П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 467/492/25
Перша інстанція суддя Догарєва І.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
при секретарі Модваловій Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, інспектора відділення поліції №1 Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Сорокопуда Сергія Олексійовича про скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Національної поліції в Миколаївській області, інспектору відділення поліції №1 Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Сорокопуду Сергію Олексійовичу про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 4437794 від 06 квітня 2025 року.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволення позову, оскільки суб'єктом владних повноважень належним чином не доведено факту вчинення апелянтом спірного адміністративного правопорушення.
При цьому, апелянт наголошує, що на наданих поліцейськими відеозаписах не зафіксовано факту вчинення ним спірного правопорушення, а саме порушення правил користування ременем безпеки.
Крім того, надані апелянтом пояснення на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо відсутності у нього обов'язку користуватись ременем безпеки, на переконання апелянта, жодним чином не доводять факту вчинення ним спірного правопорушення.
В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, так як відповідачем доведено належними доказами факт вчинення спірного правопорушення позивачем.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 06 квітня 2025 року інспектором ВП №1 Первомайського РУП ГУНП в Миколаївській області Сорокопудом С.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4437794.
Зі змісту постанови вбачається, що 06 квітня 2025 року о 11:13 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL VECTRA ( НОМЕР_1 ) в селищі Арбузинка по вул. Вчительській, 145, обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3. «в» ПДР.
Тому, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, а також накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, розміром 510,00 грн.
В свою чергу, не погоджуючись з фактом притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як у ході судового розгляду справи підтверджено факт вчинення позивачем спірного правопорушення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1.1. Правил дорожнього руху (далі ПДР), що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно пп. «в» п. 2.3 ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Згідно ч. 5 ст. 121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови Головного управління Національної поліції в Миколаївській області «Про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі» серії ЕНА № 4437794 від 06 квітня 2025 року.
Зазначеною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.
В даному випадку, поліцейськими встановлено, що позивач керував транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки, чим порушив вимоги пп. «в» п. 2.3 Правил дорожнього руху.
В свою чергу, позивач заперечує факт вчинення спірного правопорушення, а також зазначає, що поліцейськими не доведено факту вчинення спірного правопорушення належними та допустимими доказами.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, а також надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу вищевказаних норм процесуального права вбачається, що у суб'єкта владних повноважень наявний обов'язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти задоволення адміністративного позову.
В даному випадку, на виконання зазначеного обов'язку, суб'єктом владних повноважень надано до суду відеозаписи, на яких зафіксовано момент вчинення позивачем спірного правопорушення, а також подальший розгляд справи про адміністративне правопорушення.
В свою чергу, судом першої інстанції досліджено надані суб'єктом владних повноважень відеозаписи та підтверджено висновки останнього про наявність у діях позивача складу спірного адміністративного правопорушення.
Між тим, щодо доводів апелянта про те, що з відеозапису відеореєстратора автомобіля поліцейських безпомилково неможливо встановити факт вчинення спірного правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з аналізу наданого поліцейськими відеозапису вбачається, що поліцейські мали прямий та безперешкодний огляд перехрестя, у межах якого позивач здійснював керування автомобілем, а як наслідок чітко бачили момент вчинення позивачем спірного правопорушення.
При цьому, колегія суддів наголошує, що для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу, а саме безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу (прийняття постанови) про адміністративне правопорушення.
Тому, враховуючи надані суб'єктом владних відеозаписи з автомобільного відеореєстратора та нагрудних відеореєстраторів, поведінку позивачу та надані позивачем пояснення під час зупинки його транспортного засобу та розгляду справи про адміністративні правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.
При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2025 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, покласти на ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук