25 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/13179/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,
за участю секретаря: Мунтян С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №420/13179/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів
29.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій, з урахуванням уточнень, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) "Про результати службового розслідування за фактом завдання збитків державі старшим лейтенантом ОСОБА_1 " від 26.03.2024 №28;
- визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 24.04.2024 №109, яким старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_2 Сил територіальної оборони за вчинені правопорушення притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді "Пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу)".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про те, що військовою часиною НОМЕР_1 не забезпечено повноту та всебічність службового розслідування, оскільки не здійснено комплекс заходів з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення. Також, за результатом службового розслідування не установлено наявності прямої дійсної шкоди (збитків), завданої військовій частині НОМЕР_1 , шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання продовольства, погіршення або псування продуктів внаслідок їх неналежного зберігання. Як стверджує ОСОБА_1 , матеріально-відповідальною особою за приймання, зберігання, облік, видачі та списання продуктів харчування у військовій частині НОМЕР_1 є начальник складу продовольчої служби ОСОБА_2 , а не він. На думку позивача, матеріалами службового розслідування не доведено його вини у вчиненні дисциплінарного проступку.
Уважаючи позов ОСОБА_1 необґрунтованим військовою частиною НОМЕР_1 до суду першої інстанції скеровано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що старшим лейтенантом ОСОБА_1 завдано державі збитки на суму 883255грн., а тому його цілком правомірно понижено у військовому званні на один ступінь. Також, відповідач вказує, що службове розслідування проведено повно та об'єктивно, у ході якого вину позивача доведено повністю.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №420/13179/24 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції вказав, що під час проведення службового розслідування у військовій частині НОМЕР_1 не забезпечено повноти та всебічності, оскільки не здійснено комплекс заходів з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність яких стали причиною вчинення правопорушення. Також, не встановлено наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою начальника продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 і порушеннями в обліку майна на продовольчому складі військової частини НОМЕР_1 у період з 07.01.2023 по 15.09.2023, ступінь вини усіх службових осіб військової частини НОМЕР_1 , які одержували під звіт, зберігали та видавали продукти зі складу для харчування особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги військова частина НОМЕР_1 зазначає, що старшим лейтенантом ОСОБА_1 завдано державі збитки на суму 883255грн., а тому його цілком правомірно понижено у військовому званні на один ступінь. Також, відповідач вказує, що службове розслідування проведено повно та об'єктивно, у ході якого вину позивача доведено повністю. Крім того, скаржник акцентує увагу на тому, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків. На думку відповідача, ОСОБА_1 правомірно притягнуто як до дисциплінарної, так і до матеріальної відповідальності.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з урахуванням такого.
Зокрема, апеляційним адміністративним судом установлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.12.2022 №328 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , офіцера групи логістики, призначено на посаду начальника продовольчої служби.
Колегією суддів установлено, що з метою вичерпного встановлення обставин, що призвели до завдання збитків державі (у зв'язку з допущеними старшим лейтенантом ОСОБА_1 , під час перебування на посаді начальника продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_1 , порушень), уточнення розміру завдань збитків, ініціювання притягнення винних осіб до дисциплінарної і матеріальної відповідальності, командиром військової частини НОМЕР_1 19.02.2024 видано наказ №69 «Про призначення додаткового службового розслідування за фактом завдання збитків державі старшим лейтенантом ОСОБА_1 ».
Пунктом 1 названого індивідуального акту суб'єкта владних повноважень наказано провести додаткове службове розслідування за фактом завдання матеріальних збитків державі старшим лейтенантом ОСОБА_1 під час перебування його на посаді начальника продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_1 .
У зв'язку з чим та з метою уточнення вичерпного встановлення обставин, причин і умов, що сприяли невиконанню або неналежному виконанню вимог наказів та інших керівних документів, що призвели до завдання збитків державі (у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків старшим лейтенантом ОСОБА_1 , під час перебування на посаді начальника продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_1 ), що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили України завдань, а також встановлення ступеня вини старшого лейтенанта ОСОБА_1 , чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення, дисциплінарною комісією проведено відповідне службове розслідування.
За наслідком такого розслідування складено акт службового розслідування за фактом завдання збитків державі старшим лейтенантом ОСОБА_1 , у якому запропоновано, зокрема:
- вважати ОСОБА_1 таким, що діючи умисно, в умовах воєнного стану своїми діями та службовою недбалістю завдав державі збитків на загальну суму 883 255грн.;
- направити до військової частини НОМЕР_3 клопотання про притягнення старшого лейтенанта ОСОБА_1 за вчиненні правопорушення до дисциплінарної відповідальності у вигляді «пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу»;
- притягнути старшого лейтенанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на загальну суму 883 255грн.
26.03.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №28 «Про результати службового розслідування за фактом завдання збитків державі старшим лейтенантом ОСОБА_1 ».
Названим індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень наказано:
- вважати старшого лейтенанта ОСОБА_1 таким, що діючи умисно, в умовах воєнного стану своїми діями та службовою недбалістю завдав державі збитків на загальну суму 883 255грн.;
- направити до військової частини НОМЕР_3 клопотання про притягнення старшого лейтенанта ОСОБА_1 за вчиненні правопорушення до дисциплінарної відповідальності у вигляді «пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу»;
- не виплачувати старшому лейтенанту ОСОБА_1 премію за березень 2024 року;
- притягнути старшого лейтенанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на загальну суму 883 255грн.
- у зв'язку з нововиявленими обставинами направити копію матеріалів службового розслідування до військової частини НОМЕР_3 для подальшого прийняття рішення щодо завдання збитків державі на загальну суму 883 255грн.
У подальшому, командиром військової частини НОМЕР_2 видано наказ (по особовому складу) №109 від 24.04.2025, пунктом 6 якого лейтенанта ОСОБА_1 , командира протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_2 Сил територіальної оборони Збройних Сил України, з 24.04.2024 понижено у військовому званні на один ступінь.
Уважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи, у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із статтями 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Військова дисципліна досягається, у тому числі, шляхом:
- виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;
- особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України.
Військова дисципліна, серед іншого, зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що Збройні Сили України - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
Згідно із пунктом 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
- свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
- бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
- беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
- постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
Згідно із п.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Діяльність відповідальних посадових осіб військових частин Збройних Сил України під час організації харчування особового складу Збройних Сил України визначено Порядком застосування Каталогу продуктів харчування, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 29.04.2020 № 140 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктами 1, 4, 5 розділу VІІ Порядку застосування Каталогу продуктів харчування, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 29.04.2020 № 140, передбачено, що облік харчових продуктів, комплектів продуктів, особового складу, тари ведеться в електронному вигляді згідно з вимогами Інструкції з обліку військового майна. У разі відсутності технічної можливості ведення електронного обліку у військовій частині здійснюється в паперовому форматі.
За тиждень організації харчування за Каталогом продуктів формуються такі документи:
- первинні документи;
- звіт про використання харчових продуктів за минулий тиждень;
- відомість залишків харчових продуктів на продовольчому складі військової частини;
- заявка на отримання харчових продуктів;
- розкладка продуктів із внесеними змінами;
- відомість про кількість осіб, що харчуються;
- видаткові накладні.
Зазначені документи формуються в справу та зберігаються у діловодстві продовольчої служби військової частини.
Отримані прибуткові та видаткові документи обліковуються та зберігаються у фінансово-економічній та продовольчій службах військової частини.
Оприбуткування комплектів продуктів за бухгалтерським обліком військової частини здійснюється на підставі належним чином оформлених первинних документів.
Механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами, військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами вищих навчальних закладів, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна визначено Інструкцією з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 5-7 розділу І Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, облік військового майна у Збройних Силах є складовою частиною бухгалтерського обліку та являє собою систему обробки та підготовки інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень щодо забезпечення військових частин Збройних Сил матеріальними цінностями.
Облік військового майна у випадках, передбачених законодавством України, ведеться з дотриманням вимог щодо забезпечення охорони державної таємниці, захисту іншої інформації з обмеженим доступом.
Обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним.
Військове майно непорушних запасів обліковується окремо від іншого військового майна.
Облік військового майна ведеться у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках за відповідною (визначеною) номенклатурою.
Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, передбачено, що первинними документами є накладні, вимоги, відомості, акти, атестати та інші документи, які призначені для оформлення і підтвердження здійснених господарських операцій, що пов'язані з рухом і зміною вартісного та якісного (технічного) стану військового майна, і є підставою для записів облікових даних в облікових регістрах.
Згідно із пунктами 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, облік військового майна в службах забезпечення органів військового управління організовується і ведеться відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог цієї Інструкції.
За організацію і ведення обліку військового майна в службах забезпечення органів військового управління відповідають начальники цих служб.
Пунктом 1 розділу V Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, передбачено, що облік військового майна у службах забезпечення військової частини організовують начальники відповідних служб забезпечення, які в межах визначених обов'язків.
Так, апеляційним адміністративним судом установлено, що в межах досліджуваних правовідносин ОСОБА_1 військову службу проходив на посаді начальника продовольчої служби.
За посадовою інструкцією начальника продовольчої служби, затвердженої командиром військової частини НОМЕР_1 01.12.2022, ОСОБА_1 , як начальник продовольчої служби, відповідає за забезпечення частини продовольством та майном служби; за організацію доброякісного та своєчасного харчування особового складу; за правильне утримання продовольства та майна служби; за бойові та мобілізаційну готовність продовольчої служби; за бойову підготовку підлеглого йому особового складу, військову дисципліну.
Згідно із пунктом 2.1 посадової інструкції начальник продовольчої служби зобов'язаний:
- керувати роботою їдальнь, продовольчих складів та підсобними господарствами;
- організовувати отримання і зберігання запасів продовольства та майна;
- не менше одного разу на місяць перевіряти наявність і якість продовольства та майна на складі частини;
- здійснювати щотижневий контроль за правильністю обліку зекономлених продуктів у їдальні частини;
- вести облік та звітність у продовольчій службі частини;
- організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів;
- здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням;
- дозволяти у межах наданих прав і затверджених сум видачу підзвітних сум і авансів, а також затверджувати авансові звіти та видаткові документи;
- організовувати облік договорів та угод щодо надання стороннім підприємствам (організаціям), фізичним та юридичним особам послуг, а також контроль за їх виконанням і вчасним переглядом.
З матеріалів справи убачається, що з посадовою інструкцією начальника продовольчої служби ОСОБА_1 ознайомлений 07.12.2022.
Згідно фактичних обставин справи, на виконання умов договору №286/2/22/78 від 23.12.2022 про закупівлю послуги з організації харчування (послуги щодо забезпечення харчуванням, забезпечення комплектами продуктів за Каталогом продуктів харчування особового складу та штатних тварин військових частин, установ та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах), ТОВ «ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» постачало для військової частини НОМЕР_1 , у якій ОСОБА_1 займав посаду начальника продовольчої служби, продукти харчування.
Як установлено в ході службового розслідування та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, під час вивчення чотирьох примірників видаткової накладної № 12411 від 19.04.2023 установлено, що копія видаткової накладної № 12411 від 19.04.2023, що була надана начальником складу продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 , знайшла своє юридичне підтвердження у отриманій, відповідно до запиту, завіреній копії 2-го примірника видаткової накладної №12411 від 19.04.2023, що знаходились у Постачальника (ТОВ «ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ»). Порівнявши дві вище зазначені видаткові накладні встановлено повне співпадіння реквізитів документу, переліки поставленого та отриманого товару, а головне загальної вартості товару на суму 379 959 грн. 63 коп.
Проте, за наслідком аналізу дублікату видаткової накладної №12411 від 19.04.2023, що була отримана старшим лейтенантом ОСОБА_3 , під час процесу усунення недоліків відповідно до акту №3003, установлено розбіжності із двома вищеописаними примірниками, а саме у дублікаті містяться додаткові позиції товару: "Печиво до кави" на суму 25 200 грн 00 коп. та "Батончик шоколадний з арахісом" на суму 150 192 грн. 00 коп. Загальна вартість товару по даному дублікату становить 555 351 грн. 63 коп. Загалом розбіжність кінцевої суми між дублікатом та примірниками наданими начальником складу продовольчої служби та постачальником становить 175 392 грн.
До того ж, за ще одним примірником видаткової накладної №12411 від 19.04.2023 на загальну суму 555 351 грн. 63 коп. підписантом від імені отримувача виступив ОСОБА_1 . За такою накладною передано відомості щодо суми оплати отриманого військовою частиною НОМЕР_1 товару до військової частини НОМЕР_3 , а також внесено відомості до допоміжної програми ZSU_PROD_2022, що необхідна для ведення обліку.
У зв'язку з чим, старшим лейтенантом ОСОБА_1 невірно оприбутковано товар, що призвело до переплати за неотриманий товар на суму 175 392 грн.
Також, вивчивши два примірника видаткових накладних №14645 від 25.04.2023 з'ясовано, що наданий постачальником дублікат видаткової накладної №14645 від 25.04.2023, що був отриманий старшим лейтенантом ОСОБА_3 , під час процесу усунення недоліків відповідно до Акту № 3003, був відсутній на приході складу продовольчої служби, у зв'язку з чим начальник складу продовольчої служби, головний сержант ОСОБА_2 відмовився підписувати дану накладу.
У ході проведення службового розслідування на запит було отримано видаткову накладну №14645 від 25.04.2023, де підписантом від імені отримувача виступив ОСОБА_1 . За названою накладною передано відомості щодо суми оплати отриманого військовою частиною НОМЕР_1 товару до військової частини НОМЕР_3 та внесено відомості до допоміжної програми ZSU_PROD_2022, незважаючи на те, що товар відповідно до цієї накладної, а саме: "Банан" на суму 59 052 грн., "Мандарин" на суму 20430 грн., загальною вартістю 79482 грн., не надходив до складу продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 .
З огляду на що, старшим лейтенантом ОСОБА_1 допущено невірне безпідставне фінансове облікування у військовій частині НОМЕР_3 , що призвело до переплати за неотриманий товар на суму 79 482 грн.
Крім того, ознайомившись із трьома примірниками видаткової накладної №15090 від 09.05.2023 встановлено, що копія видаткової накладної №15090 від 09.05.2023 (надана начальником складу продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 ) знайшла своє підтвердження у отриманій, відповідно до запиту, завіреній копії 2-го примірника видаткової накладної №15090 від 09.05.2023, що знаходились у Постачальника. Порівнявши вказані видаткові накладні з'ясовано повне співпадіння реквізитів документу, переліки поставленого та отриманого товару та загальної вартості товару на суму 214 608грн. 12 коп.
Проте, згідно ще одного примірника видаткової накладної №15090 від 09.05.2023 на загальну суму 322 128грн. 12коп., її підписантом від імені отримувача виступив ОСОБА_1 , і саме за цією накладною було передано відомості щодо суми оплати отриманого військовою частиною НОМЕР_1 товару до військової частини НОМЕР_3 , та внесено відомості до допоміжної програми ZSU_PROD_2022, що необхідна для ведення обліку.
З урахуванням наведеного, старшим лейтенантом ОСОБА_1 спричинено невірне фінансове облікування у військовій частині НОМЕР_3 , що призвело до переплати за неотриманий товар на суму 107 520 грн.
Також, вивчивши два примірники видаткової накладної №16825 від 23.05.2023 та два примірника видаткової накладної №16825 від 25.05.2023 з'ясовано, що остання містить розбіжності в порівнянні із першими, а саме щодо: дати накладної; банківських реквізитів постачальника; вартості товару за найменуванням «Печиво до кави»; додаткової позиції товару із найменуванням « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
За ще одним примірником видаткової накладної №16825 від 25.05.2023 на загальну суму 307 330 грн. 92 коп. підписантом від імені отримувача виступив ОСОБА_1 . За такою накладною передано відомості щодо суми оплати отриманого військовою частиною НОМЕР_1 товару до військової частини НОМЕР_3 , а також внесено відомості до допоміжної програми ZSU_PROD_2022, що необхідна для ведення обліку. Внаслідок наведеного відбувся неправильний фінансовий облік у військовій частині НОМЕР_3 та переплата за неотриманий товар а суму 107520 грн.
За висновком службового розслідування, у зв'язку перевищенням службових повноважень старшим лейтенантом ОСОБА_1 було спричинено невірний фінансовий облік у військовій частині НОМЕР_3 чотирьох видаткових накладних та внесення відомостей за такими первинними документами до допоміжної програми ZSU_PROD_2022, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили України завдань.
Колегія суддів зазначає, що підписантом отримувача послуг є матеріально відповідальна особа, зокрема, начальник складу продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 , а не начальник продовольчої служби.
Отже, вчинення старшим лейтенантом ОСОБА_1 правопорушення підтверджується зібраними в межах проведення службового розслідування матеріалами, а також логічно і послідовно відображено в акті службового розслідування.
З огляду на вищеозначене, колегія суддів уважає неправильним висновок суду першої інстанції про те, що під час службового розслідування не встановлено факту заподіяння шкоди військовій частині діями позивача, щодо відсутності будь-яких доказів на підтвердження наявності нестачі ТМЦ на складі військової частини, не зазначення в акті за якими накладними відбувалась оплата - тими, що оприбуткований товар на складі, або тими, що вносив до обліку позивач, відсутності посилання на дослідження будь-яких платіжних документів про перерахування коштів постачальнику ТОВ "ВП ДЕВЕЛОПМЕНТ".
За наслідком комплексного дослідження матеріалів службового розслідування судом апеляційної інстанції з'ясовано, що його проведено повно, всебічно та об'єктивно із здійсненням заходів щодо уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення, встановлено наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою начальника продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 і порушенням, а тому наведений окружним адміністративним судом протилежний висновок є Також неправильним.
Суд апеляційної інстанції вказує про безпідставність висновку суду першої інстанції, де зазначено, що для з'ясування питання про вчинення позивачем правопорушення необхідно провести інвентаризацію на складі, адже у досліджуваній ситуації спірним є питання відносно перевищення старшим лейтенантом ОСОБА_1 службових повноважень внаслідок підписання чотирьох видаткових накладних за якими внесено відомості до допоміжної програми ZSU_PROD_2022.
Питання щодо стягнення завданої військовій частині шкоди та визначення розміру завданої шкоди може бути вирішено і вирішується окремо, шляхом пред'явлення вимоги про її відшкодування, а у випадку відмови від добровільного погашення завданої матеріальної шкоди - стягнення суми завданої матеріальної шкоди здійснюється у судовому порядку.
Крім того, апеляційний адміністративний суд уважає за доцільне відмітити, що в межах даної справи суд апеляційної інстанції не надає оцінки діям старшого лейтенанта ОСОБА_1 щодо можливого вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410, ч.5 ст.426-1 Кримінального кодексу України, повідомлення та матеріали за якими скеровано до органів дізнання, Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій оборонній сфері, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Правову оцінку таким діям позивача буде надано правоохоронними органами за наслідком розслідування та судом під час розгляду кримінальної справи.
Стосовно обраного виду дисциплінарного стягнення апеляційний адміністративний суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно із ст.86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Таким чином, для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
«Пониження у військовому званні на один ступінь» є одним з видів дисциплінарного стягнення, який може бути застосовано за будь-яке невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни.
Відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення. При цьому, вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
У постанові Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 807/1325/16, правовідносини у якій подібні до спірних правовідносин, сформовано правову позицію, яка полягає у тому, що Дисциплінарний статут не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Досліджуючи подібні правовідносини Верховним Судом у постановах від 22.06.2023 у справі № 380/12332/20, від 13.07.2023 у справі №420/15045/21 викладено аналогічні правові висновки.
Крім того, колегія суддів уважає за доцільне зауважити, що в даному випадку порушення військовослужбовцем допущено під час широкомасштабного вторгнення російської федерації на територію України, у той час коли необхідно бути максимально дисциплінованим.
Отже, оскільки обраний для ОСОБА_1 вид дисциплінарної відповідальності - «пониження у військовому званні на один ступінь» не є найсуворішим, не викликає сумнівів щодо його пропорційності та співмірності складу дисциплінарного правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здійснено відповідно до вимог Дисциплінарного статуту та з урахуванням характеру і обставин вчиненого військовослужбовцем правопорушення під час дії на території України воєнного стану.
Установлені під час розгляду даної справи фактичні обставини та зроблені судом апеляційної інстанції висновки у повному обсязі спростовують наведені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог доводи, а також викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні суду висновки.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.
Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 2 якої суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відтак, у зв'язку із тим, що викладені в оскаржуваному рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №420/13179/24 висновки не відповідають обставинам справи, суд апеляційної інстанції уважає за необхідне скасувати такий судовий акт із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №420/13179/24 скасувати.
Прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, відмовити повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано колегією суддів 03.10.2025.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький