01 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/17586/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 р. (суддя Савченко А.В) в адміністративній справі №160/17586/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпровської митниці, про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA110150/2024/000035/2 від 11 червня 2024 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про документальне підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту, протиправне коригування митної вартості.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ФОП ОСОБА_1 задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Дніпровська митниця просить рішення суд першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що надані позивачем для митного оформлення товару документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
В поданому представником позивача письмовому відзиві на апеляційну скаргу вказано про необхідність залишити її без задоволення.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 серпня 2014 р. між ФОП ОСОБА_1 та компанією «FARCOM» S.А. (Греція) укладено зовнішньоекономічний контракт №23/08-2014.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного товару позивачем митному органу подано митну декларацію №24UA110150008254U7 від 10 червня 2024 р., в якій митна вартість товару визначена за ціною контракту (основний метод).
Для підтвердження заявленої митної вартості надано: пакувальний лист від 04 червня 2024 р.; зовнішньоекономічний контракт від 01 серпня 2014 р. № 23/08-2014; специфікацію від 01 квітня 2024 р. № 19; рахунок-проформу від 01 квітня 2024 р. №000688; рахунок (інвойс) від 04 червня 2024 р. № 000165; заявку про купівлю іноземної валюти від 01 квітня
2024 р. № 24; заявку про купівлю іноземної валюти від 04 червня 2024 р. № 1; платіжне доручення від 01 квітня 2024 р. № 24; платіжне доручення від 04 червня 2024 р. № 1; автотранспортну накладну від 04 червня 2024 р.; митну декларацію країни відправлення від 04 червня 2024 р. № 24GREX200100313531; рахунок перевізника від 06 червня 2024 р. №СА-0000014; довідку перевізника від 06 червня 2024 р. № 14; платіжну інструкцію від 06 червня 2024 р. № 39; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR1 №А1361031 від 04 червня 2024 р.; заявку на покупку іноземної валюти від 04 червня 2024 р.; договір перевезення №17-10/23 від 17 жовтня 2023 р.; заявку на перевезення від 01 червня 2024 р.; фото товару від 10 червня 2024 р.
Митним органом виявлено розбіжності у поданих позивачем документах, а саме:
1) до митного оформлення не надано документів, що підтверджують якість оцінюваних товарів;
2) відповідно до рахунку-проформи від 01 квітня 2024 р. №000688 визначені умови оплати - передплата. До митного оформлення надано платіжні доручення від 01 квітня 2024 р. №1, що підтверджує оплату у розмірі 6 872,31 євро, від 01 квітня 2024 р. №24, що підтверджує оплату у розмірі 37 300,00 євро. У вказаному банківському платіжному документі у призначенні платежу наявне посилання виключно на контракт від 01 серпня 2014 р. №23/08-2014;
3) відомості щодо вартості понесених витрат на транспортування оцінюваної партії згідно рахунку від 06 червня 2024 р. №CA-0000014 не кореспондуються з відомостями довідки від 06 червня 2024 р. №14 в частині вартості авто послуг по маршруту м. Салоніки - п/п Порубне та витрат на завантаження. Згідно декларації митної вартості до ціни товару додані витрати на навантаження - 3783,00 грн., що не підтверджено документально;
4) у рахунку від 06 червня 2024 р. №СА-0000014 визначена експедиторська винагорода по території України - 1 000,00 грн. як складова транспортних витрат. Відсутні відомості щодо вартості транспортно-експедиторського обслуговування на всьому шляху прямування вантажу.
11 червня 2024 р. Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2024/000035/2 за резервним методом 2-ґ.
У прийнятому рішенні, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення відповідача № UA110150/2024/000035/2 від 11 червня 2024 р. та наявність підстав для його скасування.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Верховний Суд при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості вказав на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару (справа № 280/1824/19).
Позивачем до митної декларації подано усі документи, що підтверджують митну вартість поставленого товару.
Щодо сертифіката якості товару, то такий документ відсутній в переліку документів, наведеному у статті 53 Митного кодексу України. Водночас, позивачем було додано до митної декларації сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR1 №А1361031 від 04 червня 2024 р.
Щодо вартості транспортування товару, то позивачем надані відповідачу: автотранспортна накладна від 04 червня 2024 р., рахунок перевізника від 06 червня 2024 р. № СА-0000014, довідка перевізника від 06 червня № 14, платіжна інструкція від 06 червня 2024 р. № 39, договір перевезення №17-10/23 від 17 жовтня 2023 р., заявка на перевезення від 01 червня 2024 р. Відомості у вищевказаних документах кореспондуються між собою та підтверджують заявлену вартість транспортної складової митної вартості товарів.
При здійсненні коригування вартості заявленого позивачем товару, відповідач використав наявну в нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей товару за митною декларацію.
Верховний Суд в постанові від 18 серпня 2021 р. у справі №160/4944/19 зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Дніпровською митницею не доведено обґрунтованості коригування митної вартості заявленого позивачем товару за даними іншої митної декларації.
Отже, судом першої інстанції зроблено вірний висновок щодо протиправності рішення відповідача №UA110150/2024/000035/2 від 11 червня 2024 р. та наявності підстав для його скасування.
Викладене свідчить про відсутність підстав, передбачених статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України для скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 р. в адміністративній справі №160/17586/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 01 жовтня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник