мало правових підстав для застосування до його пенсії коефіцієнтів, встановлених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX та постановою Кабінету Міністрів України № 1, оскільки такі дії суперечать приписам Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, що порушує його право на належне соціальне забезпечення.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 30 травня 2025 року прийнято судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 у неповному розмірі з 01.01.2025 року пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, із застосуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів (максимальним розміром), установленими для осіб, які втратили працездатність та пониження суми пенсії на коефіцієнт, встановлений п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» №4059-IX та постановою Кабінету Міністрів України №1 установлено додаткові підстави для обмеження розміру пенсій шляхом застосування відповідних коефіцієнтів, які фактично звужують обсяг прав та соціальних гарантій пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
Як зауважено судом попередньої інстанції, в своїх рішеннях Конституційний Суд України неодноразово наголошував на тому, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччям у законодавстві.
Відтак, окружний адміністративний суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми спеціального нормативно-правового акту, яким є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІ (з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, від 27.02.2020 року №3-р/2020), який не передбачає будь-яких обмежень розміру пенсій.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції вказав про відсутність спору з огляду на те, що станом на 01.03.2025 року позивачу виплачується індексація базового ОСНП 2025 у розмірі 1500 грн.
Не погоджуючись з означеним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - скаржник, Головне управління, пенсійний орган) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просило апеляційний суд скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги пенсійного органу зводяться до того, що стаття 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» №4059-IX та постанова Кабінету Міністрів України №1 є чинними і неконституційними не визнавались, а отже є обов'язковими до застосування. При цьому, скаржник наголошує, що постанова Кабінету Міністрів України №1, яка прийнята на виконання вимог статті 46 вказаного Закону № 4059-IX, обумовлена введеним військовим станом на території України та фінансовими труднощами, які постали перед державою.
Крім цього, не погодившись із зазначеним рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивачем (далі - скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд змінити рішення суду в оскаржуваній частині шляхом викладення в новій редакції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що Головним управлінням протиправно здійснено виплату позивачу пенсії з 01 березня 2025 року із застосуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Крім того, як стверджував скаржник, під час виплати пенсії з 01.03.2025 року пенсійним органом протиправно не здійснено виплату індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ГУ ПФУ не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як з'ясовано апеляційним судом та установлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З матеріалів справи слідує, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2025 року та з 01.03.2025 року. Після застосуванням до пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів та обмеження її максимальним розміром, у підсумку такий розмір становить 27341 грн. 24 коп.
Не погодившись з діями відповідача щодо зниження розміру пенсії у зв'язку із застосуванням коефіцієнтів, встановлених статтею 46 Закону № 4059-IX та постановою Кабінету Міністрів України №1, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Предметом спору в цій справі є дії територіального органу Пенсійного фонду України щодо застосування з 01.01.2025 року та з 01.03.2025 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» №4059-IX та постановою Кабінету Міністрів України №1 під час перерахунку позивачеві пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Слід зазначити, що правовідносини подібні до тих, які склалися у справі, яка розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, Верховний Суд, переглядаючи справу №120/1081/25 в касаційному порядку, у постанові від 11.09.2025 року, врахувавши неодноразово викладену Конституційним Судом України юридичну позицію стосовно того, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок призводить до скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, дійшов висновку про те, що:
«Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови Кабінету Міністрів України №1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.».
Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів вважає, що ГУ ПФУ, застосувавши до пенсії позивача понижувальні коефіцієнти, передбачені статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» №4059-IX та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1, діяло всупереч положенням спеціального Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, який регулює порядок призначення, перерахунку та виплати пенсій особам, звільненим з військової служби та іншим особам, які мають право на пенсії за цим Законом.
Враховуючи наведене, колегія суддів вказує, що суд попередньої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо протиправності дій відповідача, які полягали в застосуванні коефіцієнтів зменшення, встановлених статтею 46 Закону №4059-IX та постановою Кабінету Міністрів України №1, до перерахованої в січні 2025 року пенсії позивача, оскільки у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми спеціального нормативно-правового акту, яким є Закон №2262-ХІ (з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, від 27.02.2020 № 3-р/2020), який не передбачає будь-яких обмежень розміру пенсій.
Аналогічного правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 23.09.2025 року по справі №420/4102/25.
Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують доводи, наведені Головним управлінням ПФУ в Одеській області у апеляційній скарзі.
Разом з цим, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що з 01.03.2025 року відповідачем здійснено аналогічний перерахунок пенсії позивача. Так, за результатом перерахунку пенсії позивача з 01.03.2025 року, розмір пенсії становив 34399 грн. 48 коп.
Як установлено апеляційним судом, до зазначеного розміру пенсії (34399 грн. 48 коп.) увійшла сума індексації у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Водночас, з урахуванням максимального розміру пенсія позивача склала - 32899 грн. 48 коп. (34399 грн. 48 коп. - 1500 грн.)
Крім того, згідно із перерахунком пенсії позивача від 05.03.2025 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», відповідач застосував до пенсії позивача такі обмеження її виплати:
1) максимальний розмір десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб у сумі 23610 грн.;
2) понижуючі коефіцієнти.
З урахуванням застосованих обмежень, сума пенсії позивача з 01.03.2025 року, яка визначена у розмірі 34399 грн. 48 коп., виплачується у розмірі 27341 грн. 24 коп., тобто з обмеженням її максимального розміру та застосуванням понижуючих коефіцієнтів на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
У свою чергу, застосування відповідачем понижуючих коефіцієнтів та обмеження пенсійних виплат максимальним розміром, а також не виплати індексації пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 з 01.03.2025 року є протиправним, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписами статті 317 КАС України передбачено підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Беручи до уваги вище викладене, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, відтак, згідно до ст. 315, 317 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду попередньої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, як з'ясовано судовою колегією, за подачу апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1453 грн. 44 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією. (а.с.101)
За таких обставин, розмір судових витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі складає 1453 грн. 44 коп.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 року у справі №420/7864/25 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Прийняти в цій частині у справі №420/7864/25 нове судове рішення.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2025 року із застосуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», а також без урахування індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», а також з урахуванням індексації у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 року у справі №420/7864/25 - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1453 грн. 44 коп. (одна тисяча чотириста п'ятдесят три гривні 44 копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька